Question

26-05-2019

Добрый день!В понедельник моя девушка унизила в обществе меня в понедельник, в пьяном виде!На следующий день она озвенилась,я спрашиваю за что просишь прощения, ответ за пьянку.За пьянку я простил, я говорю что ты МЕНЯ унизила прилюдно, твои друзья с меня , ржали и ты в том числе, И самоё главное с твоей подачи!она это не признавала,и всячески выкручивалась,и даже что я всё придумал!
Я начал звонить её друзьям,они тоже начали отрецать,вместо того чтобы извениться.
Я пять дней не спал не ел, мы всё сорились она,дошло до того что я себе НЕ ЗАГНАЛ НОЖ В СЕРДЦЕ, чтобы доказать что не права, И надо всего навсего все исправить, сказать друзьям чтобы озвенилась, а всё наоборот, виноват я вовсем,
Я два раза чуть не убил себя,за тридцать лет такого не было.
Через пять дней она вроде всё-таки поговорила со своими зверями они пощвонилиг, мы померилились в скобках.
Но Я все равно себя очень плохо чувствую,я не понимаю за что,в чем я виноват, Я не вижу целей теперь не чего не хочу,
Я бросил всё, И переехал В другой город к ней, чтобы получить такое в замен

Вопрос от: unammed; Возраст: 28

понравился вопрос?

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Анна Александровна Бадр (Киев) · Answer 1 · 2019-05-26 21:32:09

Здравствуйте! Понимаю, ситуация очень неприятная. Но вы реагируете очень бурно. Вы всегда так реагируете, или только в этот раз?
Вопрос, почему для вас так важно мнение окружающих людей? Или дело было в самой теме шутки? Что именно они задели? Какую тему?

Оксана Ярославівна Юрків (Львів) · Answer 2 · 2019-05-28 18:54:35

Якось учитель з учнем ішли путівцем. Бачать на зустріч їм прямує буркочучи чоловік, увесь розбурханий, мало не плаче.

- Що сталося, друже мій? - запитує учитель.

- Та мене щойно якийсь негідник образив останніми словами і до того ж пусто-дурно! Що я зробив йому?

- Він не міг тебе образити, - відповів учитель.

- Як не міг, якщо образив., - здивувався перехожий.

- Ти ж його навіть не знаєш і мене бачиш уперше. Як ти можеш таке казати?

Учитель відійшов на кілька кроків приглядаючись до землі а потім нагнувся, підніс щось, підійшов до чоловіка і простягнув щось знайдене у кулаку.

- Візьми, - це тобі напевно допоможе.

Той механічно взяв запропоноване, але побачивши, що це жук, викинув комаху.

- Що це означає? - обурився перехожий.

- Вибач, друже, я не хотів тебе злякати. А от мій учень, справді має те, що тобі потрібно.

І звернувшись до учня сказав:

- Дай цьому вельмишановному панові те, що ми знайшли в саду.

- Що саме, - насторожився перехожий, - якщо це також якась гидота, то я не візьму.

Учень розв’язав клунок і дістав яблуко.

Перехожий спантеличено глянувши на гарний соковитий плід і переконавшись, що каверзи ніякої немає, подякував, але брати не став.

- Чому ж ти не береш, а жука взяв?

- Жука я взяв ненавмисне, я ж не знав, що ти мені даси, а яблуко мені просто не потрібне.

- Отак і в житті ми часто беремо непотрібне і навіть огидне просто так не замислюючись. Нам дають, а ми беремо. Якщо хтось ображає тебе, ти маєш вибір – прийняти ці образи і відчути кривду, або відкинути їх, усвідомлюючи, що вони зовсім нам не потрібні. Ось тому я і сказав, що той чоловік не міг тебе образити, ти сам допоміг йому прийнявши образливі слова!

Я умер как личность