Психологиня Вікторія Миколаївна Цуркан Київ лише онлайн

Вітаю.
Дуже мало інформації про вас. Тому мої гіпотези можуть до вас не мати жодного відношення.
Для соціальних досягнень потрібне фізичне і психічне здоров’я, дотримуватися режиму сну та харчування, мати достатньо фізичного навантаження (спорт, прогулянки на свіжому повітрі). Якщо ви погано харчуєтесь, не висипаєтесь, ваше тіло нетреноване, то ресурсів на досягнення не буде. Не чекайте поки прийде енергія на дії. Починайте робити, через не хочу. Енергія приходить в процесі.
Потрібні заняття для душі, для задоволення, спілкування з приємними людьми - це важливо для того, щоб були сили опановувати нові знання та навички.

Якщо в минулому ви пережили втрату (померла близька людина, було розставання, розлучення, ви втратили роботу, місце проживання, друзів) та ви не горювали, намагалися зробити вигляд, що нічого страшного не сталося, в цьому випадку психічна енергія може витрачатися на утримання важких почуттів горя подалі від усвідомлення.

Важливу роль грають стосунки з батьками у дитинстві, якщо було мало або дуже багато любові, турботи, ніжності (годування, одягання не так важливе, як емоційні стосунки), то зараз ви можете відчувати дефіцит внутрішніх ресурсів для досягнень. Гроші – це еквівалент любові. Проблеми з фінансами – іноді свідчать про неякісні батьківські інвестиції. Щоб виросло гарне дерево, його потрібно постійно доглядати (поливати, захищати від шкідників, обрізати, радіти йому). Важлива робота з психологом.

У вас може бути відсутня модель соціальної реалізації, наприклад, батьки не змогли показати вам приклад успіху в роботі, в родині, приклад впевненої людини, задоволеної своїм життям і собою. Тому ви можете мати бажання, але не знати, як його реалізувати. Без наставника буде важко досягти бажаних цілей.

В вашому листі ви описали внутрішній конфлікт: між «потрібно» і «хочу», між установками розуму та справжнім бажанням. Важливо розібратися, чого насправді ви хочете, тому що зазвичай енергія є на ті бажання, які йдуть не від голови, а від внутрішніх потреб. Стосунки, родина, діти та самореалізація – це цілі, які ставить перед нами суспільство. Що з цього є важливим саме для вас? Що з цього чіпляє до самих глибин душі?

Ваша думка «от я зароблю гроші, і тоді зможу вирішувати свої проблеми» - це не просто думка, від якої можна запросто відвернутися, затерти її, замінити на більш конструктивну. Вона захищає вас і важливо з’ясувати від чого. За нею можуть ховатися страхи, біль, відсутність підтримки. Або ці думки можуть вказувати, що у вас зараз цілком хороше життя, нехай і без стандартних цілей. Наприклад, я хочу, щоб у мене в квартирі завжди було чисто, але я зовсім не готова прибиратися, слідкувати за порядком. Це для мене дуже виснажливо та нецікаво. Тому необхідно розібратися, мати стосунки, дітей, контакти – наскільки ви витримуєте сам процес підтримання стосунків, чи справді вам цікаво бути дружиною, хазяйкою, вихователькою, лікарем, кухарем для своєї родини?

Ви пишете, що такі думки – «це ілюзія і самосаботаж». Можна і так на це дивитися. Але таке відношення до себе дуже нагадує стосунки з батьками, які дають накази дитині і ігнорують її емоційний стан, справжні потреби, бажання. Вимогами, наказами, критикою складно чогось досягти. Треба міняти стосунки з собою.
Важливо розгледіти в собі ту частину особистості, яка чине опір в досягненні цілей, поговорити з нею, дати простір – чому вона хоча жити так, як ви зараз живете, заради чого вона обирає тихо сидіти і не показувати свій потенціал? З вашого листа мені здалося, що ця грань вашої ідентичності знаходиться в тіні і поки ви не звернете на неї достатньо уваги, не зрозумієте її, вона так і буде тихо, але дуже агресивно заважати вам бути активною.

Також важливо уникати всемогутності. Нам не все під силу. Людина не спроможна реалізувати всі цілі, досягти успіху у всіх задуманих планах. Бачити свої реальні можливості та обмеження – це важливе надбання дорослої людини.

