Мама манипулятор

Добрий день, дуже неприэмна ситуація, коли через ставлення мами відчуваєш себе маленькою дитиною, в той час, як у вас є вже своя маленька дитина.
Це величезне емоційне навантаження. Ви намагаєтеся бути хорошою мамою та контролювати ситуацію, але чуєте лише невдоволення.
Оскільки ви живете в її будинку, повністю уникнути спілкування не вийде, але ви можете спробувати змінити формат взаємодії, щоб захистити свій спокій.
Наприклад,якщо мама приїжджає відпочити, спробуйте в цей час частіше організовувати дозвілля дитини поза домом (гуляти в парку, ходити в гості до друзів), щоб дати мамі бажану тишу, а собі — перепочинок від зауважень.
Змістіть фокус її уваги. Замість того, щоб чекати зауважень щодо виховання, дайте мамі легальний спосіб почуватися корисною в чомусь іншому. Спитайте в неї поради щодо кулінарії, городу чи якоїсь побутової дрібниці: «Мамо, підкажи, як краще зробити це?». Це задовольнить її потребу «командувати», але в більш безпечному для вас руслі.
Те, що мама постійно критикує вас, зовсім не означає, що ви погана донька чи погана мама. Це більше про відображення її внутрішнього стану, звички та віку.

Доброго ранку!
Вашій мамі вже 63 роки. А це вік, коли повністю сформувався характер, який навряд чи зміниться до кінця життя. Та і раніше, швидше за все, мама поводила себе так само. Просто, тепер Ви доросла, маєте своє життя і звикли жити без маминої критики. Тому те, що в дитинстві було як само собою, тепер дуже напружує.
Отже, єдине, що Ви можете зробити - це спробувати зрозуміти, а чому мама має саме такий характер? А зрозумівши чому, Вас просто може перестати дратувати мамина поведінка. Ві Ви сядете, спокійно поговорите і знайдете якесь цікаве заняття для мами, щоб вона змогла задовольнити потребу бути корисною.
Згадайте, будь ласка, а якою була мама Вашої мами, Ваша бабуся? Як вона себе поводила з Вашою мамою, коли мама була дитиною?
А ще, чи така вже рідкість саме така поведінка мам в українських селах?
Насправді, проблема суспільна. В українських традиціях, на превеликий жаль, любов та турботу жінки звикли висловлювати саме в формі критики та зауважень, через акценті на недоліках. Бо так проявляли турботу та любов з покоління в покоління. Це називається поведінкова програма.
І ще. Спробуйте чесно проаналізувати, а як проявляєте саме Ви свою любов та турботу до своїх дітей?

Edited by author 27.09.2026 06:15

Вітаю!

Мама манипулятор

мамі 63 роки , одинока Все їй не так І я не така

Мама маніпулятор, все їй не так і Ви не така - це прикро і зрозіміло. А поки що не зрозуміло, що відчуваєте Ви, коли мама постійно критикує?
Мало того, варто всередині себе почути відповідь на питання - чого хочете Ви в стосунках з мамою?

І також важливо, чого очікуєте Ви від спілкування з психологами? Адже, напевно, мали якісь сподівання, замислюючись над відкриттям теми на форумі.

Добрий день.

З Вашого опису видно, що Вам дуже непросто у стосунках із мамою. Складається враження, що її постійні зауваження й критика змушують Вас постійно виправдовуватися та сумніватися у правильності власних рішень.

Водночас важливо пам’ятати: Ви — мама своєї дитини, і Ви маєте право самостійно визначати правила її виховання. Мама може мати свою думку, але Ви не зобов’язані щоразу діяти відповідно до неї.

Оскільки Ви живете в її будинку, ситуація дійсно складніша. Тут важливо спробувати домовитися про чіткі правила співжиття: коли дитина гуляє, коли повертається додому, коли мамі потрібен час для відпочинку тощо.

