Доброго дня!

Ваша проблема глибинна і витікає з дитинства. Ви обираєте таких чоловіків, бо десь вони нагадують недоступність батька, який вам не належить і не може належати в силу того, що і нього є своє життя і інша жінка. Зазвичай дівчата в таких історіях попадають в емоційне злиття чи залипання, а у вас інша тенденція, що говорить про складність довіряти і зближуватись (це вже питання прив’язаності і мами).

Вам потрібно обрати психотерапевта і пропрацювати свою прив’язаність та довіру. Я рекомендую вам аналітичний психологію Юнга. Почитайте і якщо є відгук, то шукайте спеціаліста в цьому напрямку. Там робота довготривала і на постійній основі.

Очень много боли внутри, которая непрожита. Ваша агрессия заблокирована и вы не умеете с ней обходиться. Я вас не призываю быть итальянским взбалмошным мужчиной, но агрессия это тоже важная составляющая часть жизни. Если вы ее подавляете, то будете попадать в состояние жертвы, где кто-то другой будет вам демонстрировать силу и качество этой энергии.

Відредаговано автором 17-04-2024 13:09:33

Доброго дня, Аня!

Співчуваю вашій історії! Відчуваю самотність, зневіру та страх. Більшість людей має своє «вітіліго», у когось це проблеми з харчуванням, у когось діабет, нетрадиційна орієнтація і ще купа всього. Світ і люди все більше і більше прагнуть бути толерантними до різності та унікальності! І це є ваша задача по відношенню до себе!

Симптом це лише частина особистості, а не її домінанта. Травматичний досвід з подругою в юності ніби закапсулював вас, а ви подумки спробуйте вернутись в той час і дати їй відсіч, захищаючи себе! Програйте це в діалогах, щось накшалт цього: «Знаєш, я теж тебе стидаюсь, ти абсолютна нечутлива і жорстока, не хотілось би мені мати таку подругу! Класно, що в тебе нема такої проблеми і тому ти крута мене соромити, але я така яка є!» А далі попробуйте сказати собі тій дівчинці-підлітку: «Прикро, що тобі доводиться відчувати таку зневагу, проте я з тобою і розділяю твої почуття і ти не винна в цьому!».

Саме такі діалоги і проговорювання вертають вам життя, яке зупинилось в минулій травмі!
Доречі є дуже відома модель з таким симптомом! Вона не ховає себе, а приймає і світ теж у відповідь!

Я щиро бажаю вам підтримки до себе вразливої і рекомендую вам психотрепію! Шкіра - це наш бар’єр у контакті з світом, вже пора відмовлятись від старих стереотипів взаємодії і відкриватись самій собі і людям ❤ Тут доречі вас ніхто не зацькував😉

Здравствуйте!

Проблема отношений чаще всего состоит в том, что мы свое счастье проецируем в другого, ищем не внутри, а снаружи. На самом деле подлинной близости с девушкой не было, она партизан, который периодически вас матросит. Красивый орел идеальности, тепла, но сюжет с двойным дном. У меня как у человека со стороны, доминантное чувство - злость! Хочется не знать и не связываться с таким ненадежным и эгоистическим человеком. А у вас этого чувства нету к ней! А это звоночек, маркер, что вы в слиянии и абсолютно не ощущаете себя отдельно. Такое уже было и такое повторяется лишь для того, чтобы эта травма исцелилась!

Цельность вашей личности расцеплена, вы достаточно приторно хороший, а они (девушки) невыносимо непредсказуемо жестоки. Вот вам нужно присоединить себя эту часть внутри чтобы это не просилось в вашу жизнь в виде таких опытов. Вы написали, что не любите скандалы, выяснения отношений, так тут их и не было. Я думаю и предполагаю, что вы боитесь своей агрессии и темной стороны личности, а жаль, там столько ресурса, энергии, возможностей!

Рекомендую вам работу с психологом! С женщиной! Важно проживать и прояснять свои переживания в контакте, а с психологом это возможно! Конфликт - это стадия развития личности и ее важно проходить, выдерживать и не отрывать и не убегать.

Лина, здравствуйте!

Вам сейчас очень неприятно осознавать реальность, хотя звоночки уже ощущались до. Парень вел себя как сожитель и когда вы решили прояснить, то все прояснилось. Вас это не устраивает и вы цепляетесь за любую возможность это отменить. Зачем? Нету у него того, что вам нужно и он не собирается это менять.

Вам страшно и больно, сочувствую! Правда, лучше это прожить сейчас чем через 10 лет совместной пустой жизни.
Рекомендую вам личную психотерапию, она облегчит ваше состояние и поможет построить гармоничные отношения с собой и проработать женско-мужские модели.

Вітаю!

