Яким ви способом проживаєте своє життя?
Самопізнання
Яким ви способом проживаєте своє життя?
За однією з базових концепцій Транзакційного аналізу, наше життя ми можемо проживати 6 різними способами. Цікаво якими? Засновник ТА та авторитетний психолог-психіатр Е.Берн у 1972 р. описав концепцію сценарного процесу, яка містила в собі такі способи проживання:
- ПОКИ НІ
- НІКОЛИ
- ЗАВЖДИ
- ПІСЛЯ
- МАЙЖЕ
- ВІДКРИТИЙ КІНЕЦЬ
Звісно, не дуже зрозуміло, що це все означає. Тоді пропоную розібрати все за порядком. Кожний сценарний процес має свій девіз та патерн поведінки.
Отже, сценарний процес - “ПОКИ НІ”.
Девіз процесу - “Я не можу веселитись, поки не завершу всю свою роботу”. Люди, які проживають за таким сценарієм, не дозволяють собі відчувати задоволення до тих пір, поки не закінчать щось неприємне. Тобто вважають, що не заслуговують та не повинні робити щось, що приносить їм задоволення, поки не зроблять всю роботу. Але так, як робота ніколи не закінчуються, вони продовжують відкладати радість та задоволення на потім.
Наступний сценарний процес - “НІКОЛИ”.
Девіз - “Я ніколи не отримаю те, чого найбільше хочу”. Таким людям складно розпочинати щось робити, бо вони переконані що ніколи цього не отримають. Тому нічого не починають та нічого не закінчують. Не вірять, що зможуть чогось досягнути, побудувати близькі стосунки чи чогось навчитись.
Сценарний процес “ЗАВЖДИ”.
Девіз - “Я застелив собі ліжко і тепер повинен на нього лягти”. Перебуваючи в неприємних та некомфортних ситуаціях, такі люди не можуть їх залишити. Ще часто від них можна почути фрази: “така в мене доля”, “я нічого тут не можу змінити”. Думають, що заслуговують перебувати в неприємних для себе умовах.
Сценарний процес “ПІСЛЯ”.
Девіз - “Сьогодні я можу розважитися, але завтра за це прийдеться заплатити”. Спочатку отримують для себе щось приємне, але потім починають карати себе чимось неприємним. Думають, що після хорошого завжди має бути щось погано, тому часто живуть у напрузі, бо очікують, що мають заплатити за те хороше, що сталося.
У 1978 р. Т. Кейлер вирішив доповнити концепцію Е.Берна і розділивши сценарій “майже” на “майже І” та “майже ІІ”.
Сценарний процес “МАЙЖЕ І”.
Девіз - “Я майже видираюся на вершину гори, а потім знову зісковзую вниз”. Люди, які проживають за даним сценарієм починають щось робити, але так ніколи нічого не закінчують. У них часто виникає відчуття, що їх щось постійно тягне донизу і прокручується в голові фразу “цього разу я майже все зробив”.
Сценарний процес “МАЙЖЕ ІІ”.
Девіз - “Я видираюсь на вершину гори та тут же починаю підйом на ще вищу гору”. Закінчують справи і відразу ж без зупинки переходять до наступного завдання. Зазвичай такі люди виснажені, але часу, щоб зупинитись та насолодитись у них не має. Їм постійно потрібно бігти та досягати ще більшого.
Сценарний процес “ВІДКРИТИЙ КІНЕЦЬ”.
Девіз - “У певному віці я не буду знати, що робити далі”. Досягаючи якоїсь мети в житті не знають, що робити далі. З’являється свого роду порожнеча, яку не знають чим заповнити, поки не знайдуть нової цілі для досягнення.
Сценарні процеси можуть частково проявлятись та можуть комбінуватись, тому приписувати собі чи рідним той чи інший тип сценарію - не варто без консультації психолога чи психотерапевта. Проте, ідеї та те, що відгукнулось при прочитанні, можете проаналізувати і можливо, навіть щось відкоригувати у своєму житті.
Опубликовано 2021-09-28 в 02:34
