Син 18 років. Виховувала я і бабуся. Різко пішов жити окремо у 18 років.

Віталія Юріївна Мельник психолог

03.04.2021 09:57

Добрий день.
Ваша історія Звучить так, начебто ви втратили сенс життя...
Що буде для вас підтримкою наразі?

Підтримали: 1

Людмила Николаевна Пономаренко

Наталия Павловна Венглинская психолог

03.04.2021 09:58

Світлана, доброго времени суток!
Ваши эмоции понятны, так часто бывает, когда женщина не устраивает свою личную жизнь, а всецело посвящает себя ребёнку. Ваш парень сейчас учится быть Мужчиной, и это прекрасно. А Вам пришло время начать жить свою жизнь. Было бы хорошо, чтобы Вас поддержали друзья, подруги. Либо можно поработать с психологом.
А скажите, он работает? На какие средства он живёт?

Підтримали: 2

Соломія Лехіцька Людмила Николаевна Пономаренко

Оксана Игоревна Истомина психолог

03.04.2021 10:27

Доброе утро. Сложно поверить что дети выпростают и уходят. Это заложено природой, очень жаль что только сейчас вы заселили что ваш сын вырос. Есть и другая сторона, вы воспитали сына и он в 18умеет жить отдельно. Сейчас много подростков кушать себе не могут приготовить, вы отлично справились и вы хорошая мать. Теперь ваша задача сформировать новые способы общения с сыном, и перейти на новый уровень общения. Пришло время «пожить для себя» вы выполнили поставленную задачу, теперь вам уже можно!

Підтримали: 1

Людмила Николаевна Пономаренко

Соломія Лехіцька психолог

03.04.2021 11:11

Доброго дня, Світлана.
Відчувається наскільки вам боляче, думаю, ви праві, що самостійно не можете з цим справитись. Вам потрібена індивідуальна робота з психологом, щоб отримати підтримку, вивільнити емоції та скласти план на майбутнє життя. Ваш дорослий самостійний син, якого ви так любите заслуговує на щасливу маму. Те, що ви так побиваєтесь, може гальмувати його в розвитку і влаштуванні свого життя. Тому подбайте про себе не тільки заради себе, але й заради сина!

Підтримали: 1

Людмила Николаевна Пономаренко

Инна Витальевна Гречко психолог

03.04.2021 12:51

Доброго дня, Світлано. Відчувається Ваш біль. Це дійсно важко відпускати дітей. Та це чудово, що Ваш син здатен жити самостійно й, сподіваюсь, забезпечувати себе. Ваші відчуття схожі на процес переживання втрати. Тому має пройти дейякий час. Скажіть, ви бачитесь з сином, розмовляєте? Як часто?
Багато батьків покладають своє життя на алтар дитини і про себе зовсім забувають. Вам зараз випав шанс попіклуватись саме про себе. Для початку дайте волю своїм почуттям, згадайте приємні моменти з сином. Подумайте, хто Вас може підтримати, з ким можете поділитись своїми переживаннями. Можливо, є щось, чим колись хотілось займатись, та не було часу чи можливостей. Може зараз якраз саме той момент.
Якщо Вам тяжко зівладати зі своїми почуттями, то варто звернутись до психолога індивідуально.

Підтримали: 1

Людмила Николаевна Пономаренко

Людмила Николаевна Пономаренко психолог

03.04.2021 14:20

Светлана, боль - это результат вашей оставшейся сильной привязанности к сыну, вы не успели его отпустить, а он ушел. Отпускают потихоньку с 12 лет, готовясь к тому что ребенок вылетит из гнезда и к этому моменту у нас должна сформироваться радость за него, если он способен жить взрослой жизнью, а не обслуживать эмоционально жизнь других взрослых самостоятельных людей, продолжая быть для них ребенком.. Если что-то пошло не так у вас, то вам полезно обратиться за помощью к психологу и проработать ваше состояние.

Ольга Владимировна Головченко психолог

03.04.2021 18:54

Добрый день!
Скажите, а где его отец? Почему Вы его воспитывали с бабушкой? Вы говорите, что Вам сложно почувствовать свою отдельность без ребенка, как будто бы он Ваше продолжение. Дело в том, что Ваш ребенок находится в подростковом возрасте и делать первые попытки отделения от родителей это нормально. Какие у вас с ним были отношения?

Уляна Іванівна Казмірчук психолог

03.04.2021 19:32

Добрий день, Світлана.
Якої допомоги тут ви б хотіли? Підтримки, чи просто виговоритись? Питання в вашому тексті нема. А пройти повз не можу)