С мужем вместе 10 лет, дочери 5. Проблемы с ломбардами и кредитами были и до рождения ребенка, потом я поставила перед фактом что если еще раз возьмет кредит -уйду. Заробатывает норм, на все хватает.
Но. Приехала к нам жить свекровь, начались проблеми емоционального характера, муж ушел в разгул и на нычке напокупал всяких мелочей в кредит, стали звонить требовать вернуть долги, он брал новые и так он оказался в кредитах по уши. Родители помогли, мы несколько раз были у психологов он отдельно я отдельно, помогло на месяц, снова словила его на покупке и на новом кредите, а мы еще даже не начали долг отдавать за погашённые. Я хочу уйти, но мы любим друг друга и понимаем что причина -свекровь, которая не дает нам нормально жить, и мы делаем ошибки. Вопрос : как выжить со свекровью, не орать на мужа, не орать на дочь, мужу перестать врать.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Доброго дня! Співчуваю! Бо Вам і так складно було з чоловіком до переїзду його мами... Як на мене, у психолога Ви лише трошки полегшили ситуацію, але не докопалися до кореня проблеми... Тому навіть, якщо б не було свекрухи, проблема все одно знову з'явилася б рано чи пізно... Мама зіграла роль каталізатора, не більше! Залежність - це хвороба, яка за три секунди не лікується, бо стосується сфери психіки... Сім'я - це єдине ціле. Тому, якщо зовні проблема з'являється у одного члена сім'ї, психологічно вона стосується всіх. Люба залежність - це відсутність глибоких життєвих цілей, коли людина не знає задля чого вона взагалі живе... Задайте також і собі питання про мету Вашого життя? Повірте, це не тривіальне запитання... А що стосується свекрухи? Зовні, одними лише кардинальними діями, навряд чи ситуацію вирівняєте... Навіть якщо Ви її відправите назад, де вона до цього жила, проблема залишиться... Окрім того, додасться ще і образа Вашого чоловіка на Вас за свою маму... Вашу проблему потрібно вирішувати планомірно, та системно... Ваш чоловік хоче змінити себе чи його все влаштовує? Як він пояснює свої дії?
Дополнение от автора вопроса·
Так, чоловік готовий виправлятись. Але я не завжди себе контролюю, підливаючи масло до вогню і він в мить закривається і знову бреше. Він інтроверт, я екстраверт. Він не впевнений в собі і покупками підіймає собі «настрій».
Пропонувала йому купувати щось для дому, для дитини, потрібне, може так закриватиме потребу купувати.
Він думав про самогубство.
Я боюсь лякати його кардинальними рішеннями просто так. Він дуже «ранімий»
Мету життя, питала на днях- сказав що подумає, але хоче бачити засливішими нас через рік, в чому є щастя думає.
Дополнение от автора вопроса·
Чоловік не може вийти з зони комфорту. Я часто кричу на його проступки, а його батьки ніколи не сварили, отакі мегачемні)) і він не може витримати мого крику, тому обирає збрехати щоб не слухати мої докори.
В мене проблема я агресор, я реально авторитет тиран. Це сталось через тата що пив, я рано стала в сім‘ї батьків головною, це й перенесла в свою теперішню сім‘ю.
Здравствуйте!
Сочувствую, непростую ситуацию описываете.
Вам обоим нужна длительная ( от 1 года), индивидуальная работа с психологом.
У Вас комплексные вопросы, которые возникли давно.
Специалист поможет разобраться
цитата:
как выжить со свекровью, не орать на мужа, не орать на дочь
К сожалению, Ваши вопросы в рамках сайта не решить.
Дополнение от автора вопроса·
Нажаль зараз не маю можливості на терапію, ми в боргах шалених, і тут цей час грає проти нас... я в розпачі.
