Question

15-12-2015

Доброго дня!Росла в конфліктній сім'ї,мама,батько,я і 2 старші сестри,відносини з сестрами були нормальні,батько участі у вихованні не брав,але всі його боялись,мама через господарство і багато іншої роботи теж особливо часу не приділяла,з малечку була сором'язливою,з однолітками спілкуватись було важко,дружила лише з тими кого дуже добре знала,нові знайомства успіху не мали,в 15-16 років користувалась популярністю серед однокласників,мала свою точку зору,в 17 поступила в інститут,живу в чужому місті,з одногрупниками спілкувалась але тільки в крайніх ситуаціях,почувала себе "не в своїй тарілці",після 1-го курсу перевелась в інший інститут,в ньому наче було легше серед одногрупників,але з однолітками інших факультетів не могла спілкуватись через невпевненість,боязнь що мене не приймуть чи не зрозуміють(будуть засуджувати в якійсь моїй думці),зараз мені 20,навчаюсь на 4-му курсі,цілі щоб чогось досягнути не маю,не маю інтересів ні до чого,раніше було дуже велике бажання мати власну сім'ю,зараз бажання трішки згасло,в сім'ї все налагодилось,але на батька в деяких ситуаціях реагую як і раніше(тільки внутрішньо,зовнішніх проявів нема),маю хлопця,кохаю його,але друзів не маю,і не хочу мати,весь час хочу проводити тільки з коханим,він нервує через це(говоре ,що потрібно спілкуватись не тільки один з одним,а і з іншими),друзі в нього хороші,але якщо хоч якийсь жарт на мій рахунок,я закриваюсь,і що б мене не питали я мовчу(навіть якщо хочу щось сказати,щось ніби зажимається в середині і я не можу пересилити)таким чином всім псую настрій і на цьому наша зустріч завершується...якщо брати спілкування,то мені легше спілкуватись з хлопцями ніж з дівчатами.Часто проявляється агресія без вагомих причин,до мами можу підвищити голос,також до хлопця,через деякий час тільки усвідомлюю ,що роблю боляче їм...не хочу втрачати хлопця і хочу хороших відносин з батьками,особливо з мамою,ну і звичайно легко іти на контакт з людьми...Допоможіть будь-ласка!Дякую!

Вопрос от: Ann; Возраст: 20

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Похожие онлайн консультации

18-05-2015 Не можу подолати страх і бути впевненою в собі

02-01-2014 Як визначитись і знайти себе,розібратись в собі і своїх почуттях?

08-08-2013 Допоможіть розібратися в собі......

04-01-2013 Як бути впевненим у собі?

10-04-2012 Я запуталась сама в собі...Як мені вийти з цього становища?

11-10-2011 Внушити собі настрій

11-01-2011 Як стати більш твердим в стосунках? Як навчитись проявляти свої емоції, а не тримати їх в собі? Як навчитись розуміти свого партнера?

23-02-2010 не можу розібратись в собі !!!

22-09-2009 І все ж не знаю як дати собі раду

Артур Кагроман (Киев) · Answer 1 · 2015-12-15 17:14:29

Вам 20 лет, Вы растёте. Ещё много лет будете по 10 раз меняться.

А уточняющие вопросы, нужно прорабатывать с психологом. Что не так тяжко было, ну или всё самой, методом проб и ошибок.

Максим Константинович Хрещик (Киев) · Answer 2 · 2015-12-15 17:33:36

вы привыкли всю жизнь зажимать свои чувства, не привыкли проявлять себя среди сверстников и у вас нет вектора движения (цели жизни, миссии и т.д.) - это и причины ваших сложностей. Вы частично уже это осознаете, но должны еще понять что нужно двигаться понемногу, прорабатывая постепенно в комфортном вам ритме нужное вам поведение (открыто выражать свои мысли, свое мнение, выражать агрессию в адекватной форме. не причиняя боли близким людям). Для поддержки вам нужно начать работу с психологом.

Если будете на это готовы - готов поддержать ваше развитие.

Татьяна Юхно (Киев) · Answer 3 · 2015-12-16 03:07:43

Здравствуйте, Ann!
Вы пишете "в 15-16 років користувалась популярністю серед однокласників,мала свою точку зору,в 17 поступила в інститут" - в это время жизни у Вас было много энергии, ресурсов, достижений. Это чувствуется! Начните доставать из памяти тот образ себя и почаще "одевать", как красивую кофточку.. или платьице...) Вспоминайте то своё состояние, как Вы себя тогда чувствовали и проживайте, напитывайтесь теми победами, ощущением ценности своего мнения (даже если оно кому-то не нравится), найдите этим приятным моментам место в теле или гармонично распределите их по всему телу. Проживите те ощущения телесно, впустите их снова в свою жизнь. Перекиньте их как мостик из прошлого в настоящее и будущее и зафиксируйте в теле. Если не нравится образ мостика, позвольте своему воображению выбрать любой другой, свой образ, который соединит Вас теперешнюю и 15-17-летнюю. Как это сейчас откликается в теле? Как ощущается? Что меняется в теле? Замечайте всё, что с Вами будет происходить. Наполняйтесь теми приятными переживаниями. Похвалите себя, поощрите сейчас за то, какая Вы были классная и молодец! Побалуйте чем-то вкусненьким или каким-то подарком, тем самым закрепляя свои победы. Вознаградите себя. И никогда не обесценивайте.

Эта внутренняя работа своего рода "скорая помощь". А для более серьёзных и стабильных изменений в отношениях с близкими, с другими людьми и самое главное - в отношениях с собой - нужна длительная работа с психологом. Даже после первых встреч Вы увидите и почувствуете улучшения и изменения в своей жизни. И, конечно же, лучше делать хотя бы маленькие шажочки, чем не делать никаких. Обращайтесь, буду рада помочь и поддержать Вас в этом тонком процессе.

Закритість в собі