Відредаговано автором 16-07-2023 20:11:09

Здравствуйте. Причины вы сможете узнать только у дочери. Она сама вам расскажет, когда вы найдете способ сделать ваши отношения более открытыми и доверительными.
Иногда психика человека в сложных, стрессовых ситуациях реагирует регрессом – происходит откат на более ранние этапы развития. Возможно, и ваша дочь переживает непростые времена, психических ресурсов не хватает и поэтому она ведет себя как младенец до года: лежит в кроватке, «плачет», злится на маму, выражает недовольство не очень понимая, от чего ей плохо. Это нормально для младенца, он не знает, что с ним происходит, где у него болит или какая потребность сейчас неудовлетворенна. Мама по крику ребенка распознает, что именно ему сейчас нужно (он мокрый, голодный, у него болит животик или ему скучно) и помогает ему справиться. Попробуйте сейчас обращаться с дочерью как с маленькой: садитесь рядом с ней, обнимайте, гладьте, не требуйте срочно подняться и вести себя как взрослый человек, улыбайтесь ей, говорите ей, как вы ее любите, как радуетесь тому, что она у вас есть, расскажите истории из вашего прошлого, как вы ждали ее рождения, какой она была маленькой, как вы за ней ухаживали. Постарайтесь дать дочери побольше любви и внимания. Посюсюкатесь с ней какое-то время. Ей сейчас нужна ваша поддержка, материнский взгляд, полный тепла и нежности. Не говорите о смысле жизни и целях. Ее психика не может сейчас решать экзистенциальные вопросы. Почему-то произошел регресс, а младенец не решает такие сложные вопросы. Он спит, кушает и наслаждается присутствием матери. Дайте дочери почувствовать, что вы любите ее даже такую лежащую, неуспешную, вредную и ничего не хотящую. Этот тяжелый период закончится. И вы еще поговорите о важных жизненных вопросах. Сейчас важно дать время на восстановление, на наполнение самым необходимым для каждого из нас ресурсом – маминой любовью. Будет непросто. И все же вы справитесь.

Добрий день. З іншою людиною ви майже нічого зробити не можете. Якщо вона кричить, командує, то до вас це може не мати жодного відношення. Наприклад, у колеги в родині багато проблем. А ви - лише можливість "злити напругу". Ви можете просити колегу змінити поведінку та спосіб взаємодії з вами. Та, на жаль, не всі люди здатні чути і домовлятися. І ваша задача встановити, чи являється колега людиною, з якою можна словами вирішити конфлікт. Якщо ні, то прийдеться пристосуватися. Наприклад, зменшити час комунікації, підготоватися до протистояння, готувати фрази для припинення криків, шукати допомогу у інших колег та керівництва.

Відредаговано автором 03-07-2023 20:41:19

Все може бути. Це ваші почуття. Тому тільки ви знаєте, що відбувається у вашій душі.
Ви пишите про сильні страждання, багато різних думок, вагань. Можливо, це ваш спосіб пожвавлювати стосунки, додавати пристрасті. Якби не ці ваші вагання та роздуми, чим би ви надихали один одного, щоб вашу пару об'єднувало?
БІль - це дуже потужне переживання. І за нею завжди стоїть задоволення. Може бути і такий спосіб, відчувати себе живим, справлятися з депресією.
Вам також важливо розказувати про свої переживання. Це може вказувати, що в стосунках з дружиною дуже багато напруження. І потрібен канал відведення напруги.

Булінг - це хронічне переживання травмуючих подій. Ваш стан - це реакція психіки на страждання, які вам спричиняли. Одного відвідування психолога, на жаль, недостатньо. І постановка діагноза не вирішує вашої проблеми. Потрібна взаємодія лікаря і психолога, потрібна довготривала робота по зціленню ваших душевних ран.
Схоже, що і до 5 го класу ви переживали важкі події, почуття самотності і непотрібності у вас з'явилися набагато раніше. Можливо, мама рано віддала вас до дит.садку, або вона хворіла, була виснажена, коли ви були маленькою. Відчувається дуже великий дефіцит уваги, любові, турботи.
Якщо не має можливості звернутися до спеціалістів, спробуйте рекомендації Пітера А. Левіна, які він виклав у книзі "Пробудження тигра - лікування травми". Автор дає нетрадиційний та самобутній підхід до розуміння природи травми та роботи з нею.
Вам хочеться отримати рекомендації, які зцілять вашу душу. Такими рекомендаціями переповнений Інтернет. На жаль, поради нічого не змінюють. У вас лише додадуться знання, нова інформація. Вона не лікує. Зцілюють тільки стосунки. Якщо ви пережили біль у минулому поряд з людьми, то і позбутися болі можливо тілько поряд з людиною, побудувавши інші стосунки, такі, яких у вас, скоріш за все, ніколи не було. Вам потрібні безпечні, приймаючі відносини. Вам потрібна людина.