Дякую за відвертість, це вже дуже багато! Біда сучасного суспільства в тому, що ми знаємо багато чого, окрім найголовнішого: природніх властивостей психіки чоловіка та жінки... Чоловіки за своєю природою у шість разів слабші жінок емоційно та психологічно! І для них не те, що крик, а просто яскраво забарвлені слова жінки - як ніж встромлений у серце... З того, що Ви пишете, я загалом дивуюся, що він досі, перепрошую, взагалі живий... І те, що він робить - це елементарне підсвідоме бажання "втекти", "закритися" від невимовного душевного та психічного болю... Робить як вміє, і як може - це акт самозахисту... Крик ще нікого не виховував і нікому не допомагав. Крик лише руйнує розум людини і робить її безпорадною та слабкою... Як на мене, вихід у Вашій ситуації є, але він лежить у площині допомоги саме Вам, а не Вашому чоловіку... Якщо Ви навчитеся себе правильно поводити, окріпнете внутрішньо, Ваш чоловік знайде сили також змінитися... Чоловік та жінка - це взаємодоповнюючі емкості. Окрім того, за своєю природою, саме жінка відповідає за психо-емоційний стан родини... І це - аксіома, подобається це нам чи ні... Так що думайте... Як на мене, намагання змінити когось, то суцільна профанація... Потрібно почати з себе, ну, певне, якщо Вам потрібна родина...
Дополнение от автора вопроса·
Дякую. Я погоджуюсь що крик для нього це жахливо, він аж плямами останній раз покрився після чергової істерики моєї.
Але мені тяжко тримати в собі то все що напрягає дома, хочеться випустити назовні то все, бо інакше психосоматика форевер, одразу якісь хвороби. Мені потрібно навчитись контролю, самоконтролю, ставлення до речей/людей... тут ще моя слабкість - контроль.
Я лиш недавно почала працювати, і це допомагає переключати увагу від сім‘ї на роботу.але робота дома, дистанційно, дитина вдома. Хіба як Потепліє додам спорт, це круто знімає стрес, так ми виживали весною 20го))
Для начала нужно взять ответственность на себя за свою зависимость. Не свекровь виновата, а муж за свои долги и покупки.
А кроме того, ищите варианты как работать с психологом, потому что подобная зависимость (как и любая зависимость) требует длительной терапии. А вам тоже нужен психолог, как созависимой+работать со своей агрессией.
Ищите варианты соц.центров, групп поддержки, психологов, которые берут кейсовых клиентов или на льготные места. Самостоятельно вы вряд ли справитесь
Добрий день
В більшості сімей, батьки відповідальні дорослі, які піклуються про дітей і розставляють кордони. Інколи, в силу якихось обставин ролі в сімі зміщаються. І діти починають, не зі своєї волі звичайно, виконувати ролі дорослих. Алкогольні сімї відносяться сюди. Це називається парентифікація. По- простому, коли дитина виконує роль дорослого. Далі, така поведінка закріплюється. Пізніше така людина знаходить собі партнера з такою самою потребою- бути дитиною, щоб ним опікувалися і вирішували все за нього.
Ваша роль в сімї, впізнаєте? Проблеми вашого чоловіка не через свекруху і ваш крик. І не ви маєте спеціально щось зробити, щоб побороти його залежність.
Ваша задача- виконувати свою роль, дружини а не мами. Зрозуміти, що ви співзалежна. Ваші старання і бажання відправити його на лікування, без його активного бажання мінятись, не допоможуть. Допомога потрібна вам. Є різні безкоштовні програми, центри, де є безоплатна допомога. Пошукайте у вашому місті, чи онлайн.
Доброго дня! Вирішила ще дещо написати Вам... Ви пишете, що нещодавно вийшли на роботу і це допомагає якось переключатися... Хочу трошки Вас засмутити, це якщо і допоможе, то дуже не надовго... Робота та дім - це як дві ходулі, на які Ви спираєтеся, бо "ногами ходити не вмієте, або забули як це робиться... Це тимчасово та неефективно... Вам потрібно те, що наповнює та додає сил, а дім та робота сили забирають... От біг повільний на свіжому повітрі - вже дещо краще... Вам та вашому чоловіку онозначно потрібна терапія. І, було б дуже добре, якщо б ви працювати почали в парі... Тим паче, що Ви пишете, що кохаєте одне одного і чоловік хоче змінити своє житття.... Повірте, це вже дуже багато! У всякому випадку, шанси врятувати родину у вас дуже великі. Тому не сподівайтеся, що саме якось минеться...
Дополнение от автора вопроса·
Дякую, всім! Сьогодні дізналась новини, борг знову великий...знайшла для чоловіка реабілітаційний центр, інакшого виходу не бачу, допомоги більше немає де шукати. Якщо все вийде, то тоді займусь своїм "контролюванням" що передалось в спадок, агресією...
Але тепер задумалась над тим як наживаються ці мікрокредитори на таких як ми... чому це досі законно, наша сім'я думаю не перша, хочеться знайти тих хто також постраждав чим мотивувались, як справлялись, як це зло перемогти
