Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 35 хвилин тому: «Дякую вам дуже за відповідь В мене ще мабуть на фоні нейролептиків тремор глаз сильний, погано стає постійно Щось з очима стається Я мав в 2019 році влаштовуватись на роботу і в»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 1 година тому: «ВІтаю! цитата: «Скажіть будьласка що це доля в мене така?» Однозначно НІ. Так, на жаль, сталося, що у Вас проявилась хвороба, але це ще не про долю. Скоріше при виклик, на який н»
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 14 годин тому: «Доброго дня. Дуже прикро, що вже такий тривалий час Ваш погляд на себе такий знецінюючий та змушує Вас з критикою та соромом бачити себе та свою діяльність. Це важко, і особли»
Питання від: Діма Вік: 17

Хочу вступити до музичного училища (продовження)

Доброго дня, шановні психологи. Мене звати Діма, мені 17 років. Я раніше звертався за порадою на цей сайт з приводу вступу до музичного училища. Я вирішив скористатися порадами, і звернувся до шкільного психолога з приводу своєї одержимості вступом до музичного училища без навичок та досвіду. За результатами консультації психолог порадила мені звернутися до психотерапевта, а також зателефонувала батькам і повідомила цю новину. Батьки погодились, але я проти. Психотерапевт - це лікар, а я переконаний, що повністю здоровий. Не хочу, щоб мені призначали якісь пігулки. А якщо хтось з однокласників дізнається про мій візит до психотерапевта, моїй репутації кінець. З мене і так останнім часом насміхаються всі друзі через моє бажання стати гітаристом. Але я здорова і адекватна людина, я дуже хочу ним (гітаристом) стати. Я розумію, що в мене немає навичок гри на гітарі, але навіть батько-гітарист відмовляється мене навчати, каже, що не бачить сенсу, бо знаю, що на гітариста я не вступлю. Друзі-гітаристи взагалі перестали вітатися, бо вважають мене божевільним. Але моє бажання непереборне. І мене ніхто не розуміє: ні батьки, ні друзі, ні вчителі. Всі очікували, що я стану юристом, оскільки я все життя до цього готувався і мріяв про це (до минулого місяця). У мене за останні два місяці оцінки майже по всім предметам у школі пішли вниз. На днях класна керівниця зателефонувала моїй матері і розповіла про мої несподівані погані оцінки, і про зміну моєї поведінки - я став замкненим, неуважним, перестав спілкуватися з друзями (хоча насправді це вони зі мною припинили спілкуватися), постійно літаю десь в іншому світі (це правда, я не можу сконцентруватися на навчанні під час уроків, оскільки я весь в мріях про те, що стану гітаристом). Післязавтра мене батьки силою тягнуть до психотерапевта, а я не хочу. Я не божевільний, я просто хочу бути гітаристом. Допоможіть, як переконати батьків не вести мене до лікаря? Що зробити, щоб зі мною знову спілкувались друзі і не називали дебілом? Допоможіть, будь-ласка. Дякую.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго вечора, Дімо.

Внесу трохи ясності у термінологію.

"Психолог" - це фахівець з вищою психологічною освітою. Працює, переважно, з психічною нормою (але є ще клінічні і судові психологи, які працюють і з патологією також, але не мають права ставити діагноз і виписувати ліки).

"Психіатр" - це фахівець з вищою медичною освітою, тобто, лікар. Займається лікуванням психічних розладів та адаптацією пацієнтів з ними до повноцінного життя, наскільки це можливо в кожному конкретному випадку. У психічних розладах немає нічого поганого, тож навіть якщо людина їх має (наприклад, депресія - один із найпоширеніших психічних розладів на планеті), вона така ж як усі ми и має право на нормальне щасливе життя.

"Психотерапевт" - це фахівець з вищою психологічною освіту (вища освіта психолога) або віщою медичною освітою (вища освіта медика плюс ординатура психіатра), який після ВУЗу ще пройшов багаторічні сертифіковані курси у напряму однієї зі шкіл психології (КПТ, психоаналіз, гуманістична психотерапія, гештальт-терапія, тощо).
Тобто, психотерапевтом може бути І ПСИХОЛОГ, І ПСИХІАТР, але ПСИХОЛОГ НЕ МАЄ ПРАВА ВИПИСУВАТИ ЛІКИ, А ПСИХІАТР - МАЄ. І обидва мають право проводити психотерапію.