Відредаговано автором 03-07-2023 20:21:30

Добрий день
Ви дійсно не зможете з цим щось зробити. Дівчина вам під час сварки чітко сказала, що вона ходить до цього хлопця, тому що хоче це робити.
У стосунках дуже важливо розмовляти і озвучувати те, що вам не подобається. Ви так і робите. Але важливо також дивитися, як реагує людина на ваші прохання, чи прислухається, чи важливий для неї ваш комфорт поряд з нею. З вашого листа можна зробити висновок, що дівчина ігнорує ваші слова, робить те, що вона вважає для себе важливим. Це нормально. У кожної людини є особисті бажання, потреби, цінності, погляди на людей та світ, вони можуть зовсім не співпадають з вашими. І тут, нажаль, домовитися не вдасться. В вашій ситуації ви вважаєте, що дівчина не повинна спілкуватися з хлопцями такого типу, а ваша дівчина має іншу думку. Тепер ваш крок або примиритися з тим, що іноді ваші погляди будуть не співпадати на те, з ким спілкуватися, і продовжувати довіряти своїй дівчині, дозволити їй самій вирішувати питання стосунків. Або ж вирішити для себе – чи можливо для вас бути у близьких відносинах з дівчиною, яка буде спілкуватися з такими людьми, які вам неприємні, буде ігнорувати ваш дискомфорт та прохання. Вона має право спілкуватися будь з ким, навіть якщо вам це не подобається. Але чи підходить це вам? Можливо, для вас є важливою умовою близькості та довіри те, що один партнер повинен припиняти стосунки з тим, хто неприйнятний для іншого партнера? Чи готові ви припиняти стосунки з тими, хто не буде подобатися вашій дівчині?
Ви пишете про те, що не можете перестати злитися. Нормальна реакція на те, що дівчина спілкується з хлопцем, який може її звабити. Можливо, ви поміркуєте на д тим, що такого є в цього хлопця, що привертає увагу вашої дівчини. Можливо, ваша злість це не про ревність, а про заздрість? Які хлопець має цікаві якості? Чого можна було б у нього навчитися?

Відредаговано автором 03-07-2023 19:52:07

Вітаю
Співчуваю вам. Дуже важко жити з думками, що ви нікому не потрібні, відчувати себе самотньою поряд з рідними людьми, зриватися на себе та ненавидіти себе. Такі душевні страждання забирають багато сил, виснажують, на звичайне життя енергії при такому стані не буде. Вам потрібна допомога. Вам потрібна людина, яка вислухає вас, яка не буде вас зупиняти, а дасть можливість розказати про свою біль, про думки, які втомлюють і не дають бачити себе і світ реальними.
З таким душевним станом дуже важно впоратися самостійно. Іноді потрібна лікарська підтримка. Шукайте людину, яка зможе зрозуміти, що з вами відбувається.
Що сталося в 5 класі? Чому саме тоді ви почали відчувати себе погано?
Чи зверталися ви по допомогу до лікаря?

Вітаю.
Читаючи ваш лист, мені здалося, що ви не бачите різницю між фантазійним та реальним світом. Важливо розділяти уяву та реальне життя. Деякі фантазії ніколи не повинні бути матеріалізованими. Коли партнери діляться своїми фантазіями – це частина сексуальної гри, яка живить стосунки, додає пристрасті та гостроти переживань. Без фантазій секс передвоюється на фізичні вправи. Ви з дружиною укріплюєте своїй зв'язок тим, що розказуєте про свої приємні вигадки.