Співчуваю вашій ситуації. Мені здається, що такий сірий депресивний етап рано чи пізно проживають усі. Я пам’ятаю себе таку. Невдаху, неуспішну, нецікаву і нікому непотрібну. Знаєте, все змінилось, коли я подружилась з нею. Я прийняла цей стан як даність і реальність. Я почала приймати всі свої емоції, стани і бути потрібною тій частинці, яка забита і неприйнятна. Я рекомендую вам психотерапію і зміну погляду на себе! Страшно бути не собою, а всі успішні люди проросли з своїх невдах, з глибини своєї депресії, болю, відчаю. Вони стали сильніші за їхні переживання. Зараз вам треба все це з кимось розділити та прожити, пройти свій шлях героя, через темний ліс, приборкати демонів-сумнівів, здобути силу, навички і кардинально змінитись. Це шлях, який по силам всім якщо рухатись.

Бажаю вам бути живою і здобути те внутрішнє щастя, яке не знаходять, а створюють!

Вітаю!

Прикро, що ви себе не любите і радісно що хочете над цим працювати та змінити. Це процес, ви ніби з однієї точки своєї свідомості хоче потрапити в іншу, але це ж дійсно шлях.
Для того щоб себе полюбити треба перестати себе оцінювати та ставити собі вимоги. Це важко одразу зробити і потрібен супровід людини, яке вміє і знає як проходите це. Коли дитинка народжується - їй радіють безумовно по праву її існування, приймають та пестять. Скоріш за все ви не отримали такого досвіду і зараз перебуваєте у розгубленості та у відчаї. Співчуваю, але вірю, що це можливо змінити!

Подумайте якби змінилось ваше життя якби вам вдалось бути собою задоволеною? Вам потрібно підтримувати себе у русі до бажаних змін. І це дійсно запит на психотерапію!

Відредаговано автором 16-04-2024 23:36:35

Дарина, здравствуйте!

Очень мало информации, чтобы понять и почувствовать вашу ситуацию. Похоже вы попадаете в отвержение и обесценивание, когда родные о вас говорят, верно? А что вы сами о себе думаете и как определяете себя?

Відредаговано автором 16-04-2024 14:14:16

Доброго дня!

Відчуваю вашу стурбованість, проте бачу і раціональний погляд на ситуацію. Вас не влаштовує робота, де немає повної занятості і можливо зросту і відповідно заробітня плата не викликає захоплення, не дозволяє відкладати. Завжди важко і страшно виходити з зони комфорту і йти в зону розвитку. Прекрасно, що ви самі хочете це зробити і не чекаєте коли вас скоротять чи звільнять. Я хочу підтримати вашу дорослу позицію, вона готова, вона надіслала резюме, а дитяча боїться керівника, який невдоволений. Ви можете просто подякувати і перевести страх в прихильність, кажучи, що вам було комфортно і зручно, проте ви вже потребуєте іншого. Керівник може мати свої почутття, бачення, а ви свої, бо це ваше життя і ви керівник свого власного кар’єрного зросту!

Хай ваші бажання стають сильніші за ваші страхи! Страхи важливо проживати і думати, а що буде якщо це трапиться, весь час думати про подальші дії і будувати запасні плани. Страх фруструє, тому давайте собі багато підтримки та прийняття!

Відредаговано автором 16-04-2024 14:06:49

Спічуваю!

Вам потрібні всі техніки і взаємодії з тілом! Шок - це оцепініння, тому робіть спортивні, танцювальні рухи. Є така методика - спонтанний танець, коли вмикаєте приємну музику і рухаєтесь у відповідності до імпульсів тіла, віддаєтесь йому, щоб воно вело вас.
Головне рухатись і не завмирати! Ви пішли з неприємних взаємодій і вже не перебуваєте в брехні!

Можна багато ходити, піші прогулянки, на різні відстані і дистанції. Не капсулюватись в цій історії, а рухатись! Під час ходіння включаєте меланхолійну музику і крокуєте, хай тіло вивільняє біль, печаль. І плакати звісно, якби ж комусь. Є доречі безкоштовні соціально центри та лінії довіри!

Хай ця історія послужить досвідом, з якого проросте ваша сила, мудрість, а згодом і любов до себе! Така, про яку ви весь час мріяли ❤

Яна, вітаю!

Ви відгородились фізично від батька, але емоційно він сильно значущий для вас. І саме неочікуване, що це вже ваша внутрішня фігура, яка вас утискає всередині і душить. Вона домінує у вашій свідомості, притискаючи вашу свободу. З цим треба працювати з психологом. Не знаю чи ваш батько нарцис, але домінанта є, таке можливе і у здорових людей.