Просто психолог (під номером один) проводить психоконсультації (тобто домопагає клієнту вирішити одну або кілька не дуже важких проблем), а психотерапевт - проводить більш детальний аналіз біографії клиієнта і допомгає докорінним образом змінити самосприйняття і поведінку, якщо це потрібно.

Сподіваюсь, я внесла деяку ясність. Тож, Ви не божевільний, і Вам нема чого лякатись в будь-якому випадку. Якщо сумніваєтесь, можете у шкільного психолога спитати, кого вона мала на увазі під психотерапевтом і навіщо він Вам потрібен саме на її думку.

Ответ отредактирован автором 26-04-2022 20:35:29

...
Доповнення від автора питання ·
Маріє Валеріївно, дякую за детальні роз'яснення. Це дуже цікаво. Але я запитував "як переконати батьків не вести мене до лікаря? Що зробити, щоб зі мною знову спілкувались друзі і не називали дебілом?" Я не хочу йти до психотерапевта, але батьки насильно тягнуть. Що робити?
Ви маєте право відмовитися йти до психотерапевта, якщо цього не хочете.
Також, Ви можете пояснити друзям, що Ви не дебіл, не залежно від того, ходите до психотерапевта чи ні.

Мене більше цікавить, що для Вас означає піти до психотерапевта, і чому Ви цього не хочете?
...
Доповнення від автора питання ·
Я знаю, що маю таке право. Проте батьки позбавляють мене такого права. Друзі вже другий місяць вважають мене дебілом через бажання стати гітаристом. Вважають, що в мене нічого не вийде, як і батьки
Доповнення від автора питання ·
Піти до психотерапевта для мене - це жахливо. Я не хочу. Я хочу стати гітаристом і через це бажання мене роблять божевільним. Так, я не закінчував музичну школу, але страшно хочу вступити до музичного училища, розуміючи, що шанси близькі до нуля. І з мене тепер сміються усі
цитата:
Так, я не закінчував музичну школу, але страшно хочу вступити до музичного училища, розуміючи, що шанси близькі до нуля. І з мене тепер сміються усі

А які у Вас є альтернативні шляхи здійснення цього бажання? Припустимо, що до музичного училища Вас не візьмуть без навичок. А чи можете Ви піти на курси і навчитись там грати на гітарі? Або знайти безкоштовні уроки гри на гітарі в інтернеті?
Для Вас принципово важливо, щоб музика стала Вашою професією, та ще й отримати освіту за цим профілем, або Ви не проти бути самоучкою?
Ви можете пацювати ким завгодно, і при цьому займатись музикою, якщо схочете.

Ответ отредактирован автором 26-04-2022 22:17:40

цитата:
За результатами консультації психолог порадила мені звернутися до психотерапевта, а також зателефонувала батькам і повідомила цю новину

Если психолог рекомендовала обратиться к психотерапевту, который является врачом, следовательно увидела, что могут быть отклонения от нормы.
В этом случае действительно имеет смысл посетить врача и если есть диагноз, то начать лечение.
Так как Ваша одержимость неосуществимой целью (поступить в музыкальное училище, не умея играть) действительно может быть симптомом расстройства.

цитата:
Допоможіть, як переконати батьків не вести мене до лікаря?

Никак.
Вы несовершеннолетний.
Родители несут за Вас ответственность. Поэтому пока решают они, что является лучшим для Вас.
Тем более если есть психическое расстройство, при котором у человека снижается критичность.

