У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Тетяна Штапова Київ метро Університет

психолог    Тетяна Штапова
30-01-2020 Тетяна Штапова додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 2 дні тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 14
психолог 👔 організаційний психолог
Освіта
З 1998р. по 2003р. навчалась в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка. Отримала диплом спеціаліста за спеціальністю "Практичний психолог в закладах освіти та викладач англійської мови".

В 2020р. закінчила трирічний курс підготовки з інтерперсональної психотерапії. Отримала Сертифікат із психотерапевтичного консультування Інституту консультування та психотерапії Асоціації Психологів України в методі "Інтерперсональна психотерапія".

Періодично працюю під супервізією психотерапевтів з багаторічним досвідом роботи в психоаналітичному напрямку та європейськими сертифікатами. Відвідую супервізійні та інтервізійні групи. Являюсь членом Асоціації Психологів України. Маю 230 годин індивідуальної та 72 години групової терапії.
Досвід психологічної практики
З 2010р. проводжу короткострокове консультування клієнтів з метою їх підготовки до співбесід для влаштування на роботу і з питань профорієнтації, якщо людина не може визначитись, яку професію обрати. Маю 15 років досвіду в підборі, адаптації та мотивації персоналу в міжнародних компаніях. Знаю, яким кандидатам надається перевага при працевлаштуванні, які помилки вони роблять, шукаючи роботу. Займаюсь кар'єрним консультуванням. Ділюсь своїм досвідом з клієнтами, рекомендую, що варто змінити чи на чому акцентувати увагу, щоб реалізувати себе професійно.

З 2019р. використовую в роботі психоаналітичний підхід з тими клієнтами, які звертаються з запитами на довгострокову терапію, якщо хочуть мати якісні зміни в своєму житті, професійну підтримку та готові досліджувати свій внутрішній світ. Отримала освіту в методі "Інтерперсональна психотерапія", який надає змогу вибудовувати довготривалі та глибокі відносини з клієнтами, що в результаті допомагає їм вирішити ті проблеми, які їх непокоїли роками. Людина спочатку спирається на мій досвід та знання, отримує відповіді на свої питання та змогу з нових кутів подивитись на своє життя. Потім починає відчувати себе по-іншому, по-новому проявляє себе з близькими людьми та в суспільстві і через деякий час вже може обходитись без моєї допомоги.

Вільно володію українською, російською та англійською мовами. Використовую в спілкуванні з клієнтами ту мову, яка зручна для них.

Тривалість зустрічі – 50 хвилин.
Приймаю в кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 61/11, а також он-лайн.
Вартість очної консультації - 1100 грн., он-лайн - 900 грн.
Працюю з запитами
- самотність;
- низька самооцінка;
- невміння говорити про свої почуття та бажання, відстоювати свої кордони;
- проблеми у відносинах з чоловіком чи партнером, друзями, дітьми або батьками;
- ревнощі, зради;
- розлучення чи розрив стосунків;
- втрата близької людини;
- війна та її наслідки для психіки;
- втрата житла і/або відчуття безпеки із-за війни;
- вимушена еміграція, проблеми ВПО;
- виснаженість, в тому числі після народження дитини;
- безпліддя, втрата вагітності, підготовка до ЕКЗ;
- тривожність;
- часте переживання провини, сорому, образи;
- напружені робочі відносини;
- труднощі при пошуку роботи чи зміні професії;
- запит на кар'єрне консультування: перевірка резюме (в тому числі англійською мовою), підготовка до проходження співбесід з роботодавцями;
- втрата життєвих орієнтирів, невизначеність, в тому числі професійна.


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
   в Київ, метро Університет, вул. Володимирська 61/11

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 3. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.

