Как не быть гиперответственной?
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Как не быть гиперответственной?
| Наталья Викторовна Луценко (Миргород) 21-08-2021 12:07:52 |
Добрый день.
Если вы всю жизнь считали себя ответственной не только за собственную жизнь, но и за жизнь близких, то вряд ли получится это изменить простым решением вести себя по другому. Тут нужна работа не только с сознательным, но и бессознательным уровнями. Обычно девочка копирует поведение своей матери, и скопировав поведение, в дальнейшем ведёт себя автоматически, рефлекторно (бессознательно). Если хотите действительно изменить своё поведение, обратитесь за личной консультацией к психологу, сейчас можно работать как очно, так и онлайн. Удачи! 
|
| Соломія Лехіцька (Львов) 21-08-2021 12:13:02 |
Здравствуйте, Елита
Согласна с коллегой, чтобы это изменить нужна индивидуальная работа с психологом. Такое поведение у вас имеет свои причины: нужно их выяснить и проработать. Сформировать затем новые способы поведения. Выберите специалиста который вам нравится и работайте: пусть это будет ваша ответственность за себя перед собой.
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Виталия Юрьевна Мельник (Харьков) 21-08-2021 14:55:26 |
Добрый день. Вы можете начать с делегирования маленьких дел дочери,например.
Интересно, что она видит как папе тяжело, а то, что вы на износ, этого не замечает? Как вы так строите контакт, что вся ноша оказывается на ваших плечах? Интересно, как вы потом выпрямляете плечи? Спонтанный вопрос возник - вы ходите на массаж? цитата:
У меня есть еще такое чувство что лучше меня работу никто не сделает...
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 21-08-2021 16:38:22 |
Просто изменить то, что вы делали годами, невозможно сразу. Нужна работа с психологом. Ведь свою модель поведения, установки вы пронесли с собой всю жизнь.
Предположу, что помимо мыслей, что никто не сделает лучше вас, есть еще страх встретиться с реакцией других людей в ответ на выставление своих границ.
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 21-08-2021 17:04:17 |
Доброго дня Елита"! Ви пишете "Я сама взваливаю на себя все хлопоты и как следствие все люди что меня окружают становятся расслаблеными, безответственными, а я нервной и уставшей...". Як на мене, Ваша поведінка має дуже глибинне "коріння" пов'язане з Вашим дитинством та Вашими батьками. Адже бажання "забігати всі дороги" саме по собі не з'являється. Хто в родині Ваших батьків вирішував фінансові питання? Як склалися їх стосунки?
|
| 21-08-2021 20:25:24Дополнение от автора |
| В детстве сложно складывались отношения с мамой. Мама- педагог и другого мнения кроме ее не существовало. Очень часто доводила меня до слез. Понимание я находила у отца и бабушки( папиной мамы). Мама работала воспитателем в дет.саде а еще очень часто болела, Основную финансовую задачу выполнял отец, он очень много работал и был очень сильным духом, мудрым и добрым человеком. Когда мы с сестрой выросли- папа ушел от мамы и жил один. Я сейчас присматриваю за мамой и всячески ей помогаю, но общего языка мы с ней не находим. Меня это очень тяготит... |
| 21-08-2021 20:28:16Дополнение от автора |
| Спасибо вам, уважаемые психологи, что учавствуете в обсуждении моей проблемы. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 21-08-2021 21:11:25 |
Дякую вам за доповнення! Коли дитина маленька, вона дуже потребує батьківської любові і особливо - маминої. А коли, з якоїсь причини недоотримує її, зачасти, дитині здається, що варто лише постаратися, зробити більше, тоді обов'язково її оцінять і стануть любити більше... Як на мене, Вами до цього дня керує саме така дитяча установка. Ви цього не усвідомлюючи, намагаєтеся все робити, аби тільки Вас полюбили та оцінили Ваші зусилля... І навіть якщо ми вже будемо розуміти у чому причина, так просто позбутися підсвідомої моделі поведінки навряд чи вдасться... Адже вона закріплювалася роками. І щоб її поміняти. потрібна потужна робота по трансформації цієї установки разом із спеціалістом...
Ответ отредактирован автором 21-08-2021 21:12:34
|
| 23-08-2021 19:08:33Дополнение от автора |
| Чи може ця моя дитяча установка впливати на мої стосунки з чоловіками?. Я бачу поруч з собою лише слабких чоловіків, яких потрібно підштовхувати, тягнути, допомогати. Тобто мені завжди хочеться допомогати комусь. Хоча, насправді, хотілось би просто бути жінкою поряд зі справжнім чоловіком, але я в своїй уяві цього навіть уявити не можу. |
| Соломія Лехіцька (Львов) 23-08-2021 20:00:04 |
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 23-08-2021 21:29:51 |
Знаєте, думаю Ваша теперішня проблема з чоловіками пов'язана навіть не стільки з мамою, скільки з батьком, який пішов до іншої жінки... Інколи наша підсвідомість робить дивовижні речі... Батько - то перший чоловік у житті дівчинки... І саме він пішов... Коли хтось з батьків іде з родини, у дитини зачасти це викликає почуття провини. Тобто, дитині здається, що то вона щось не так робила і тому тато пішов... А потім у дорослому житті починає діяти підсвідомо все та ж програма: за всяку ціну довести, що я "гарна дівчинка" і варта любові...
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
 |
|
Наші психологи