Відкриті стосунки – це випробування для пари. Тут потрібно обговорювати всі нюанси, наприклад, місце зустрічей з іншими чоловіками, скільки їх може бути, що дружина буде вам розказувати, якщо ви будете страждати від ревнощів, як дружина зможе вам допомогти, що робити, якщо дружина закохається, а якщо завагітніє. Там дуже багато питань. Перед тим як переходити від фантазій до їх реалізації – слід дуже добре подумати і обговорити. Ваші стосунки після цього зміняться назавжди. Чи справді ви готові до таких змін?

Ви відмічаєте, що болю через стосунки дружини з іншим чоловіком, не має. Але ви написали про цей випадок. Розумом ви все собі пояснили, знайшли аргументи, чому саме так трапилось, але з почуттями домовитися не так просто. Ревнощі в такому випадку виникають автоматично, тому що стосунки з іншим чоловіком загрожують цілісності пари, можуть привести до того, що дружина вибере не вас. Хочу звернути вашу увагу, що стосунки закордоном, зруйнували вашу пару. Зараз ви намагаєтеся побудувати нові відносини, врахувати минулий досвід та сексуальні потреби вашої дружини.

Ви пишете, що вона молодша за вас. Жіноча та чоловіча сексуальність має різні візерунки розвитку. У жінки пік сексуальності настає після 35 років, пристрасть може відчуватися нарівні підлітка. У чоловіків навпаки рівень гормонів після 35 починає спадати. Можливо, ви відчуваєте цю різницю в ваших потребах і намагаєтеся зберегти контроль над ситуацією, розширюючи коло ваших експериментів в сексуальній сфері, дозволяючи порушити кордони вашої пари?

Моя рекомендація - звернутися до сексолога. Спеціаліст допоможе вам прийняти зважене рішення щодо подальших кроків. Він розкаже наслідки відкритих стосунків, ви зможете підготуватися до змін.
Почитайте в Інтернеті статті, подивіться відео на цю тему, завітайте на сайти, де люди діляться своїм досвідом, щоб краще представляти з чим саме ви зіткнетеся.

Так, життя несправедливе. І дійсно люди мають різні стартові умови. Можна злитися, ображатися на це і присвяти образам усе життя. Це ваш вибір, на що витрачати дорогоцінний час.
Я співчуваю вам. Ваше життя – це як задача з зірочкою (особливої складності). Тож і зусиль потребує набагато більше, ніж іншим. Можна опустити руки і сказати зробити нічого неможливо. А можна шукати варіанти. Дайте відповідь собі на запитання: чи все я зробив, що можливо в моїх умовах? Чи справді більше нічого неможливо зробити?
Ви питаєте: «Який смисл щось робити, коли потрібного життя всеодно ніколи не буде?» Так, те життя, яке присутнє у вашій уяві скоріш за все не відповідає вашим можливостям. Це прикро. Але зріла позиція тим і відрізняється від дитячої, що доросла людина чітко розуміє свої обмеження, межі досяжного, приймає свою неідеальність, неспроможність бути великою людиною, доросла людина приймає свою звичайність, відпускає бажання всемогутності.
«У вашій казці ситуація виглядає так, наче всі у рівних умовах. Але у житті це не так».
Казок багато, як і реальних історій. Деякі казки починаються так: І жив бідний чоловік. І був у нього син. Нічим стало годувати сина. І вирішив чоловік послати сина шукати іншої долі…». Чи знаєте ви біографію співачки Мадонни – з чого вона починала свою кар’єру? Почитайте біографію актора Джима Керрі, Деніела Крейга, чемпіона Майка Тайсона. Задайте в пошуковій системі: «Успішні люди з бідних родин» - можливо знайдете того героя, хто стане вашим натхненником.
А яка казка була улюбленою в вашому дитинстві?

