Доброго вечора. У моєї свекрухи є два сина, обидва одружені. Менший син дома, а старший пішов будувати собі хату. Ми з чоловіком(менший син) з самого початку сімейного життя стараємося все самі робити, без допомоги батьків(та вони і не хочуть помагати) . Старший син їздить по заробітках. Як тільки прийшла в невістки , свекор почав мені розказувати, що я прийшла на все готове( до готового там далеко, далеко) , почав говорити, що я просто живу в хаті, але я тут не вдома😔 Це дуже образливо. Перед чоловіком починає говорити, що він не те мав на увазі. А живуть мої свекри для свого старшого сина, і завжди тільки чую, який син бідний, нещасний. Нам навіть фізично не допомагають,(весь час проводять в старшого сина) а всім розказують , що з ніг падають, бо ми заставляємо робити щось біля хати. Вже просто нема сили це терпіти. З чоловіком весь час сваримося через таку різницю.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Добрий вечір. Схоже до вашого чоловіка у його батьків упереджене ставлення, а заодно і до вас таке ж.
Що ви хотіли б зрозуміти /вирішити, звертаючись з вашою історією на даний сайт?
Добрий ранок! Подивіться фільм "Спіймати Кайдаша", у якому змальована уся трагікомедія українського селе, де дуже гарні люди через свої диструктивн переконання і поведінку не можуть побудувати здорові стосунки і бути щасливими. Щоб Вам допомогти, якої саме допомоги Ви потребуєте?, треба індивідуальна робота.
Співчуваю Вам, яке почуття у Вас викликає ця ситуація, що Ви думаєте про себе?
Доповнення від автора питання·
Порадьте, будь ласка, як себе поводити в такій ситуації, бо нерви на межі. Не звертати увагу також дуже важко. А з чоловіком не хочеться розлучатися через батьків, маємо двох діток.
Порадьте, будь ласка, як себе поводити в такій ситуації, бо нерви на межі. Не звертати увагу також дуже важко
Все залежить не від того як себе поводити, а від того як Ви сприймаєте ситуацію. Можливо в Вашому дитинстві була така несправедливість від батьків , тому ця ситуація для Вас така значима і важко з нею справитись психологічно. Можливо Ви дійсно втомились і вигоріли. Бажано розібратись на консультації
Порадьте, будь ласка, як себе поводити в такій ситуації, бо нерви на межі.
Во-первых оочень советую выбрать психолога и поработать в индивидуальной терапии - результат будет быстрее, глубже и стабильнее.
По-друге, погоджуюся з колегою:
цитата:
Все залежить не від того як себе поводити, а від того як Ви сприймаєте ситуацію.
У Вашій ситуації є історія, є коріння. І поки з цим не розібратися Вас буде час від часу тригерить.
Я би Вам порадила пошукати в інеті техніки стабілізації. Якщо немає можливості працювати з психологом - перше що Вам зараз треа - це навчитися запокоюватись та перемикати увагу від родичів на інше, наприклад на дітей. В цьому Вам допоможуть саме техніки стабілізації - дихальні вправи, тілесні вправи, медитативні вправи, метафорічні вправи. Не раджу обговорювати ситуацію з подругами. Скоріш за все, подруги співчуттям та коментарями підливають олії в полум`я від цього буде ще гірше.
Мудрості Вам та подбайте про себе!
Настя, дивіться. Ваша тема називається "різниця між дітьми". При цьому вам вже 24 роки, ви живете з чоловіком - одним із дітей в його батьківському домі. Я чую про несправедливість та чую про те, що ви все робите з чоловіком самі, але ж так і повинно бути. Батьки чоловіка зробили свій вибір - кого няньчити, а вам треба зробити свій вибір - подорослішати. Це для вас, в першу чергу, дасть більше можливостей. Гуртуйтеся з чоловіком та двома дітками і шукайте можливість жити господарями в своєму будинку, окремо, незалежно і щасливо.
Доповнення від автора питання·
На рахунок окремого житла, чоловік категорично не хоче їхати, бо це його будинок. І постійні намагання поговорити з ним, вирішити проблему придбанням житла закінчуються сварками. Я прошу дати мені свій куток, він запевняє, що його будинок, то моя дома також, але ж батьки його зовсім іншої думки.
Доповнення від автора питання·
Так, ми самі все робимо. Але ж справа в тому, що його батьки, розказують , що все роблять, син заставляє робити з невісткою, хоча навіть нічого не просимо помогти вже принципово(Жаліються своїм братам і сестрам). А ті вже на нас з чоловіком давлять, що вони он як вам помагають.
Я прошу дати мені свій куток, він запевняє, що його будинок, то моя дома також, але ж батьки його зовсім іншої думки.
Ага. Тобто ваш чоловік начебто і з вами, і в той же час на нього впливають його батьки?
У вас немає єдності х чоловіком?
Чоловік дозволяє так відноситися і до себе, і до вас його батькам і брату, правильно?
Питання в тому, що ви майже завжди почуваєте себе у напруженні, маєте оборонятися та не відчуваєте достатньої підтримки свого чоловіка? Так?
Я прошу дати мені свій куток, він запевняє, що його будинок, то моя дома також, але ж батьки його зовсім іншої думки.
Думаю, тут нужно Вам самой разделить где Ваша семья, а где не Ваше. Кто у Вас в приоритете и дать право другим жить со своим мнением без желания его исправить. попробуйте с мужем поговорить без претензий и более конткретно - где конкретно Ваш дом, какие у Вас в нём права, где конкретно ВАША комната, где Вы имеет право закрыться и никого не пускать. Получив конкретные ответы на конкретные вопросы, Вам нужно разобраться в себе: имеют ли право родители думать иначе? Если "нет" - то по какой причине у них нет такого права. Если "да" - то по какой причине у них есть такое право. На эти вопросы Вы отвечаете лично себе и лично для себя. Но напишите свои ответы здесь
Доповнення від автора питання·
Так, я в напрузі 24/7. А чоловік боїться образити лишній раз батьків.
Так, я в напрузі 24/7. А чоловік боїться образити лишній раз батьків
Так
Настя, і що ви далі будете з цим робити? Що ви для себе взяли із розмов із психологами?
Доповнення від автора питання·
Переїжджати разом точно не варіант, бо варто мені сказати чоловікові за переїзд, то починаються сварки, скандали. Говорить, що мене ніхто тут не ображає. Скоріше всього заберу дітей і переїду сама, бо нервова система рухне.
Скоріше всього заберу дітей і переїду сама, бо нервова система рухне.
ломать - не строить. Может всё же имеет смысл поработать с психологом? Вы действительно уверены, что переезд поможет решить Ваши вопросы в отношениях с мужем?
