Оксана Сенченко (Львів) 15-10-2020 12:56:41

Доброго дня, Julia. Скажіть, будь ласка, а які у Вас були стосунки із мамою та татом в дитинстві? Чи були у Вас брати-сестри? Чи допомагає Вам чоловік у вихованні дітей? Синочок був неочікуваною дитиною? Як проходить Ваш звичний день, чи є у Вас час на себе? Які у Вас стосунки із чоловіком? Ответ отредактирован автором 15-10-2020 12:59:09 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Инна Ивановна Панкратова (Снигиревка) 15-10-2020 12:57:38

1 Ольга Владимировна Головченко Доброго дня! Що більше Вас турбує: те, що не можете приділити більше уваги донечці чи те, що вона прагне більшого спілкування з батьком? связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) 15-10-2020 12:58:16

Добрий день!Ви намагаєтесь задовольнити всіх, розриваєтесь - бо материнство не є легким." Були там і там."... Це нереалістично вситгути все і бути зі всіма. " Як було добре, з однією сторони я бачу що їй мене не вистачає і вона про це говорить, а з іншої вона менше хоче мене ,потребує,щоб я її обійняла, поцілувала, заколисала (казочку почитала іт. Д) не хоче, щоб я,а більше просить про це чоловіка, хоча татко частіше на роботі, і більш відвертіша вона є зі мною ніж з чоловіком, але якось так виходить,чому так, як зрозуміти дитину.???" Ви сприймаєте поведінку дитини - як образу на Вас і тому себе погано почуваєте. Яке інше пояснення може бути? Якщо подивитися на те, що дитині добре з татом - як можливість для Вас відпочити, щось зробити для себе, чим такий погляд буде кориснішим для Вас? связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Павел Леонидович Басанский (Киев) 15-10-2020 13:00:22

Добрий! Може ображається, а може і просто розуміє Вашу зайнятість. А почуття провини треба позбутись, Julia, і чим скоріше, тим краще - бо дитина буде це відчувати і відчуття несправедливості буде сильніше їй шкодить. Для цього - ознайомтесь з досвідом багатодітних мам, як вони із цим справлялись і якої філософії при цьому притримувались? Це може суттєво Вам допомогти. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Оксана Сенченко (Львів) 15-10-2020 13:14:35

цитата: Є два молодших брата. Можливо Ви так емоційно реагуєте на цю ситуацію тому, що Вам не вистачало уваги збоку батьків (перерозподіл уваги з молодшими братами), а зараз Ви це проектуєте на доньку (саме Ви відчували образу в дитинстві, а зараз приписуєте цю емоцію доньці)? Які у Вас стосунки з братами? Таке відчуття, що коли Ви говорите про відчуття "покинутості" у доньки, то і говорите про себе. Ответ отредактирован автором 15-10-2020 13:16:58 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Оксана Сенченко (Львів) 15-10-2020 13:25:56

цитата: Не пригадую я такого зі свого дитинства Зазвичай такі процеси є несвідомими, а на образу (невисловлений гнів та сум) у Вас може стояти внутрішня заборона. Безумовно, дівчинка може ревнувати до братика - це нормально (за Адлером - "скидання єдиноосібного монарха зі свого трону") і тому єдиний вихід - це говорити дитині, що Ви її любите і зазначати, що Ви любите її так само, як і братика, а братику доводиться іноді приділяти більше уваги тому, що він ще не може подбати про себе + не забувати, що чоловік має також розподіляти рівноцінну увагу між дітьми (бо тоді може бути "перетягування ковдри": Я улюбленеця у тата, а Ти - у мами). Зараз дівчинка намагається впоратися із фрустрацією при появі братика через компенсацію у стосунках із татом. Співчувайте доньці, коли вона гнівається і говоріть, що Ви її любите. Так само, перепровіряйте у доньки, на що саме вона гнівається, задаючи їй запитання. Тут необхідно робити більший акцент на тому, як Ви переживаєте гнів та образу доньки, адже Вас це ранить і це вже якісь Ваші внутрішні процеси. Таким чином, Ви можете несвідомо давати доньці заборону на переживання гніву та суму (блокування як і у Вас), що у майбутньому може викликати труднощі із прийняттям всього спектру власних емоцій. Ответ отредактирован автором 15-10-2020 13:35:24 связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Инна Ивановна Панкратова (Снигиревка) 15-10-2020 13:49:19

Причини поведінки Вашої дитини можуть бути різні. Це може бути нормою, коли дівчинка переключає увагу від матері до батька, при цьому може відштовхувати матір і хотіти бути з нею одночасно - так відбувається сепарація (відокремлення дитини від батьків, яке починається з моменту народження дитини і може тривати досить довго, характеристеризуєтся кількома етапами). Якщо витримаєте, з часом все владнається само собою. Можуть бути й інші причини (колеги деякі варіанти описали). Було б варто поспілкуватися з психологом особисто, бо дуже багато запитань. Якщо є можливість, можна також відвідати дитячого психолога усім разом, щоб заспокоїтися. связаться с психологом добавить в избранные 👍 рекоммендовать:

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи