|
25-12-2020 23:33:58Дополнение от автора
|
|
Доброго вечора, Вам. Дякую за запитання. До 7 років пам'ятаю період, коли лежала у лікарні кілька місяці, своїх вихователів з дитячого садочку, смак плодово-ягідного морозива в шоколаді, котре я в дитинстві з'їдала по кілька штук в день. Пам'ятаю, як я будучи після лікарні уже вдома, вчила спочатку сама алфавіт, а потім вивчила віршик для мами.
|
|
25-12-2020 23:43:12Дополнение от автора
|
|
Доброго вечора, Ольго Володимирівно, щиро дякую Вам за відповідь. Це моє перше запитання тут на сайті, так що прошу вибачення, якщо на нову відповідь не відреагую відразу. Бо тільки вивчаю цей сайт. А як можна дізнатися, що відбулося у цей період?
|
|
25-12-2020 23:44:38Дополнение от автора
|
|
Не правильно поставлений діагноз дав ускладнення га серце. Я не пересувалася ногами, мене мама носила всюди на руках. Вона була в палаті зі мною.
|
|
26-12-2020 00:00:26Дополнение от автора
|
|
Пам'ятаю, де стояло мамине ліжко по відношенню до мого ліжка. Пам'ятаю один візит батька. Спілкування велося через вікно, оскільки у інфекційне відділення нікого з відвідувачів не пропускали. Пам'ятаю, як мені шукали вени на руках, щоб підєднати капельницю і пам'ятаю, що я не плакала в ці моменти. Точніше кажучи, я не пам'ятаю, щоб я плакала
|
|
26-12-2020 00:21:38Дополнение от автора
|
|
Доброго вечора Павле Леонідовиче, спогади починаються з 1996 року. Трохи пам'ятаю підготовку до екзаменів і самі екзамени (не всі правда), тиск і переживання за хороші оцінки, щоб все таки отримати так звану відзнаку ("золоту медаль"), подальше поступання, підготовку до вступних іспитів і здання іспитів. Деяких студентів пам'ятаю, деякі аудиторії, деяких викладачів з інституту дуже яскраво пам'ятаю. Пам'ятаю, як мені якась циганка на першому курсі зняла золоту сережку з вуха, а от гроші я їй не віддала. Завалений перший іспит. Студентський гуртожиток. ДТП, коли я була за кермом. З того періоду 16-17 років пам'ятаю вже набагато більше.
|
|
26-12-2020 00:23:53Дополнение от автора
|
|
З чого саме почалися запам'ятовування не можу сказати.
|
|
Павел Леонидович Басанский (Киев) 26-12-2020 00:27:25
|
цитата:
тиск і переживання за хороші оцінки, щоб все таки отримати так звану відзнаку ("золоту медаль")
Чогось мені здається, що забування пов'язане з важким періодом виборювання золотої медалі.
Навчалися мов у трансі, ніби працювали на конвейері, старалися-старалися і ... майже не жили своїм життям. Все - заради відзнаки.
Може таке бути?
👍 рекоммендовать:
|
|
26-12-2020 00:37:21Дополнение от автора
|
|
Це можливо. Плюс до цієї боротьби я ще можу добавити, що мама дуже часто хвалила і приводила в приклад посторонніх дітей, в яких вона бачила все краще: кращі оцінки, кращі стосунки з мамою, кращі у них друзі і т.д. Це теж відклалося у пам'яті. Я навіть, коли у 30 років поступила ще у один ВУЗ дуже хотіла поздавати іспити на хороші оцінки. Всі молоді студенти дуже дивувалися, коли бачили мої переживання, коли оцінка часом не такою була, якби мені хотілося. Як на мене, підсвідомо хотіла мамі доказати, що ті інші діти теж звичайні діти були, а я ось ще в 30 змогла з хорошим результатом закінчити навчання.
|
|
Павел Леонидович Басанский (Киев) 26-12-2020 00:55:41
|
Виталий Викторович Бондарчук
Саме тому і стерлося з пам'яті - як надто хворобливі спогади, в яких була не любов матері, а навпаки не прийняття Вас такої, яка Ви є, а тільки бажання бачити кращу версію Вас.
Перфекціонізм - страшна річ. Людина все намагається і намагається досягнути любові батьків... і весь час недотягує, весь час вона недостатньо гарна і розумна. І життя перетворюється на суцільний доказ мамі: "Я варта твоєї любові!". А тим часом власне життя все проходить і проходить повз...
👍 рекоммендовать:
|
|
26-12-2020 01:11:40Дополнение от автора
|
|
Щиро дякую за відповідь. Тепер вже мамі нічого не доказую, але відносини наші не гармонійні. Мабуть 95% наших телефонних дзвінків закінчуються сварками.
|
|
Павел Леонидович Басанский (Киев) 26-12-2020 01:23:56
|
Будь-ласка. Добре, що не доказуєте, що вийшли з гри, в якій результат - тільки розчарування.
цитата:
але відносини наші не гармонійні. Мабуть 95% наших телефонних дзвінків закінчуються сварками
Мабуть таким чином Ви виражаєте їй свої образи з дитинства і намагаєтеся відстояти своє право бути собою...
Це все можна пропрацювати в психотерапії з психологом.
👍 рекоммендовать:
|
|
12-01-2021 23:58:39Дополнение от автора
|
Доброго вечора, Ольго Володимирівно,
ні, не розмовляла ні з ким.
|
Наші психологи
Ксенія 3 години тому: 
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Майже повністю забутий період з 7 до 16 років. Причини?
