Как пережить утрату ?

Доброго дня, Mika.
Дуже співчуваю Вашій втраті. Помітно, на скільки ця людина була для Вас цінною. Зазвичай, при втраті близької людини ми переживаємо ряд стадій: шок, заперечення, гнів, торги, сум, прийняття. Дуже важливо, щоб людина дала собі час і пережила всі ці стадії повністю. Припускаю, що зараз Ви знаходитеся на стадії суму.
Мої рекомендації:
- більше говоріть про свою втрату з іншими та просіть про підтримку;
- напишіть листа тій людині, яку втратили, описавши всі слова та переживання, які б Ви їй хотіли висловити. Після цього перечитайте лист і порвіть його, спаліть чи викиньте;
- турбуйтеся про себе: добре спіть, харчуйтеся і т. д.;
- якщо Ви бачите, що Ваш стан всерівно не покращується - зверніться індивідуально до психолога (мене турбує Ваше почуття провини).
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!

Ответ отредактирован автором 22-01-2021 17:39:08

Доброго дня! Співчуваю Вам! Втрата близької людини - це завжди великий стрес та душевний біль. Та в цьому світі ніхто назавжди не залишається, ми самі не народжуємося і від нас не залежить коли прийде час звідти піти. Ми не керуємо цими процесами, тож і не можемо за це нести відповідальність. А Ви намагаєтеся взяти на себе те, що від Вас не залежить. Суто матеріалістичне сприйняття світу в таких ситуаціях навряд чи допоможе. Прислухайтесь до себе, зазирніть у дзеркалі в свої очі... побачте свою душу... Це Ваша душа болить... Так само є душа і у Вашого коханого... Тіло помирає, душа вічна... під землею лежить лише тлін, а душа (чули говорять?) відлетіла.. І своїми сльозами Ви лише знищуєте себе... А коханому сльозами не допоможете і не повернете... Щоб впоратися з ситуацією і знайти сили змиритися та прийняти те, що вже сталося, Вам потрібна професійна допомога. Судячи з того, що Ви пишете, самій Вам впоратися буде дуже важко...

Соболезную очень Вам. Я понимаю в данный момент Вам очень тяжело, но буду банальна боль со временем утихнет и Вы сможете жить дальше со светлыми воспоминаниями которые у Вас были.

Добрый день. Соболезную Вашей утрате. Чувствуется как Вам тяжело. И в то же время - горевать и плакать - это нормальный процесс и он должен быть пройден. Три месяца малый срок, поэтому боль еще очень сильна, а душевные раны еще живы и очень болезненны. Плачьте, когда этого хочется, не нужно подавлять слезы и чувства - их нужно выражать. Если есть кто-то, с кем можете делиться своими чувствами и кто может Вас поддержать, попросите его (ее) об этом. Разговоры об ушедших людях тоже помогают.
Проживая утрату не забывайте о себе и о своем благополучии, о повседневных делах. В ваших словах присутствует вина. И все таки обычно мы хотим, чтобы родные нам люди, которых мы действительно любим были счастливы и живы, не смотря ни на что. Возможно и Вашему любимому тоже этого хотелось, чтобы Вы жили дальше, не испытывая вины. Конечно нужно время. Относитесь к себе бережно и с пониманием. Подумайте о том, что Вас может поддержать в эти моменты: может какие-то любимые занятия.
Если боль невыносима, то можно обратиться к психологу, который поможет ее пройти.