Валентина Михайловна 31 хвилину тому: 
Муж шопоголик и врет
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Муж шопоголик и врет
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 20-03-2021 17:50:34 |
Доброго дня! Співчуваю! Бо Вам і так складно було з чоловіком до переїзду його мами... Як на мене, у психолога Ви лише трошки полегшили ситуацію, але не докопалися до кореня проблеми... Тому навіть, якщо б не було свекрухи, проблема все одно знову з'явилася б рано чи пізно... Мама зіграла роль каталізатора, не більше! Залежність - це хвороба, яка за три секунди не лікується, бо стосується сфери психіки... Сім'я - це єдине ціле. Тому, якщо зовні проблема з'являється у одного члена сім'ї, психологічно вона стосується всіх. Люба залежність - це відсутність глибоких життєвих цілей, коли людина не знає задля чого вона взагалі живе... Задайте також і собі питання про мету Вашого життя? Повірте, це не тривіальне запитання... А що стосується свекрухи? Зовні, одними лише кардинальними діями, навряд чи ситуацію вирівняєте... Навіть якщо Ви її відправите назад, де вона до цього жила, проблема залишиться... Окрім того, додасться ще і образа Вашого чоловіка на Вас за свою маму... Вашу проблему потрібно вирішувати планомірно, та системно... Ваш чоловік хоче змінити себе чи його все влаштовує? Як він пояснює свої дії?
|
| 20-03-2021 18:02:27Дополнение от автора |
|
Так, чоловік готовий виправлятись. Але я не завжди себе контролюю, підливаючи масло до вогню і він в мить закривається і знову бреше. Він інтроверт, я екстраверт. Він не впевнений в собі і покупками підіймає собі «настрій». Пропонувала йому купувати щось для дому, для дитини, потрібне, може так закриватиме потребу купувати. Він думав про самогубство. Я боюсь лякати його кардинальними рішеннями просто так. Він дуже «ранімий» Мету життя, питала на днях- сказав що подумає, але хоче бачити засливішими нас через рік, в чому є щастя думає. |
| 20-03-2021 18:08:01Дополнение от автора |
|
Чоловік не може вийти з зони комфорту. Я часто кричу на його проступки, а його батьки ніколи не сварили, отакі мегачемні)) і він не може витримати мого крику, тому обирає збрехати щоб не слухати мої докори. В мене проблема я агресор, я реально авторитет тиран. Це сталось через тата що пив, я рано стала в сім‘ї батьків головною, це й перенесла в свою теперішню сім‘ю. |
| Ирина Григорьевна Инститорова (Одесса) 20-03-2021 18:21:52 |
Здравствуйте!
Сочувствую, непростую ситуацию описываете. Вам обоим нужна длительная ( от 1 года), индивидуальная работа с психологом. У Вас комплексные вопросы, которые возникли давно. Специалист поможет разобраться цитата:
как выжить со свекровью, не орать на мужа, не орать на дочь
|
| 20-03-2021 18:24:29Дополнение от автора |
|
Нажаль зараз не маю можливості на терапію, ми в боргах шалених, і тут цей час грає проти нас... я в розпачі. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 20-03-2021 18:25:37 |
Дякую за відвертість, це вже дуже багато! Біда сучасного суспільства в тому, що ми знаємо багато чого, окрім найголовнішого: природніх властивостей психіки чоловіка та жінки... Чоловіки за своєю природою у шість разів слабші жінок емоційно та психологічно! І для них не те, що крик, а просто яскраво забарвлені слова жінки - як ніж встромлений у серце... З того, що Ви пишете, я загалом дивуюся, що він досі, перепрошую, взагалі живий... І те, що він робить - це елементарне підсвідоме бажання "втекти", "закритися" від невимовного душевного та психічного болю... Робить як вміє, і як може - це акт самозахисту... Крик ще нікого не виховував і нікому не допомагав. Крик лише руйнує розум людини і робить її безпорадною та слабкою... Як на мене, вихід у Вашій ситуації є, але він лежить у площині допомоги саме Вам, а не Вашому чоловіку... Якщо Ви навчитеся себе правильно поводити, окріпнете внутрішньо, Ваш чоловік знайде сили також змінитися... Чоловік та жінка - це взаємодоповнюючі емкості. Окрім того, за своєю природою, саме жінка відповідає за психо-емоційний стан родини... І це - аксіома, подобається це нам чи ні... Так що думайте... Як на мене, намагання змінити когось, то суцільна профанація... Потрібно почати з себе, ну, певне, якщо Вам потрібна родина...