Відредаговано автором 18-06-2023 00:02:46

Вітаю, Борисе.
Життя дорослої людини складне, потрібно вирішувати багато важких задач, спілкуватися з різними людьми, витримувати напругу, непередбачуваність та невизначеність цього світу. Пристосуватися до земних умов проживання – це випробування. Воно вимагає сміливості. А хочеться всього гарного побільше і зразу, без зусиль і страждання. Всі люди хочуть жити легко, не зустрічала жодної людини, якій подобається щоденна важка праця.
Легко жити можна лише у дитинстві, коли дорослі дбають про гроші, їжу і домівку. Але дитинство закінчується, і життя вимагає переходити на наступний рівень складності. Тобто потрібно пройти шлях героя. Це як в казці:
Жив собі чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого – Гаврилом, найменшого – Іваном.
Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже:
– Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть собі в світ, шукайте роботи. Та за рік повертайтеся додому.
І пішли сини шукати свою долю. На їх шляху зустрічаються дракони, змії, відьми, які хочуть їх вбити. Та хлопці не здаються, вступають у бій, долають ворогів і повертаються до батьківської хати зі скарбами та нареченими.
Лише в кінці казки, коли звичайний хлопець стає переможцем, він отримує нагороду. Ніяк інакше. Без битви з драконами та іншими чудовиськами не обходиться жодна казка.
Шлях Героя, який повинна пройти кожна людина. Тож і вас, Борисе, чекає унікальна пригода. Та поки ви не наважуєтесь вирушити у мандрівку. Можна відмовитися від цього шляху, залишитися у материнській колисці, особливо, якщо умови дозволяють, і батьки не роблять нічого для того, щоб вдома стало нестерпно, і життя з ними було жахливим, і вам захотілося би втекти з дому шукати своє місце у світі, захотілося збудувати власний дім і жити так, як подобається вам.
Страхи можуть зупиняти вас вийти з дому, тому важливо шукати те, що стане для вас дуже бажаною ціллю, яка звабить вас на шлях Героя, і відмовитися від цієї жаданої мрії стало б для вас самим великим страхом. Це простір для вашої уяви і пошуків.
Залишайтеся вдома поки бажання піти не стане сильнішим за ваші страхи. Бажання неможливо ввімкнути, не має такої чарівної кнопки, шукайте натхнення.
Подивіться фільм «Неймовірне життя Уолтера Мітті», 2013
Рекомендую книги:
«Бояться, но делать», Брэндон Уэбб
«Волшебный пинок для начала твоей новой жизни» Шаа Васмунд и Ричард Ньютон

Відредаговано автором 17-06-2023 22:06:12

Вітаю
У вашому листі є відповідь, чому ви це робите:
- звичка таким способом отримувати тілесну насолоду: «це роблю не просто так, знаєте я наче отримую от цього трохи Дефоміну, мені короче трохи приємно це робити, щось типу наркотика»
- дає можливість позбутися зайвих емоцій і відсторонитися від навколишнього світу для вирішення інтелектуальних задач: «якщо я знаходжу якусь кретичну помилку яку я не можу вирішити і зайвий шум, чи світло з вікна, мішає мені відатися повністю на вирішення проблеми я можу просто піти лягки закрити глаза і качатися собі думаючи лише про те що мені дійсно потрібно»
- спосіб заспокоїти себе: «мені це допомагає заснути мене це дійсно успокаює це прям 100% мені стає леше, проще , меньше стресу».

Якщо ви хочете навчитися заспокоювати себе та отримувати задоволення іншим способом, треба працювати над поведінковими навичками: змінити одну звичку на іншу більш комфортну для вас та інших людей. Наприклад, спорт. Це потребує терпіння і достатньо високої мотивації: для чого вам змінювати звичку?

Перед тим як працювати над поведінковими звичками необхідно розвинути здатність символізувати – називати, проговорювати свої внутрішні переживання, зв’язувати тривогу зі словами. Схоже, що зараз ваш психічний апарат розвинутий недостатньо, ви не можете справлятися з тривогою іншим шляхом, тому використовуєте тіло - гойдаєтеся.
Символізація (називання словами) своїх внутрішніх станів – це складна психічна робота. Якщо ви дійсно зацікавлені у змінах, слід звернутися до спеціаліста і пройти курс психотерапії, основне завдання якої як раз і полягає в тому, щоб навчити людину розпізнавати, називати свої емоції, бажання, тривоги, і справлятися з ними за допомогою психічного апарату, без експлуатації тіла.
«3 це безпечно?»
Вважаю, це безпечно. Але дискомфортно для вас, тому що викликає переживання сорому і позбавляє можливості бути у здорових стосунках. Безпечність підтверджується і тим, що з вами за всі роки практики такого способу заспокоювання нічого не сталося. Але це дитячий спосіб, ви вже виросли з нього, він заважає вам жити дорослим життям, тому ви і шукаєте допомогу, задаєте питання.
«4 це нормально?»
У кожного своя норма, це нормально - якщо ваш спосіб заспокоїтися нікому не спричиняє шкоди, в тому числі і вам. Зараз шкода може бути лише в соціальній сфері – ви переживаєте, що подумають про вас люди.