Сертифікати про додаткову освіту
Відповіді 820
Виховання сина
«Нещодавно трапилась ситуація, яка обурила бабусю, а саме: 3-річний син у моїй присутності , вдома, зтягнув штани бабусі, на що бабуся промовчала, я також нічого не сказала. Власне, те що я не зробила зауваження сину і обурило бабусю.»;
Доброго дня. Бабуся дала онуку зтягнути з себе штани. Це була в першу чергу її задача - не дозволити йому це зробити. Можливо, вона розгубилась, а потім почала злитись і направила свої почуття на Вас.

«Підкажіть, як правильно я мала повестися в такій ситуації»;
Не існує єдиних для всіх правил, як потрібно себе поводити в подібних ситуаціях. Щось відбувається у відносинах між Вами і бабусею. Вона обурена Вашим мовчанням. А які почуття у Вас до неї?
Как изменить ситуацию с меньшим риском для себя
«Татьяна,здравствуйте ! Мы переезжали из Украины 10 лет назад в Ригу,а 5,5 лет назад переехали в Германию. Я закончила курсы немецкого,сдала на права ,работаю уже почти 3 года 25 часов в неделю. Дочка в 3 классе.
Вот за 12 лет брака ,и почти 15 лет вместе с браком , уже знаю его хорошо,все привычки ,мысли тоже частично. Но сейчас у него как будто максимализм..то ему секса не хватает,хорошо,просьбу услышала . то ему ребенок нужен.»;
Светлана, добрый вечер. Вам решать, продолжать ли жить с мужем, с которым более комфортно в бытовом плане, чем одной, но очень дискомфортно психологически. Что касается второго ребенка, Вы уже написали, что ему не столько ребенок нужен, сколько Ваша зависимость от него.

«говорю зачем , ты не сильно много времени проводишь с дочкой .говорит она взрослая.9 лет ей»;
9 лет - не 19, да и вообще дело в отношениях с ребенком в первую очередь, а не в возрасте, в желании его узнавать, поддерживать, заниматься вместе чем-то интересным, радовать.

«я думаю пожить самой было бы полезно для моей головы,души и осознания чего хочу .»;
Да, это помогает лучше узнать себя, научиться больше опираться на себя, стать более взрослым человеком психологически.

«.вот я решила сдать анализ на гормоны ,проверить раз в пару лет надо.он меня все спрашивает когда ответ. я хочу дождаться ответа и поговорить с ним ..что пока не вижу нас еще с одним ребенком.или вообще не вижу. сказать его я выслушала,теперь я подумала и хочу сказать свое мнение.»;
Наверное, дело не в анализах или виде на жительство, а в том, как Вы чувствуете себя в отношениях с мужем.

«я не хочу ,чтобы дочка видела такой тип отншений.. и чтобы ей получить его внимание ,надо по его меркам,хорошо себя вести. то есть он тем самым создает модель поведения,где ей надо будет заслужить любовь и внимание мужчин..10000 раз ему это все обьясняла,он не слушает..»;
Да, папа для девочки - первый мужчина, с которым у нее есть отношения. То, как он к ней относится, влияет, с какими мужчинами у нее будут отношения во взрослом возрасте. Плюс на примере ваших с мужем отношений она делает выводы, что такое отношения в паре.

«Когда выходила замуж, всего этого не было видно и он вел себя скромнее»;
В начале отношений люди обычно стараются понравится друг другу и показывают те свои стороны, которые производят хорошее впечатление на партнера. Но сейчас Вы уже знаете мужа намного лучше, чем в первые месяцы после знакомства. И Вам решать, как с ним дальше выстраивать отношения. Или же не выстраивать.
А може це любов ? !
«Я вважала, що я давно пропрацювала ці всі відносини з батьком. В мене немає на нього ні образи, ніяких інших негативних почуттів.»;
Ви можете вже не ображатись на реального батька, але є ще внутрішня фігура батька. Це образ чоловіка, який завжди з Вами. Ви несвідомо знаходите чоловіків, з якими переживаєте схожі почуття. Ваш колишній чоловік був безініціативним, було недостатньо чоловічої енергії у ваших стосунках, і тому Ви мали виконувати і його, і свої задачі. Тобто його було мало, як і батька.

