Question

24-10-2014

Мене звати Віка, мені 20 років, і в принципі в мене досить добре складається життя, крім одного, я не можу побудувати довготривалі відносини з чоловіками, тому що боюся. До цього часу в мене не було жодних серйозних стосунків, які б тривали більше 2-ох місяців.
Я не знаю як себе вести з чоловіками, що робити, що їм потрібно, я розгублена. Перші відносини в хлопцем були у 18 років, і то їх основою був секс. Потім в подальшому в мене боязнь що всім чоловікам потрібен секс і проблема ще в тому що скромні чоловіки мені не подобаються.
З дитинства в мене були складні відносини з батьком, він бив мене, я його боялася. Хоча зараз в нас все добре, але я не можу бути достатньо відверта з ним, боюся просити його щось, а все сталося так того що він виховував мене сам коли мені було 5-6 років,в батьків відносини також не склалися, мама поїхала за кордон, тато їй зраджував, всі їх сварки і конфлікти ставалися на мої очах, я не розуміла як люди які жили стільки років, в яких є спільні діти можуть так ненавидіти один одного.
Після першого хлопця, деякий час в мене не було відносин, потім з'явився ще один, ми з ним зустрічались приблизно до 2 місяців, зараз я відчуваю що я не була з ним відвертою, не говорила ласкавих слів чи то компліментів. боялася нав'зуватися. Потім було дуже багато побачень які закінчувалися нічим.
Останні відносини , були недавно, в нас було багато пристрасті, але я все таки не знаю як себе вести з чоловіком, я чогось думаю що мене обманюють, я не завжди до кінця відверта і не говорю ласкавих слів, я скована в саме емоціях, я не знаю як себе вести з ним і як зрозуміти чого він хоче. Одним словом літом він просто перестав до мене дзвонити, писати, зник без пояснень, я бачила його з іншою дівчиною і він не привітався зі мною. Зараз він знову зявився в моєму житті, просив вибачення, я ніби вибачила, наші стосунки розвиваються, але я не знаю як мені зрозуміти як вести себе з ним, як поняти що він хоче від мене і як подолати цю внутрішню невпевненість. Я хочу стосунків серйозних, відвертих, щирих але як їх побудувати я не знаю.

Вопрос от: Віка; Возраст: 20

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Ольга Анатольевна Белан · Answer 1 · 2014-10-25 19:17:48

Здравствуйте Вика,вам хочется чувствовать и знать чего хочет ваш партнёр и создать с ним отношения,которые бы вас удовлетворяли.Но похоже,как я поняла из текста, вы сама к нему проявляете мало эмоций,чувств,теплоты,не интересуетесь в открытом разговоре чего он хочет от отношений,чего хотите вы.Ваша история из детства имеет к этому прямое отношение,ваши родители не поддерживали друг с другом эмоциональный контакт и к вам проявляли мало чувств.Вы просто не получили от родителей такого опыта и сейчас испытываете сложности.Способность проявлять свои чувства можно обнаружить с помощью психотерапии.Это процесс длительный,но эффективный.

Дмитрий Алексеевич Ратушный · Answer 2 · 2014-10-25 21:47:05

Здравствуйте Вика. Наверное не открою вам тайну, что наше прошлое и наши переживания, взаимоотношения с родителями. И главное наши чувства, а самое главное - бессознательные фантазии и мысли - то как мы внутрене переживали и перерабатывали наши эти\те отношения. Все это влияет на то, как мы строим отношения сейчас. Сознательно, мысленно вы можете желать неких отношений, как этого хочет любой человек, но бессознательно, когда отношения начинают развиваться и углубляться, вы сталкиваетесь с теми самыми переживаниями и страхами, фантазиями, которые приобретены в прошлом. Все эти проблемы в идеале необходимо постепенно решать - прорабатывать с психологом. Выясняя какие тревоги и мысли у вас возникают, и от чего вы прерываете отношения. В такой переписке - мало чем можно помочь. Это ведь чувственное полотно душевной жизни. Оно ведь тонко соткано. Где-то есть зацепки. Не прожив, не соткав, не проанализировав - сложно ожидать результата.
Если у вас есть возможность обратится к психотерапевту - было бы очень желательно

Иванна Николаевна Яковенко · Answer 3 · 2014-10-27 12:48:20

Доброго дня, Віка. Ви зовсім недарма описали стосунки батьків. Тому що мало того, що перед Вами була модель з відсутністю щирості та довіри. Але ж і Вам самій досвіду, що можна довіряти, що довіряти безпечно, не дали. Це, звісно, не вирок, але однозначно впливає на те, що відбувається у житті. З Вашого повідомлення у мене склалося враження, ніби "стосунки" - це окремий вимір життя, де діють якісь особливі закони - незрозумілі, навіть недоступні для розуміння. Ви начебто "повинні" здогадатись, чого хоче партнер, але там, де є "треба" - там зазвичай немає спонтанності, зате є страх показати справжні почуття. Тому що тоді Ви будете якась "не така". І знову ж таки, Ви боїтеся нав'язуватися, але в той же час розумієте, що щось "не те", що стосунки будуються на спілкуванні, а не його відсутності. В результаті - такий заплутаний клубок з різних ниток, і за яку не візьмись - вона приведе до центру. Центр - гіпотетично, звичайно - це відсутність досвіду безпеки і довіри. І тому якраз в описаній Вами ситуації я б особливо рекомендувала психотерапію - довготривалу і глибинну. Терапія, звісно, сприяє усвідомленню та розумінню себе, але найголовніше - вона якраз і є особливими стосунками, основаними на довірі та прийнятті. А де іще взяти такий досвід, коли дитинство пройшло, а стосунки з людьми вибудовуються якось "не так"? Це довгий процес, але Вам буде, на що спиратися.

Проблеми дитинства впливають на побудову особистих відносин