|
| 20-03-2021 18:37:02Дополнение от автора |
|
Дякую. Я погоджуюсь що крик для нього це жахливо, він аж плямами останній раз покрився після чергової істерики моєї. Але мені тяжко тримати в собі то все що напрягає дома, хочеться випустити назовні то все, бо інакше психосоматика форевер, одразу якісь хвороби. Мені потрібно навчитись контролю, самоконтролю, ставлення до речей/людей... тут ще моя слабкість - контроль. Я лиш недавно почала працювати, і це допомагає переключати увагу від сім‘ї на роботу.але робота дома, дистанційно, дитина вдома. Хіба як Потепліє додам спорт, це круто знімає стрес, так ми виживали весною 20го)) |
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 20-03-2021 19:03:44 |
Для начала нужно взять ответственность на себя за свою зависимость. Не свекровь виновата, а муж за свои долги и покупки.
А кроме того, ищите варианты как работать с психологом, потому что подобная зависимость (как и любая зависимость) требует длительной терапии. А вам тоже нужен психолог, как созависимой+работать со своей агрессией. Ищите варианты соц.центров, групп поддержки, психологов, которые берут кейсовых клиентов или на льготные места. Самостоятельно вы вряд ли справитесь
|
| Ульяна Ивановна Казмирчук (Ивано-Франковск) 20-03-2021 21:57:42 |
Добрий день
В більшості сімей, батьки відповідальні дорослі, які піклуються про дітей і розставляють кордони. Інколи, в силу якихось обставин ролі в сімі зміщаються. І діти починають, не зі своєї волі звичайно, виконувати ролі дорослих. Алкогольні сімї відносяться сюди. Це називається парентифікація. По- простому, коли дитина виконує роль дорослого. Далі, така поведінка закріплюється. Пізніше така людина знаходить собі партнера з такою самою потребою- бути дитиною, щоб ним опікувалися і вирішували все за нього. Ваша роль в сімї, впізнаєте? Проблеми вашого чоловіка не через свекруху і ваш крик. І не ви маєте спеціально щось зробити, щоб побороти його залежність. Ваша задача- виконувати свою роль, дружини а не мами. Зрозуміти, що ви співзалежна. Ваші старання і бажання відправити його на лікування, без його активного бажання мінятись, не допоможуть. Допомога потрібна вам. Є різні безкоштовні програми, центри, де є безоплатна допомога. Пошукайте у вашому місті, чи онлайн.
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 21-03-2021 17:55:44 |
Доброго дня! Вирішила ще дещо написати Вам... Ви пишете, що нещодавно вийшли на роботу і це допомагає якось переключатися... Хочу трошки Вас засмутити, це якщо і допоможе, то дуже не надовго... Робота та дім - це як дві ходулі, на які Ви спираєтеся, бо "ногами ходити не вмієте, або забули як це робиться... Це тимчасово та неефективно... Вам потрібно те, що наповнює та додає сил, а дім та робота сили забирають... От біг повільний на свіжому повітрі - вже дещо краще... Вам та вашому чоловіку онозначно потрібна терапія. І, було б дуже добре, якщо б ви працювати почали в парі... Тим паче, що Ви пишете, що кохаєте одне одного і чоловік хоче змінити своє житття.... Повірте, це вже дуже багато! У всякому випадку, шанси врятувати родину у вас дуже великі. Тому не сподівайтеся, що саме якось минеться...
|
| 21-03-2021 18:02:30Дополнение от автора |
|
Дякую, всім! Сьогодні дізналась новини, борг знову великий...знайшла для чоловіка реабілітаційний центр, інакшого виходу не бачу, допомоги більше немає де шукати. Якщо все вийде, то тоді займусь своїм "контролюванням" що передалось в спадок, агресією... Але тепер задумалась над тим як наживаються ці мікрокредитори на таких як ми... чому це досі законно, наша сім'я думаю не перша, хочеться знайти тих хто також постраждав чим мотивувались, як справлялись, як це зло перемогти |
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 21-03-2021 18:46:26 |
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