Чоловік, в якого Ви закохались зараз, розірвав відносини. Ви страждаєте із-за цього, як колись, коли тато надовго зникав з Вашого життя. Ви можете не пам'ятати навіть свої страждання, але на несвідомому рівні Ваш дитячий досвід всеодно впливає на відносини, які Ви маєте в дорослому віці.

«Ні, моя бабуся і мама не були щасливі в шлюбі.»;
Тому й Вам складно вибудовувати відносини, в яких будете щасливою. Адже сімейний сценарій, на жаль інший. Змінювати його можливо, але краще для цього звернутись знову до психолога.

Бесплатная рассылка интересностей!

А може це любов ? !
Natali, доброго вечора. Ніхто, крім цього чоловіка, не знає, які у нього почуття до Вас, чи згадує він Вас. Але якби він теж думав, що Ви - його доля і хотів би відновити відносини, то навряд чи ігнорував би Вас 5 місяців і сильно страждав із-за цього.

У Вас же сформувалась залежність від нього, і з цим можна розбиратись, звернувшись до психолога, щоб полегшити Ваш стан. Зазвичай довго відновлюється після втрати відносин та людина, яка переживала схожі почуття в дитинстві, коли її ігнорував чи холодно себе поводив хтось із батьків. В дорослому віці вона проходить через схожий досвід, відтворюючи його у своєму житті не тому, що хоче страждати, а із-за того, що ці страждання для неї були звичними.
Поведінка сина
«Дякую Вам,будемо намагатися все змінити і працювати над собою»;
Будь ласка. Усвідомити свою відповідальність і прийняти рішення розпочати зміни - це перший і важливий крок в роботі над собою.
Как наладить обшение с дочкой
«Спасибо за детальный разбор моего повествования»;
Буду рада, если это Вам поможет.

«Я согласна, да так и есть..любому ребенку хочется общения и внимания родителей, я старалась,видимо не достаточно .я признаю эт»;
Вы дали своему ребенку то, что могли. У всех мам есть свои ограничения, невозможно дать ребенку все в полной мере, что ему нужно. В любом случае прошлое уже не изменить, но его полезно анализировать, чтобы понимать причины нынешних проблем.

«все эти годы я бы хотела исправить эту ситуацию, я несколько раз начинала разговор, спрашивала,в мягкой форме, чем обидела, что делала не так, как могу исправить, просила прощения..но не получилось, дочь сказала мама не начинай.и тд»;
Значит дочка не готова к таким разговорам, и это ее право общаться на том уровне, как ей сейчас комфортно. Возможно, Ваши попытки поговорить о прошлом для нее болезненны, если она их воспринимает как вторжение и чувствует себя в такие моменты уязвимой, как раньше, особенно если была гиперопека и контроль с Вашей стороны.

«Я этим летом планирую ехать к ним в гости...она меня не приглашала..я напросилась...я очень скучаю и за дочерью и за внуками...поэтому я и написала сюда, возможно до отъезда к ней, я смогу проделать работу над собой,чтоб наши отношения улучшились»;
В переписке с психологами Вы можете получить только какое-то понимание своей ситуации в лучшем случае. А работа над собой происходит вместе с психологом в индивидуальном формате, где обсуждается намного больше, чем здесь написано, и после чего появляется шанс на изменения.

Чтобы ваши с дочкой отношения улучшились, Вам нужно проделать определенный путь, почувствовать изменения сначала в себе, а потом уже это будет проявляться в отношениях с ней.
Поведінка сина
«В сім'ї він не відчуває себе переможеним,в нас немає такого,ми стараємося з ним спілкуватися на рівних, радитися, заохочувати до побуту. Це скоріше більше про однолітків,які мають більш виражені лідерські якості»;
За бажанням бути переможцем в іграх може стояти потреба відчувати себе людиною, яку поважають інші, чия думка має значення. Напевно, йому цього не вистачає в сім'ї, якщо відчуває на собі дію наступних методів.

