Question

23-07-2020

Зустрічаюсь з хлопцем декілька років, він був закоханим, а я то мала симпатію, то ні, і не знаю по сьогодні що відчуваю. Настільки заплуталася, що воно стало нав'язливою думкою, тривожністю, яка не дає спокою. Хлопець став дуже рідним і не уявляю, як могла б ті стосунки закінчити, але продовжувати далі з неконтрольованими тривожністю і страхом теж не можу. З ним неодноразово це обговорювала, часом заспокоював він, часом я саму себе. Раз і розійшлись на кілька місяців і була паралельна закоханість з якої нічого не вийшло. Бувають і гарні моменти, але нав'язлива думка" люблю чи не люблю" змушує постійно сумніватися. Не знаю як вийти з цього замкненого кола

Вопрос от: Ryta; Возраст: 23

понравился вопрос?

23-07-2020 19:26:58Дополнение от автора

Навпаки я боюсь щось не відчувати, боюсь, що морочу голову і собі, і йому. Я часто ловлю себе на тому, що не маю тих емоцій( захоплення, вдоволення, закоханість) які хотілося б. З ним мені зручно, я є собою, нічого не мушу вдавати, спільні інтереси є, але часом приходить нудьга і не почуваюсь жіночною. Найгірше, що я не маю спокою і не можу знайти вирішення, що постійна нав'язлива думка мене не покидає і страхи- розійтись, а потім зрозуміти,що це помилка, страх мучитись з людиною, яку можливо не люблю.

23-07-2020 20:59:38Дополнение от автора

Дякую за відповідь. Чи за допомогою психотерапії таку проблему можливо вирішити? Хотілося написати "щоб навчитися це контролювати", але зрозуміла, що й так забагато намагаюся контролювати і от щось вийшло з-під контролю, ось момент, де він шкодить, а не допомагає. В тому маєте рацію, що це тривога про життя, бо стосунки є не єдиним об'єктом моєї тривоги, часом вона кочує. Але тривога у стосунках є найнестерпнішою.

24-07-2020 15:29:38Дополнение от автора

Дякую за пораду)

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Маргарита Древаль (Днепр) · Answer 1 · 2020-07-23 17:51:59

А чего вы боитесь, если вдруг вы все-таки к нему что-то чувствуете?
Такое впечатление, что ваши сомнения нужны для того, чтобы не подпускать его уж очень близко к себе, то есть не чувствовать к нему слишком много чувств.
В чем вы сомневаетесь чаще всего? В каких его качествах?

Галина Несмашна (Тернопіль) · Answer 2 · 2020-07-23 20:50:44

цитата:

продовжувати далі з неконтрольованими тривожністю і страхом теж не можу.

цитата:

постійна нав'язлива думка мене не покидає і страхи- розійтись, а потім зрозуміти,що це помилка, страх мучитись з людиною, яку можливо не люблю.

мені видається це так, що ваша тривожність просто "знайшла собі об"єкт"...і в будь-яких нових стосунках рано чи пізно знову вигулькне...
і то не зовсім тривога про стосунки...то скоріше, тривога про життя....

Галина Несмашна (Тернопіль) · Answer 3 · 2020-07-23 21:23:06

тоді вам точно на психотерапію) І так, за допомогою психотерапії можна знайти причини тривожності, навчитися жити з нею ( приймати, контролювати, долати, зменшити, буває по-різному)
щоб зрозуміти, як може допомогти покращити якість життя психотерапія , запропоную вам притчу "Автобіографія у 5-ти главах"
1.День перший.
Я йду по вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я туди падаю ...
Я загубився ... надії немає.
Це не моя провина.
Я цілу вічність шукаю, як вибратися.

2.День другий.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я вдаю, що не бачу її.
Я знову туди падаю.
Не можу повірити, що знову опинився в тому ж місці.
Але це не моя вина.
Як і раніше дуже довго не можу вибратися.

3.День третій.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я бачу, що вона тут.
Я все-таки в неї падаю ... це звичка.
Мої очі відкриті.
Я знаю, де я.
Це моя провина.
Я тут же вибираюся звідси.

4.День четвертий.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я її обходжу.

5.День п"ятий.

Я йду по іншій вулиці !!!!

Тривожність і сумніви в стосунках