Доброго дня. Вам би хотілося, щоб мама була більш уважною до ваших переживань, підтримувала та допомогала вирішувати проблематичні питання. На жаль, вона зараз не може бути такою, як вам би хотілось через невідомі нам причини. Тому важливо турбуватися про себе самостійно. Вам тільки п'ятнадцять, звернутися до психолога без маминого дозволу неможливо. Але ви можете подзвонити до псхолічної служби підтримки підлітків. Телефон ви знайдете через пошук в інтернеті. Ця допомога анонімна та безкоштовна. Вас вислухають та дадуть рекомендації, як впоратися з переживаннями.

Відредаговано автором 16-06-2023 17:57:54

Здравствуйте, Лика.
Ситуации, которые вы описали, похожи чувствами, которые вы испытываете: обиду, злость, раздражение на высказывания других людей. Агрессия поднимается внутри, так как любая оценка без запроса, навязчивые просьбы (разговор со свекровью) являются нападением. Так что с вами все в порядке. Испытывать злость при нападении – здоровая реакция. Ваш организм и психика работают и подают вам сигналы. Ваша задача распознать, какое послание сокрыто в этих сигналах. Здесь будет два направления работы.

Внутренняя работа: позаботиться о себе, сказать себе ласковые слова, обратиться по имени: «Лика, солнышко мое (придумайте свое обращение, главное, чтобы оно вас согревало), с тобой все в порядке, ты злишься. Тебе не нравится слышать такие слова. Вернешься домой и спокойно разберешься, что не понравилось». Погладьте себя мысленно, поддержите. А дома разберитесь с возникшей ситуацией так же, как вы здесь на странице отвечали психологам, что для вас означают сказанные слова, почему они кажутся обидными.

Внешняя работа: я не рекомендую возвращать агрессию, не стоит нападать на человека в ответ. Исследования показали, что отвечая злостью на злость, мы ее увеличиваем, что приводит к разрушению отношений. Если человек вам дорог, и есть возможность обсудить, то лучше это делать в мягкой манере. Так подруге можно сказать: «ты мне сейчас говоришь эти слова и мне больно, пока не понимаю почему, но я тебя прошу так больше не говорить». Или можете сказать: «Интересно, зачем ты мне сейчас это говоришь?», дождитесь ответа. Это ведь действительно интересно, что заставляет человека говорить подобное.

Если нет возможности обсудить, а человек вновь и вновь повторяет агрессивные нападки, сократите общение до минимума. К сожалению, не со всеми людьми можно общаться комфортно, не со всеми можно договориться.

О себе вы должны знать, что по тем или иным причинам, вы -чувствительный и ранимый человек. С возрастом, обычно чувствительность уменьшается. А сейчас вам важно обращаться с собой максимально бережно. В ситуациях, когда вам больно или вы злитесь, говорите себе ласково: «Лика, девочка моя, тебе сейчас больно. Этот человек говорит злые слова. Значит, ему плохо. И он делится этим «плохо» с тобой, чтобы хотя бы на какое-то время почувствовать себя лучше. Ты здесь не причем. С тобой все в порядке». Помните, что из человека изливается то, чем он наполнен. Рядом со счастливым и довольным собой человеком, вы будете чувствовать себя легко и спокойно. При общении мы всегда передаем друг другу свои внутренние состояния. Не хотите переваривать чужой негатив, держите безопасную дистанцию.