«з нашої сторони ( батьків) приходиться застосовувати іноді і шантаж і маніпулювання,хоча розумію що це неправильно, але не знаю як по іншому»;
Ви можете звернутись до психолога, щоб дізнатись, як впливати на сина більш екологічно. Для цього потрібні внутрішні зміни.

«За останні 2 роки було декілька переїздів через війну,через зміну роботи,це важко і доя дитини,так як він змінив вже 3 школи і доя нас,так як втомилися від всього..
»;
В підлітковому віці дуже важливо мати авторитет серед однолітків, а міняючи школи, важко його отримати. Це одна з причин, чому Ваш син віддає перевагу віртуальному світу, до реального йому складно періодично адаптовуватись, починаючи все "з нуля".

«Спори і суперечки через вирішення побутових проблем,фінансових,через недостатню кількість часу проведеного разом.
З"ясовуємо розмовляючи,іноді на емоціях і з підвищенням тону..
Я розумію, що все це відбивається на дитині»;
Так, і це ще одна причина поганої поведінки сина. Ви з чоловіком сперечаєтесь із-за фінансових проблем, у сина свої конфлікти в школі та вдома. Для нього суперечки - це звична форма прояву себе у відносинах.

Якщо зможете змінити атмосферу в сім'ї на більш теплу і стабільну, у сина знизиться потреба відігрувати свою злість в тих ситуаціях, коли він може це робити, а також не буде необхідності проводити так багато часу в телефоні. Для цього йому потрібно відчувати себе в безпеці поряд з близькими людьми.
Как наладить обшение с дочкой
«мы с мужем много работали, один выходной, я старалась уделять ей внимание в выходные, проводить время с дочкой, смотрели фильмы, смеялись...помню она говорила-почему когда у меня выходной, ты на работе, а когда у тебя-ч в школе»;
Возможно, дочка сначала хотела проводить с Вами больше времени, скучала, потом постепенно научилась обходиться без Вас. В родительско-детских отношениях так часто бывает, что взрослые дети относятся к родителям так, как родители относились к ним в детстве. Они меняются местами. Если сначала дочка страдала от того, что ей не хватало близости с Вами в то время, когда ей это было нужно, то сейчас все наоборот.

«Как дела в школе, рассказывала, подружек ее знала..Когда она уехала и с ними почему то перестала общаться,не знаю почему...»;
Наверное, Вашей дочке сложно говорить с людьми о том, что ей не нравится в отношениях. Она долго терпит, а затем либо выходит из них, как с подружками, либо общается чисто формально, как с Вами.

«Когда я была у дочки с мужем в гостях, все было нормально,но не душевно,если можно так сказать..она рано уходила на работу, я с внуком была дома,готовила ему кушать, ели, спали ,гуляли,играли.Дочь приходила после 18часов, готовила всем ужин, приходил муж с работы, мы ужинали, общались, могли съездить в магазин, я дочка и внук, потом возвращались и спать»;
То есть вы что-то делали вместе, но чаще распределяли обязанности, и говорили в основном по делу или о детях. Такие отношения называются функциональными, когда каждый выполняет свои задачи, но нет близости.

«Дочь не начинала разговор по душам, я тоже..в самом начале, когда она только уехала, я названивала, пыталась что то советовать, высказывать свое мнение, она дала мне понять, что ей это не надо, она самостоятельный,независимый человек и не нуждается в моих советах, я приняла это и очень давно ничего не советую и не критикую,просто слушаю, спрашиваю как вы?как дети?»;
Вы изменили свой подход в общении с дочерью, и это дает Вам возможность хоть раз в месяц с ней общаться и знать, что происходит в ее жизни. Но судя по названию Вашей темы, Вы бы хотели более близких отношений со своим ребенком.

