Question

16-02-2021

Минуле не дає мені йти далі і я хочу його відпустити, або принаймні не так часто думати і не казати, що я придурок, зробила багато боляче людям яких люблю і стараюся більше так не робити, але докори сумління мене убивають, пройшло багато років, та я досі про це думаю, воно мене їсть, не можу бути довго поряд з цією людиною, бо я туплю, говорю собі навіщо? А що якби було не так?) Я завжди посміхаюся, але з кожним днем все важче й важче... Будую великі плани, реалізую і десь на середині всього все набридає, відчувається сильна втома. Все через мене, але є інші люди які говорять, що нічого не вийде! Нічого не роби і тд. У мене є чудові друзі, які мене завжди підтримують у всьому, але я не хочу їм набридати, бо у них є своє життя. Ще не можу говорити слово НІ коли воно потрібне, скоріше через те, що сама його часто чую і ненавиджу... Боюся часу, того як він швидко йде... Ставлю здебільшого три крапки, щоб знати, що це не кінець, але боюся того, що буде далі! Не планую більше ніж на один день. Не люблю спілкуватися довго, бо мене пригнічує підсвідомість, яка каже, що непотрібно відволікати людину від справ, всеодно ти ніхто, хоча і стараєшся... Вночі не сплю, в день хочу спати, але не спиться... Іноді не розумію де я і що від мене хочуть)

Вопрос от: Юля; Возраст: 17

понравился вопрос?

16-02-2021 11:35:27Дополнение от автора

Дуже давно ми переїхали в іншу країну і там я жила три роки - це були найкращі дні мого життя, але в одну мить помер тато... І ми повернулися назад. Я тоді нічого не розуміла, все дійшло з часом. Потім школа, люба класна керівниця, яка сказала ,,якби не один випадок - тебе в нашій школі не було" І тоді я закрилася в собі, стала одягатися як пацан, забила на навчання, мене тоді цікавило лего, пазли та футбол... Так пройшло моє дитинство, мені потрібно було дорослішати швидше, я робила всю чоловічу роботу по дому...
У сьомому класі, я дуже сильно образила дорогу мені людину. Сказала те чого не варто було... Не могла говорити з нею і бути довго поряд, бо мене поїдали докори, совість, не знаю як це назвати... Тільки в тому році вибачилася бо не могла сказати ні слова... Морально боляче... Скоріше цей випадок убиває.
Корити себе... мені це не допомагає! Я Постійно слухаю музику, щоб перебивати думки!
Інші люди не хочуть, щоб я щось робила, показувала себе, бо так я йду проти системи, загалом шкільної.
Сенс, я його не бачу, його немає ніде! Просто скоріше я себе накручую і даю марні надії... Я шукаю підтримки, але й не хочу томити цим людей! Я завжди підтримаю своїх друзів, ніколи не відмовляю нікому...
Ні! Так було не завжди! А може і було, я не знаю! Спати не можу, бо знову приходять сумління, кошмари, і знову все по колу...)

17-02-2021 13:01:20Дополнение от автора

Здається, що їде дах! І не розумію, що відбувається... Хочеться бути самою, зкурутитися як ембріон!

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 1 · 2021-02-16 06:27:46

Юля, добрий ранок! Ви перлічили декілька проблем, треба розбиратися, що від чого походить, що первинне, а що вторинне. Що трапилось у минулому? "Минуле не дає мені йти далі і я хочу його відпустити, або принаймні не так часто думати і не казати, що я придурок, зробила багато боляче людям яких люблю і стараюся більше так не робити, але докори сумління мене убивають, пройшло багато років, та я досі про це думаю, воно мене їсть, не можу бути довго поряд з цією людиною, бо я туплю, говорю собі навіщо? А що якби було не так?)" Як Вам допмагає корити себе? Що Ви можете зробити, щоб полегшити свій стан? Вам заважає думка інших реалізовувати себе? Чому? ""... Будую великі плани, реалізую і десь на середині всього все набридає, відчувається сильна втома. Все через мене, але є інші люди які говорять, що нічого не вийде! Нічого не роби і тд" . Який сенс Вам вірити, що нічого не вийде? Чому Ви не хочете шукати пвідтримки? " У мене є чудові друзі, які мене завжди підтримують у всьому, але я не хочу їм набридати, бо у них є своє життя". Якщоб вони до Вас звернулись за порадою- підтримкою, Ви відмовили б? "Ще не можу говорити слово НІ коли воно потрібне, скоріше через те, що сама його часто чую і ненавиджу... Боюся часу, того як він швидко йде... Ставлю здебільшого три крапки, щоб знати, що це не кінець, але боюся того, що буде далі! Не планую більше ніж на один день. Не люблю спілкуватися довго, бо мене пригнічує підсвідомість, яка каже, що непотрібно відволікати людину від справ, всеодно ти ніхто, хоча і стараєшся.." Так було завжди? Як довго:" Вночі не сплю, в день хочу спати, але не спиться..."? Після яких подій?

Галина Ивановна Резник (Хмельницкий) · Answer 2 · 2021-02-16 13:19:45

Доброго дня!
Ваші переживання можуть бути пов,язані з травмою через втрату батька, яка ще не прожита і переїздом. Також впливає і підлітковий вік. Ми можемо помилятись, але це не робить нас поганими людьми! Пробачте себе і Вам буде легше, бо звільниться маса енергії, яку Ви зможете направити на реалізацію своїх планів.
Рекомендую Вам роботу зі шкільним психологом, або з психологом на сайті, який Вам сподобається.
З повагою, Резнік Галина!

Все набридло і не можу відпустити минуле)

Поради відвідувачів