Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 години тому: «Приветствую! Отчетливо помню Вашу тему и все, о чем в ней шла речь. цитата: «Если честно, я часто думаю о том, что это всё скорее всего из-за того, что я не имею такого же опыта.»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 3 години тому: «Вітаю! цитата: «Звинувачення чоловіка що не цінуємо що він робить» На жаль, історія про гроші, про вимагання вдячності, про звинувачення... і жодного натяку на любов, про уміння »
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 3 години тому: «Вітаю! цитата: «Як мені налаштувати себе правильно? Я хочу змінитися, але не знаю як?» По всьому видно, дуже актуальні питання ставите перед собою - як налаштувати себе? Як зміни»
Питання від: Віталій Вік: 19

Як знайти підхід до батька

Доброго дня! Ситуація наступна:
Мені 19 років, я вчусь на заочній формі навчання, і вже рік як працюю в обласному центрі на роботі. Мені невигідно кодного дня доїжджати туди сюди по 40км., саме в обласний центр зі свого міста, і я вирішив заселитись. Себе фінансово повністю забезпечую, + всі друзі заселяются в місто, і мені б було відповідно там вигідніше і самоперспективніше жити. Тільки одна проблема:( Мій батько відносится до мене, як не до рідного сина. Він без причини домахуєтся до мене, руки пррстягає. І все мені завжди ніби на зло робить. Я з ним рідко про шось говорю, оскільки це мені не приносить задоволення, і він завжди рипить. І, до речі він мені завжди тим потикає. Ну вот, підійшов я з ним поговорити про заселення, він просто показав дулю і послав. Сьогодні хочу зробити другу спробу. Але він навіть мене дослухати не може нормально відповідно говорити ми не можем. З мамою в мене хороші відносини, але коли я через його "нє" десь їхав, або йшов, він озлоблювався на мою маму, відповідно мені її шкода. Але і в свому містечку мені одному залишатись не варто, бо в мене часто депресія від того, що нема з ким зустрітись, погуляти, а вдома сидіти я ненавиджу( часто на роботі ночую). В загальному мені треба заселитись з завтрішнього дня, що б ви могли мені порекомендувати? Йти не перекір чи пробувати розмовляти(це дуже малоймовірно). Допоможіть оприділитись і порадьте щось будь ласка! Дякую.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог

Психолог більше не активний на сайті

Здравствуйте, Виталий!
Вы уже пробовали разговаривать, и неоднократно. И каждый раз натыкались лишь на грубость и унижение. Сколько Вам ещё нужно попыток, чтобы убедиться в бесперспективности этого?
Что же касается матери, то ей и самой не мешало бы подумать над тем, зачем она живёт с таким человеком, а также понять то, что это её мера ответственности и перед своей жизнью, и перед Вами тоже. Ведь из-за такого отца вынуждена страдать не только она, та которая его себе выбрала в мужья, но и Вы, который себе в родители никого не выбирал. И именно в этом её ответственность. А Вы "мені її шкода...".

Начинайте, Виталий, жить своей жизнью. По возрасту уже пора. И поступайте не так, как удобно кому-то, а как хотите именно Вы. Вы имеете на это право. Осталось только дать это право себе...

Ответ отредактирован автором 01-09-2014 11:56:39

Доброго дня, Віталій.
Ви питаєте рекомендацій, але ж самі і відповідаєте на це, адже "пробувати розмовляти" - "дуже малоймовірно". Ви вже пробували... І судячи з Вашого повідомлення, батька його власна поведінка влаштовує, а отже, нічого не зміниться. Я тільки хотіла звернути увагу на фразу "Йти наперекір". Доросла відповідальна поведінка - робити те, що вважаєш за потрібне, а от йти наперекір (тобто слухати не свої бажання, а чужі, і вчиняти навпаки - але ж навпаки конкретним ЧУЖИМ бажанням) - це більше схоже на прагнення щось комусь довести. З Вашого повідомлення я зрозуміла, что Ви усвідомлюєте, що саме Вам потрібно. А от що заважає почати втілювати у життя власне рішення?.. Ви доросла людина, здатна аналізувати свої потреби і шукати шляхи їх задоволення, здатна перерахувати плюси і мінуси різних варіантів, нарешті, здатна фінансово себе забезпечити. Ви маєте право вчиняти так, як, вважаєте, буде краще.
Щодо стосунків Ваших батьків між собою. І батько, і мама відповідальні за те, що відбувається між ними. Але не Ви. Якщо, коли батько погано поводиться з матір'ю, винними себе почуваєте Ви (а не батько) - то це маніпуляція, спроба Вас контролювати. Те, що відбувається між ними, - відбувається саме між ними. І більш конструктивним шляхом тут, як мені здається (в цьому підтримую колегу), буде старатися показати, який саме вклад кожен із них вносить у ту чи іншу ситуацію, а не намагатися своєю поведінкою задобрити батька, щоб він не "озлоблювався" на маму. Найбільше, що Ви можете зробити - залишити їхню відповідальність і їхні вчинки їм. Ваша відповідальність - це Важе життя і рішення, які Ви приймаєте.
Успіхів Вам!
Судя по Вашим словам, такое предстоит рано или поздно... Рвать. И даже по-живому...
Вам горько за него? Что он так с Вами?
Что-то хочется доказать? Что Вы достойны его внимания? Наверняка достойны.
Сложно сказать, что ему не так...
Но и Вы избегаете конфронтации. Вон - на работе иногда ночуете.
Предстоит Вам стать лицом к лицу. И не раз. И не только с ним.
А с ним сейчас Вы не справитесь. Это да. Только нарветесь на злость, наверное.
Мир не весь такой озлобленный, как он. Тут Вы правы. с другими могут быть иные отношения. Более доверительные и открытые. Хоть это и не отец.
В конце концов, Вы и сами станете отцом. И проживете это все, может быть, иначе?
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.