Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Це дурно, бути поруч із чоловіком, який насправді хороший, але весь час ...»
Питання від: Ryta Вік: 23

Тривожність і сумніви в стосунках

Зустрічаюсь з хлопцем декілька років, він був закоханим, а я то мала симпатію, то ні, і не знаю по сьогодні що відчуваю. Настільки заплуталася, що воно стало нав\'язливою думкою, тривожністю, яка не дає спокою. Хлопець став дуже рідним і не уявляю, як могла б ті стосунки закінчити, але продовжувати далі з неконтрольованими тривожністю і страхом теж не можу. З ним неодноразово це обговорювала, часом заспокоював він, часом я саму себе. Раз і розійшлись на кілька місяців і була паралельна закоханість з якої нічого не вийшло. Бувають і гарні моменти, але нав\'язлива думка\" люблю чи не люблю\" змушує постійно сумніватися. Не знаю як вийти з цього замкненого кола
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

А чего вы боитесь, если вдруг вы все-таки к нему что-то чувствуете?
Такое впечатление, что ваши сомнения нужны для того, чтобы не подпускать его уж очень близко к себе, то есть не чувствовать к нему слишком много чувств.
В чем вы сомневаетесь чаще всего? В каких его качествах?
Доповнення від автора питання ·
Навпаки я боюсь щось не відчувати, боюсь, що морочу голову і собі, і йому. Я часто ловлю себе на тому, що не маю тих емоцій( захоплення, вдоволення, закоханість) які хотілося б. З ним мені зручно, я є собою, нічого не мушу вдавати, спільні інтереси є, але часом приходить нудьга і не почуваюсь жіночною. Найгірше, що я не маю спокою і не можу знайти вирішення, що постійна нав'язлива думка мене не покидає і страхи- розійтись, а потім зрозуміти,що це помилка, страх мучитись з людиною, яку можливо не люблю.
цитата:
продовжувати далі з неконтрольованими тривожністю і страхом теж не можу.

цитата:
постійна нав'язлива думка мене не покидає і страхи- розійтись, а потім зрозуміти,що це помилка, страх мучитись з людиною, яку можливо не люблю.

мені видається це так, що ваша тривожність просто "знайшла собі об"єкт"...і в будь-яких нових стосунках рано чи пізно знову вигулькне...
і то не зовсім тривога про стосунки...то скоріше, тривога про життя....
Доповнення від автора питання ·
Дякую за відповідь. Чи за допомогою психотерапії таку проблему можливо вирішити? Хотілося написати "щоб навчитися це контролювати", але зрозуміла, що й так забагато намагаюся контролювати і от щось вийшло з-під контролю, ось момент, де він шкодить, а не допомагає. В тому маєте рацію, що це тривога про життя, бо стосунки є не єдиним об'єктом моєї тривоги, часом вона кочує. Але тривога у стосунках є найнестерпнішою.
тоді вам точно на психотерапію) І так, за допомогою психотерапії можна знайти причини тривожності, навчитися жити з нею ( приймати, контролювати, долати, зменшити, буває по-різному)
щоб зрозуміти, як може допомогти покращити якість життя психотерапія , запропоную вам притчу "Автобіографія у 5-ти главах"
1.День перший.
Я йду по вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я туди падаю ...
Я загубився ... надії немає.
Це не моя провина.
Я цілу вічність шукаю, як вибратися.

2.День другий.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я вдаю, що не бачу її.
Я знову туди падаю.
Не можу повірити, що знову опинився в тому ж місці.
Але це не моя вина.
Як і раніше дуже довго не можу вибратися.

3.День третій.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я бачу, що вона тут.
Я все-таки в неї падаю ... це звичка.
Мої очі відкриті.
Я знаю, де я.
Це моя провина.
Я тут же вибираюся звідси.

4.День четвертий.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я її обходжу.

5.День п"ятий.

Я йду по іншій вулиці !!!!
Доповнення від автора питання ·
Дякую за пораду)
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.