Скажіть, будь ласка, чого саме Вам не вистачає у спілкуванні (можливо відкритості, прийняття, як із подругою дитинства)?
Чому Ви вирішили переїхати за кордон (через освіту)?
Як батьки сприйняли Ваше рішення переїзду? Чи Ви сумуєте за ними?
Чи Вас дратували розмови з батьками до переїзду?
Насправді, переїзд в іншу країну - це завжди стрес і людина має до нього адаптуватися.
В психології виокремлюють наступні стадії міжкультурної адаптації:
- "медовий місяць" (все чудове, ліпше і гарніше; "рожеві окуляри");
- "примирення" (через тижні, місяці людина починає хотіти рідної їжі, вона помічає більше відмінностей, ритм життя зашвидкий чи заповільний, звички людей можуть дратувати тощо);
- "адаптація" (звикає до нового середовища, починає вести рутинне життя, людина більше не реагує негативно чи позитивно, бо вже більше не почувається, що є в новій культурі, знову поглинена в повсякденне життя, як це вона робила на своїй батьківщині; не відчуває культурної відмінності);
- "зворотний культурний шок" - повернення до рідної культури, після адаптації до нової, може знову викликати у людини вищеописані фази.
Тривалість цих етапів є індивідуальною. Припускаю, що Ви знаходитеся на 2-ому етапі, а карантин ще і додатково "затормозив" проходження всіх етапів і загострив переживання другого. Крім цього, можливо, тепер Ви гостріше відчуваєте, що Вам важко буде повернутися на батьківщину, якщо виникне така необхідність, і Вас це лякає.
Ответ отредактирован автором 17-05-2020 19:34:14