При цьому не обов’язково вступати в суперечки. Можна спокійно говорити:

«Мамо, я розумію, що тобі хочеться відпочити. Давай домовимося, як це організувати. Але рішення щодо виховання моєї дитини я прийматиму сама».

І ще одне важливе питання — чи можете Ви дозволити собі бути не такою, якою мама хоче Вас бачити? Не отримувати її схвалення, не виправдовуватися за кожне рішення і не відчувати провину щоразу, коли вона незадоволена.

В екзистенційній психотерапії ми багато уваги приділяємо саме питанням особистої свободи, відповідальності за власний вибір, меж та права людини жити відповідно до власних цінностей, навіть коли її вибір не схвалюють близькі.

Можливо, для Вас зараз важливо не змінити маму, а поступово знайти відповідь на питання: «Як я хочу будувати своє життя і стосунки з мамою, якщо вона не зміниться?»

Тяжело, когда с родными нет хорошего общения, зато есть критика и недовольство.
Мама не поменяется, увы, но вы можете изменить свою реакцию.
Что для себя хотели бы в этой ситуации?
Как часто видитесь с мамой?
Что вас больше всего задевает в этой ситуации?

Ваша мама є токсичною людиною. Що із цим робити?
Прийняти. Іншої вже не буде. Можна, звичайно, говорити, пояснювати, що поради краще давати тоді, коли її запитують. Але важливо враховувати, що людині у віці зазвичай складно змінити усталені патерни поведінки.
Якщо мати починає критикувати Вас або нав'язувати свою думку, чемно, але твердо перервіть розмову.
Не намагайтеся пояснити свої рішення чи виправдатись за свій спосіб життя.
Ви не повинні звітувати перед матір'ю.
Токсічна мати – це людина, чиї дії та стиль спілкування систематично завдають шкоди психічному та емоційному стану дитини. Я впевнена, що і в дитинстві Ваша мама могла проявляти себе як надмірно критична, яка контролює, емоційно непостійна.
Ви доросла дочка токсичної матері. І Ви живете з вантажем минулих образ та настанов, засвоєних з дитинства. І навіть Ви можете продовжувати відчувати себе маленькою дівчинкою поряд із матір'ю.
Подумайте про професійну підтримку. Психотерапія – не розкіш, а рятівний засіб для дочок токсичних батьків. Кваліфікований психолог допоможе Вам розібратися з дитячими травмами та виробити конкретні стратегії поведінки.

Марина, доброго часу доби!
Нажаль, Ви не задали питання, тож як давати відповідь? Тільки якщо придумати собі, про що ж Ви хотіли б запитати )
І це, ніби, і робоча історія, але для клієнта малоефективна. Поки Ви не сформулюєте і не проговорити сво проблему - вона буде з Вами. Ви зможете багато чого дізнатися, зібрати безліч інформації, але то не дасть суттєвих резльтатів. Нажаль.
Підказка у знаходенні проблеми: що Вам заважає в собі в ситуації з мамою?
Ні Ви ні будь хто не зможе змінити іншу людину. Тож питання завжди не про іншого, а про себе.

Вітаю! Виглядає що ваші стосунки з мамою, мяко кажучі, непрості. Чи робили ви спроби обмежити спілкування до максимально простого, переводити на теми про погоду, про щось нейтральне? Якщо робили такі спроби - що саме вдавалося, а що - ні? Чи відчуваєте ви самі потребу в контакті з нею, в обговоренні виховання дітей, вашої і їх поведінки, тощо? Вочевидь, вона не відчуває кордонів, з якихось причин( і навряд можливо людину перевиховати у такому віці без її на то згоди). Чого самі ви б хотіли в результаті? Комунікувати з нею краще? Передбачати її поведінку? Відокремитись емоційно від неї, щоб не відчувати таку травматизацію?
Було б супер, в будь-якому випадку, як би ви знайшли можливість і звернулися до спеціаліста, щоб краще зрозуміти і себе і ситуацію, і ваші можливості. Сил вам!