Для этого нужно прояснить, по какой причине Ваша дочь держит с Вами дистанцию, быть готовой услышать не самые приятные вещи в свой адрес, признать свой вклад в то, что у вас сейчас формальные отношения. Возможно, дочь вообще не захочет говорить на эту тему.

Вы можете сначала обратиться к психологу, чтобы получить обратную связь о своем стиле общения, узнать, что может отталкивать Вашу дочь. А затем уже пробовать с дочкой выяснять, что же на самом деле происходит в ваших отношениях. Если Вы готовы признавать свою ответственность за происходящее, менять свой подход к отношениям, возможно, дочка это почувствует и согласится на откровенный разговор.
Как наладить обшение с дочкой
«Она и раньше не говорила, что что то не устраивает..
Когда она уехала в 19лет(вышла замуж)я очень переживала как она там, плохо ей или хорошо,звонила через день..она говорит а меня все ок, найди себе хобби и звони так часто,я занята»;
До 19 лет ее тоже все устраивало? Она Вам рассказывала о своих проблемах? Между вами были когда-то конфликты? Какие были ваши отношения?

«родился мой внук, они попросили меня помочь , я с удовольствием приехала, побыла 3мес, как договорились, все было хорошо,уехала,опять редкое общение..потом родилась внучка, тоже ездила..когда там все норм, старалась помочь что могу, с советами не лезла, и дочь и ее муж были довольны(по крайней мере так сказали,когда я уезжала)»;
А кроме того, что дочь и ее муж перед Вашим отъездом сказали, как Вы с ней общались в те периоды, когда жили с ней и помогали с внуками? Как она к Вам относилась?
Как наладить обшение с дочкой
«Моя дочь живёт 15лет за границей, у нее нет желания общаться со мной, пишет и звонит очень редко(1р в месяц,а может в 2) фотографии присылать не хочет, аудио общения с внуками нет, на мои фотографии тоже не реагирует»;
Анни, добрый день. А какие отношения были у Вас с дочкой, когда она жила с Вами?

«Если бы я знала..спрашивала ее, может обижается на что то..говорит нет»;
Видимо, у нее уже нет желания рассказывать о том, что между вами происходит сейчас и что происходило раньше, нет надежды, что это что-то изменит.

Как Вы раньше реагировали, когда она говорила о том, что ее не устраивает?
Ігнор чоловіка
«Ми в шлюбі 9 років, звичайно на початку близькість була, але він аргументує його поведінку, що проблеми на роботі, недостатньо грошей. Він старається заробити, але не виходить. Він боїться щось змінювати і пробувати щось нове. »;

«Закриває фінансові (важливі потреби) він купив мені машину, собі, зробив ремонт в моїй квартирі повністю, забезпечує нас. Його щирість. Людина змінилася за рік часу, коли почалися фінансові проблеми. »;
Напевно, Ваш чоловік втратив важливу опору, коли перестав заробляти на тому рівні, як це було раніше, і йому важко витримувати нинішню реальність. Тому занурюється в ігри, щоб зняти внутрішнє напруження.

«Так я зним розмовляла на цю тему, щодо близькості, він погоджується. Але через тиждень знову все повертається»;
Схоже, що у нього недостатньо мотивації і внутрішнього ресурсу, щоб вкладати його в розвиток ваших відносин. Від вас обох залежить, що буде далі відбуватись з ними відбуватись. Вам би міг допомогти сімейний психолог. В будь-якому випадку Ваші способи вплинути на чоловіка через скандали і ігнорування та примирення не працюють, потрібно шукати інші.

«Спільних інтересів немає, бо мене не цікавить футбол, ігри і політика.»;
Їх варто було б знайти, щоб зберегти стосунки.
Ігнор чоловіка
«Доброго вечора! Мій чоловік ігнорує мої почуття, я як жінка хочу довгих розмов, емоцій, уваги, близькості.»;
Доброго вечора. Як давно чоловік ігнорує Ваші почуття? Чи отримували Ви від нього достатньо уваги на початку відносин? Чи була між вами близькість?

