Тривожність і сумніви в стосунках

А чего вы боитесь, если вдруг вы все-таки к нему что-то чувствуете?
Такое впечатление, что ваши сомнения нужны для того, чтобы не подпускать его уж очень близко к себе, то есть не чувствовать к нему слишком много чувств.
В чем вы сомневаетесь чаще всего? В каких его качествах?

продовжувати далі з неконтрольованими тривожністю і страхом теж не можу.

постійна нав'язлива думка мене не покидає і страхи- розійтись, а потім зрозуміти,що це помилка, страх мучитись з людиною, яку можливо не люблю.

мені видається це так, що ваша тривожність просто "знайшла собі об"єкт"...і в будь-яких нових стосунках рано чи пізно знову вигулькне...
і то не зовсім тривога про стосунки...то скоріше, тривога про життя....

тоді вам точно на психотерапію) І так, за допомогою психотерапії можна знайти причини тривожності, навчитися жити з нею ( приймати, контролювати, долати, зменшити, буває по-різному)
щоб зрозуміти, як може допомогти покращити якість життя психотерапія , запропоную вам притчу "Автобіографія у 5-ти главах"
1.День перший.
Я йду по вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я туди падаю ...
Я загубився ... надії немає.
Це не моя провина.
Я цілу вічність шукаю, як вибратися.

2.День другий.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я вдаю, що не бачу її.
Я знову туди падаю.
Не можу повірити, що знову опинився в тому ж місці.
Але це не моя вина.
Як і раніше дуже довго не можу вибратися.

3.День третій.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я бачу, що вона тут.
Я все-таки в неї падаю ... це звичка.
Мої очі відкриті.
Я знаю, де я.
Це моя провина.
Я тут же вибираюся звідси.

4.День четвертий.
Я йду по тій же вулиці.
На тротуарі глибока яма.
Я її обходжу.

5.День п"ятий.

Я йду по іншій вулиці !!!!