А я ж не можу, я як чую голос по телефону його тата, мене аж трусить всю....Я ж не кажу взагалі, що не піду ніколи, зараз я не готова до спілкування і т д.

ле загалом така ситуація зараз, я кажу, що ти вчиш дитину плюнути на свої почуття і т. Д і йти до людини, яка дитину і мене образила

А він бачте боїться своїх образити, чи як?..

Я не забороняю йти йому, я не прошу його йти до моїх, як захоче.

Чоловік дуже хоче, щоб у Великдень ми пішли в гості до його батьків. Я не хочу йти бо з його батьком у нас нещодавно був конфлікт. Так, я розумію, що Господь казав пробачати і таке велике свято, але я зараз не готова. Я кажу йому хочеш іди сам, нехай з тобою ідуть діти, якщо захочуть, я ж не проти.

То їх він розуміє і я маю розуміти, а ми... Його сім'я, мене чому не розуміє...