«Я вважаю, що чоловік а йому 28, має займатися більш серйозними хоббі. »;
Кожен сам обирає собі хоббі. У Вашого чоловіка є потреба в таких заняттях, щось вони йому дають. Вона не зникне із-за того, що Ви цього хочете.

«Ми віддаляємося з кожним днем, я не відчуваю розуміння і підтримки. »;
Ви говорили про це чоловіку?

«В мене апатія і депресія, після чого біжу перша миритися, так стає легше на душі.»;
Якщо він не баче нічого поганого в тому, що весь вільний час проводить в іграх, а Ви спочатку ображаєтесь на нього із-за цього, а потім біжите миритись, то навіщо йому щось змінювати?
Поведінка сина
«Він хоче гуляти,дивитись телевізор і грати в телефоні. Все»;
Ви з ним розмовляєте про його майбутнє, про те, як він буде жити, коли стане дорослим, як йому підготуватись до дорослого життя?

«В телефоні,на мою думку,граючи в ігри він відчуває свою перевагу над суперниками,може когось перемогти, бути сильнішим за інших»;
Він може в іграх відчувати те, що не виходить, але дуже хочеться в реальному житті. Хто над ним має перевагу, хто сильніший за нього, з ким він відчуває себе переможеним в сім'ї?
Муж проявляет агрессию к ребенку
«Сможет ли он поменять свое отношение или это бесполезно»;
Если у него нет желания менять свое отношение, то бесполезно.

«Как к нему донести мысль что ребенок не взрослый человек, он ещё не контролирует свои эмоции, может капризничать и вредничать,но от этого он не плохой ребенок.»;
Можете показать ему видео о контейнировании детских эмоций, но муж вряд ли после этого начнет сдерживаться. Ему ведь удобно срываться на ребенке, становится легче на какое-то время.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-1578

«Дочка не сложный ребенок, не устраивает истерик, но как все дети иногда вредничает, хныкает, не слушается. Даже за самое маленькое плохое поведение муж срывается на дочке, кричит, говорит к ней матом. Если она что-то хочет, говорит что ты и так много имееш.Иногда может ударить ребенка.»;
Сейчас формируется личность Вашего ребенка, и на этот процесс имеете сильное влияние как Вы, так и муж. Дочка привыкает к тому, что семья - это место, где на нее кричат, говорят матом, иногда бьют или долго игнорируют, для нее это становится нормой. Обычно это приводит к тому, что с ребенком агрессивно начинают вести себя и другие люди, так как чувствуют, что с ним так можно. И ребенок вырастает либо жертвой, либо агрессором.

Плюс у дочки формируется образ мужчины, примером которого является Ваш муж. Если он и дальше будет ее воспитывать, применяя насилие, есть большая вероятность, что во взрослом возрасте у нее будут отношения с похожими мужчинами, которых она будет одновременно любить и бояться.

«В последней соре я сказала что если что нибудь такое повторится я не буду терпеть и уйду.»;
После таких слов либо на самом деле уходят, если подобное повторяется, либо терпят дальше и эти слова уже не имеют значения.
Поведінка сина
«В тому й то справа,що розмовляємо,питаємо,радимо як краще виходити з тої чи іншої ситуації,але він не чує і слухати не хоче,вважає що чинить правильно.»;
Можете навести приклади, що саме син вважає правильним, а Ви ні?

«Бунтує проти навчання,не хоче вчитися»;
А що він хоче робити? Чим цікавиться?

«проти правил,які не дозволяють грати постійно в телефон»;
Підлітки "живуть" в телефонах, якщо там набагато цікавіше чи легше, ніж в реальному житті. Ви знаєте, чого синові не вистачає? Які емоції він намагається отримати в телефонних іграх чи від чого він там хоче сховатись?
Публикації психолога 10
Відео психолога 10
всі категорії ...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr