Доброго дня! Співчуваю Вам, тому що дуже важко, коли близька тобі ще вчора дитина раптово починає себе поводити непередбачувано! Адже для цієї дитини-підлітка робиться все можливе, аби тільки ріс щасливим та успішним. Так, хотілося б одразу Вам написати, що от зробіть так і так, і все одразу налагодиться... Та, на превеликий жаль, з близькими людьми буває розібратися найважче. Спробуйте подивитися моє відео у ютюбі на тему хамської поведінки дитини "Чому підлітки хамлять та прирікаються зі своїми батьками"... Можливо, щось візьмете собі на озброєння... Ви пишете, що виховуєте сина одна.. І це, дійсно, дуже складно і не тільки в матеріальнму сенсі. Адже хлопчики потребують не лише маминої любові, а і батьківського виховання, щоб почувати себе захищеними. та розвиватися як чоловік.. Тому, що жінка, як би не хотіла, дати те, що потрібно для гармонічного виховання хлопчиків, просто не може! Бо має жіночу, а не чоловічу природу... Жінці легко пестити та балувати, а от окреслити кордони допустимого, буває дуже важко... Основне виховання дитини, загалом, відбувається до початку пубертатного періоду. Коли дитина стає підлітком, вона починає "відзеркалювати" основні моделі поведінки, що властиві родині. І в першу чергу, стосунки мама-тато... І не має значення, проживає батько разом чи десь далеко! Мають значення лише закладені підсвідомо програми взаємодії жінки з чоловіком та стосунки членів родини загалом ... Якщо потрапивши у складну ситуацію, жінка може просто розійтися з чоловіком, то від дитини вона вже так просто не відійде і не відвернеться... І, хочеться чи не хочеться, а прийдеться розбиратися у попередніх "завалах", щоб зрозуміти, як мінімум, що відбувається з дитиною, а
максимум - що відбувається, загалом, і з особистим життям... Тому що своєю поведінкою, дитина стане дошкуляти до тих пір, поки ми не почнемо розбиратися у собі...