Більшість має нарцисичну травму, яка доречі заважає рухатись в питаннях реалізації. Там постійне спустошення: від ідеалізації до знецінення і так по кругу…
Батько може не перестати це робити, вам потрібно навчитись реагувати на це інакше, а це неможливо якщо ви в сильних почуттях. Вам хочеться йому щось довести, доказати, щоб він щось зрозумів про вас. Це все сигнали залежності і бажання визнання. Ви можете ніколи не дотягнутись до його планок, і нащо взагалі жити по чужим стандартам? Розумієте, тут є ця сама пустота і печаль, від якої ви втікли, але в якій ви знову опиняєтесь. Це запит на психотрепію! Нарциси атакують дитячі стани і дуже цінують успішність, реалізацію, ви вже самі з собою так робите всередині. В цій історії немає емпатії та співчуття, тато шукає рішення, він звик так і це якась його форма турботи про вас, яка насправді відштовхує. Прикро, що вашій внутрішній дитині немає співчуття та підтримки(( Проте ви можете вчитись сама собі це давати та ставитись до всіх своїх невдалих спроб з повагою та з підтримкою! Ви маєте право на свій шлях, на свій темп, на свої досвіди і на всі свої реакції!

Доброго дня!

Співчуваю, дуже непросто вам. Самим сильним почуттям від вашої історії є відраза. Бридко, що мама не може бути мамою, а якісь свої комплекси та потреби демонструє чи задовільняє в вашій присутності, за ваш рахунок.
Ви усвідомлюєте це, але не ставите кордонів, бо у вашої мами їх нема і тому паркан вашої стійкості треба ставити вам. Вона вивалює свої процеси вам. Проте якщо ви закриєтесь і відсторонитися, то це не буде проникати в вас.

Друге, що я помічаю, що ви не отримали визнання від мами і тому її вихваляння ранять та ображають вас. Зараз вона конкурує яка вона приваблива жінка і ви попадаєте в знецінення. Вам потрібно пропрацювати свою сексуальність та самодостатність. Це можна отримати і дати собі в іншому місці і потреба з мами зніметься, і відповідно напруга. Зараз між вами багато емоцій, знецінення, невдоволень.

Рекомендую психотрепію! Довготривалу та постійну, яка дозволить вам розкритись та квітнути не дивлячись на те, що відбувається чи не відбувається в житті вашої мами. Терапевта бажано обирати з жінок.

Відредаговано автором 15-04-2024 23:41:11

Здравствуйте!

Ваша история пропитана сценами бессилия на всевозможное насилие. Это очень опасно, вас в какой-то момент могут убить, вы не думали об этом! Самое печальное, что ни вы никто в семейном окружении не способны остановит этого абьюзера. Вы пребываете и воспитываете ребенка с психически больным человеком! Здесь не существует семьи и я не вижу что тут можно сохранить, кроме себя и своего дитя. Похоже вы настолько свыклись это терпеть, что потеряли ощущение нормы и здоровья!

Вам нужна психотерапия! Ищите возможность съехать от него и спасать себя с ребенком!

Людині з станом шоку важко самій собі допомогти! Ви в глибокій травмі, що скоріш за все підіймає вашу нарцисичну травму з татом. Коли є образ, але нема реального відношення. Десь ця історія стала таким ехом, коли вас знову не вибрали і ви не може це пережити… Це дійсно дуже боляче(((

Цей чоловік схожий на нарциса, він любить коли люди належать йому, тому і переслідує і контролює. Це ж занадто для нього, коли ви його не обираєте, бо тільки ж він може це робити в стосунках. Такий домінант, який красиво бреше і замітає сліди.
Скажіть, а що заважає вам піти до психолога? Розумієте, тут часто пишуть про серйозні травми і просять техніки самопомічі. Ваш запит не співпадає з реальністю. Коли щось болить, треба лікар, у вас там тонна болю. Це ж теж про відношення до себе, коли страшно взяти відповідальність і полікувати своє серце та душу.

Відредаговано автором 15-04-2024 23:19:44

Юлия, здравствуйте! Сочувствую вашей истории.

Вам нужно пережить это лживое предательство. Мужчина похоже в расщеплении, ему нужно 2 полюса, которые должны почему-то быть не внутри его, а снаружи - одна хорошая, другая плохая и наоборот. Жаль, что вы попали в эти качели его неопределенности. С женатыми важно вообще не связываться, а разведенные не прожившие свои уходы часто делают подобную Санта-Барбару, вымещая свою деструкцию на женщинах.

Вам нужно оплакать эту потерю доверия, там много злобы, боли, отвращения и грусти… Это не проходит просто и легко, но это важно отпустить и вернуть себе ощущение своей жизни, а не играть в чужые роли и квесты. Для этого найдите себе психолога и ходите на регулярную терапию минимум год. Важно понять и исследовать вашу семейную историю, внутренние мужские фигуры. Часто истории с треугольниками связаны с непрорабатанной темой отца, где есть слияние и нету здоровых границ, ясности и безопасности.

Просто то, что не обознается проигрываться бессознательно в виде таких нелицеприятных историй. Чтобы не было ретравматизации и повторения важно пройти психотерапию!

Відредаговано автором 15-04-2024 19:48:04