Здравствуйте, Юлия. Из треугольника лучше всего не просто выходить, а уносить ноги. Застрянете в нем больше, чем на год – потом не выбраться. Стул на трех ногах стоит гораздо устойчивее, чем на двух.
На самом деле в треугольнике очень много жизни: страсти зашкаливают, ревность, зависть, злость, обида. Переживаний очень много, а вы пишите, что «не встретила никого подходящего». Это означает, что в вашей жизни без этого мужчины достаточно однообразно и, может даже, скучно. А с ним - романтический сериал с соперницей, обманом, тайнами, ожиданиями и разочарованиями, взлетами и падениями. Как от этого отказаться? Да, и зачем? Чтобы вернуться к рутине и одиночеству?
А если еще и секс замечательный, то вы в ловушке. Во всяком случае, может так переживаться.

Выходить из треугольника можно двумя путями. Первый радикальный: вы удаляете все номера телефонов мужчины, его эл.адреса, соц.сети, везде его блокируете, заносите в черные списки и ни в коем случае не отвечаете ни на какие призывы. Такой выход очень сложный, забирает много сил, требует помощи и поддержки человека, который будет слушать, как вам тяжело, обнимать, когда будете плакать.
Другой вариант более мягкий: вы уходите из отношений постепенно. Не нужно рвать отношений, скрываться, необходимо добавить в свою жизнь новых людей, занятия для души, новые места для общения, мероприятия, где можно общаться с разными людьми. Не ставьте себе целью срочно найти мужчину для отношений, общайтесь ради интереса. Флиртуйте, собирайте симпатии, подтверждения, что вы нравитесь, что вас замечают как женщину,
Важно также заняться своим телом, подарить ему удовольствие. Подойдет массаж, йога, танцы, прогулки на природе. Дайте себе почувствовать, что удовольствие можно получить не только в сексе.
Цель - сделать свою жизнь более яркой и интересной, наполнить радостными событиями. И тогда вы почувствуете, что мужчина со своими интригами как-то незаметно исчезнет из вашей жизни. И вы не будете тратить на расставание силы. Вам перестанет быть интересным страдание и боль в треугольнике. Когда вы от чего-то хотите избавиться, важно сначала найти что-то более ценное и приносящее больше удовольствия.

Відредаговано автором 07-04-2023 00:02:09

Здравствуйте, Кристина. Мама – взрослый человек, имеет право на любое мнение и принципы. Вы не сможете их изменить, да, и не нужно этого делать. Так как любые попытки изменить мать являются насилием и попыткой сделать человека удобным.
Однако, жить в таких условиях постоянного эмоционального давления и критики тяжело. Сочувствую вам. По вашему описанию, вы – идеальный ребенок, сколько всего интересного и полезного вы делаете, изучаете. Есть у некоторых родителей такое качество как «быть все время чем-то недовольным», «мало мне мало, давай больше, лучше, еще».
За мамиными претензиями можно предположить ее собственную нереализованность, неспособность зарабатывать достаточно денег. Возможно, она требует от вас то, что сама не смогла сделать, достичь.
Хотела ли ваша мама быть парикмахером? Хотела ли она зарабатывать больше? Смогла ли она стать тем, кем мечтала в юности?
Вы спрашиваете: «Как отстаивать свое мнение, свои интересы, свои увлечения?» Это сделать сложно. Пока вы живете на территории матери и она вас финансово обеспечивает, вы находитесь в зависимости от матери, поэтому если вы начнете открыто бунтовать, это может закончиться серьезным конфликтом и потерей помощи. Поэтому старайтесь обходиться без скандалов и ультиматумов: «Мама, я знаю, ты хочешь для меня самого лучшего. Ты переживаешь за меня. Я справлюсь маму. Я не стану парикмахером, прости меня. Зато я буду заниматься делом, о которого у меня поет душа. Я буду счастливой, мама. А ты ведт хочешь для меня именно этого!»
Сгладить разногласия поможет разговор по душам, когда у мамы будет хорошее настроение. Поделитесь своими переживаниями, скажите маме, что вы любите ее и очень хотите, чтобы она была счастлива и довольна. Поделитесь, как вам больно, когда она сравнивает вас с другими, как тяжело, когда она не замечает, что фотография приносит вам радость.
Расскажите, как вам важно жить своей жизнью, не предавать себя, свои мечты. Расспросите маму, как она выбирала профессию, о чем мечтала, что ей говорили родители, когда она училась. Постарайтесь перевести мамины претензии к вам на разговор о ее жизни, ее мечтах, которые остались нереализованными, о том, чтобы она хотела для себя еще успеть сделать.