Як часто ми отримуємо те, чого хочемо? І як часто відмовляємось від того, що нам неприємне?

Погладжування! Важлива і недооцінена тема у відносинах із собою та іншими. Це свого роду - визнання, схвалення, підтримка. Те, що дає відчуття наповненості, потрібності, важливості те, що приносить радість та дарує енергію.

Є чудова ілюстрація того, як ми схильні економити ці погладжування (авт. Клод Штайнер) за допомогою таких дій:

• не давати погладжувань, які ви хочете дати
• не просити погладжувань, які ви хочете отримати
• не приймати погладжування, які хочете прийняти
• не відкидати погладжування, які неприємні та не подобаються
• не давати погладжування самим собі

Давайте розберемо кожну з цих дій детальніше:

«Не давати погладжувань, які ви хочете дати»

Часто спостерігала за собою та за іншими, як складно сказати щось приємне людині, знайти потрібні слова. Прокручуєш в голові варіанти, всі відкидаєш та не обираєш нічого. “Не давати погладжувань, які ви хочете дати” - руйнує формування довірливих та відкритих стосунків. Ми часто вважаємо, що краще не перехвалювати, ніж навпаки. Такий стереотип виховання періодично зустрічається в колі моїх знайомих та рідних. Успіхи дітей, чоловіка чи дружини, допомога, приємний сюрприз - сприймається як щось належне, не варти уваги та похвали. Через такий брак погладжувань зникає близькість та довіра між людьми.

«Не просити погладжувань, які ви хочете отримати»

Чи часто ви схильні просити те, чого потребуєте? Компліментів, оцінку за виконану роботу, за старання, за допомогу, за ініціативу за те, що ви хороший друг чи чоловік? Як часто ви хочете отримати позитивні відгуки про свою роботу в сім’ї, на роботі та не отримуєте їх, чекаєте коли хтось помітить, згадає та оцінить вас. Така “економія погладжувань” схильна руйнувати впевненість в собі, відчуття важливості себе та своєї роботи. За цим слідує емоційне вигорання, виснаженість та втрата інтересу до роботи, яка раніше приносила задоволення.

«Не приймати погладжування, які хочете прийняти»

Така дія зустрічається, коли ми схильні применшувати свої досягнення, свою роботу, вклад, свій зовнішній вигляд. “Бути скромними” та не виділятись. Заперечуємо компліменти в нашу сторону: “я нічого важливого не зробила”, “виглядаю як завжди”, “мені нічого це не коштувало”, “не звертай уваги”, “всі б так зробили” - так ми знецінюємо себе та свій вклад.

«Не відкидати погладжування, які неприємні та не подобаються»

Важливо не тільки приймати погладжування, а й відкидати ті, які роблять боляче і які, на вашу думку, вам не властиві. Інколи такі погладжування ми можемо чути у вигляді компліментів, коли вони засновані на порівнянні двох людей. Наприклад, в родині прийнято говорити: “Ти в сім’ї - найгарніша, а твоя сестра найрозумніша”. Чи компліменти, які стосуються тільки зовнішності, коли все, на що інші звертають увагу - стосується тільки вашої краси. Таким чином, ми можемо почуватись неповноцінними, немов би нам чогось не вистачає. “Ніби” природа нас чимось обділила.

«Не давати погладжування самим собі»

Як часто ви помічаєте свої успіхи, досягнення, маленькі чи великі перемоги? Зазвичай, ми схильні не помічати своєї роботи та не вважати її якоюсь важливою. Ми можемо досягати і досягати, так і не зупинившись на мить, щоб оглянутись та помітити, яку роботу зробили. Чи дякуєте собі за те, що не зупиняєтесь, за те, що допомагаєте, за докладені зусилля, за те, що когось підтримуєте, за те, що є хорошою мамою/дружиною/донькою?

Дозволяти та давати собі погладжування є важливою умовою щирих стосунків з собою та іншими людьми. Це дозволить нам навчитись помічати свої потреби, емоції, бути у близьких стосунках, довіряти та бути важливими.

Психолог Мар'яна Топольницька

Опубликовано 2021-08-29 в 03:32