цитата:
Я не божевільний

Если это так, тогда Вам тем более нечего бояться идти к врачу.
...
Похоже, что даже после объяснений коллеги, что психотерапевт не равно врач-психиатр и к нему обращаются здоровые люди, вы все равно считаете, что только сумасшедшие обращаются к психотерапевту. Почему так?
Хотя то, что вы описываете, как раз и полезно было бы проработать с психотерапевтом.
Ведь вы так и дальше будете оглядываться на тех, кто не верит в вас, насмехается. Если вы станете гитаристом ведь никуда не денет проблемы с самооценкой, например.
Доповнення від автора питання ·
Для Вас принципово важливо, щоб музика стала Вашою професією, та ще й отримати освіту за цим профілем, або Ви не проти бути самоучкою?
Я хочу професійно займатися музикою, бути самоучкою мене не влаштовує. Чому музикантами ставати мають право тільки ті, хто з дитинства займався музикою, а юристами може бути будь-хто, хто успішно складе ЗНО? Чому така несправедливість, поясніть?
Так как Ваша одержимость неосуществимой целью (поступить в музыкальное училище, не умея играть) действительно может быть симптомом расстройства.
Ця мета цілком здійсненна. Я знаходив в Інтернеті історії, де люди за 3 місяці вчилися грати на гітарі і вступали до музичного училища. Чим я гірше? Мене тільки ніхто не вчить цьому.
Мене батьки сьогодні силою відвели до психотерапевта, який навіть вводив мене в стан гіпнозу (хоч я психічно здорова людина). Що я там казав під гіпнозом, я не знаю, я наче спав і наче ні. ЛІкар також не підтримав моє бажання вступити до музичного училища, як видно було з прийому. Тепер я маю щотижня ходити до нього на сеанси разом з батьками, як ненормальний.
Похоже, что даже после объяснений коллеги, что психотерапевт не равно врач-психиатр и к нему обращаются здоровые люди, вы все равно считаете, что только сумасшедшие обращаются к психотерапевту. Почему так?
Тому що моє бажання стати музикантом - цілком здорове і природне. Я не хочу бути юристом, як раніше, хоч батьки пригрозились контролювати всі мої домашні завдання, які я не роблю останнім часом через мрії стати музкантом і змусити мене вступити на юриста як я хотів раніше
Доповнення від автора питання ·
Що мені робити? Як позбавитись батьківського контролю і стати вільним?
Доповнення від автора питання ·
Дуже заздрю учням мого батька, деякі з яких були моїми друзями до останнього часу, яких він вчив змалечку. Вони можуть вступити до музичного училища, хоч і не збираються туди. Коли я їх прошу навчити мене грати на гітарі, щоб я став музикантом в майбутньому, вони лише насміхаються з мене і кажуть, що це нереально. Але я не вірю їм. Натомість вони відповідають, що не хочуть дружити з таким бовдуром як я. Просто відвернулися від мене після майже 10 років дружби
цитата:
даже после объяснений коллеги, что психотерапевт не равно врач-психиатр

Потому что коллеги не знают юридических аспектов украинского законодательства.
В отличие от меня (я имею дополнительное юридическое образование).

В Украине, с юридической точки зрения (а следовательно официально), существует только один психотерапевт.
Это врач-психиатр, который прошёл переподготовку и получил соответствующий сертификат.

Психологи тоже проходят переобучение, но их психотерапевтические сертификаты не имеют юридической силы.
То есть никакой психолог не имеет права официально называть себя психотерапевтом, если проходил обучение в гуманитарном, а не в медицинском ВУЗе.

Поэтому, психолог - это психолог.
А психотерапевт - это врач-психиатр.

Также по законодательству, психологи имеют право работать только с нормой (то есть со здоровыми людьми).
А с патологией (заболеваниями) работают врачи-психиатры и психотерапевты. Потому что в этом случае, необходимо медикаментозное лечение.
Есть еще, конечно, клинические психологи - но это отдельная тема.

цитата:
Почему так?

Потому что вначале надо исключить наличие расстройства, при котором требуется медикаментозное лечение.
Ведь Ваша идея поступления в муз.училище без умений и навыков игры, очень подпадает под целый ряд диагнозов.

Поэтому вначале имеет смысл обратиться именно к врачу-психотерапевту.
И если врач исключит патологию, тогда уже работать с психологом (имеющим дополнительное психотерапевтическое образование).
Повторюсь, психолог работает с нормой.
А с патологией - только в качестве сопровождения основного лечения, назначенного врачом (психиатром или психотерапевтом).

Вы не написали, у кого конкретно были.
И поставил или нет Вам диагноз врач (если Вы были именно у врача).
Поэтому говорить заочно о том, что происходит с Вами, к сожалению, невозможно.
А "рекомендации" психолога являются разными - в случаях работы с нормой и патологией.

цитата:
Ця мета цілком здійсненна. Я знаходив в Інтернеті історії, де люди за 3 місяці вчилися грати на гітарі і вступали до музичного училища. Чим я гірше? Мене тільки ніхто не вчить цьому.

Безусловно, любая цель может быть осуществима, если является реальной.
Гипотетически возможно научиться играть на гитаре за 3 месяца и поступить.
Что тогда мешает Вам найти независимого преподавателя и не обращаться к отцу и его ученикам?
Зацикленность на идее, чтобы Вас обучали только они, тоже не выглядит здоровой, к сожалению.

цитата:
Що мені робити? Як позбавитись батьківського контролю і стати вільним?

Если у Вас есть цель, то Вы вольны идти к ее осуществлению.
Допустим, если Вам родители не дают деньги на обучение игре на гитаре с преподавателем, то можно приложить усилия и научиться самостоятельно.
Если есть сильное желание поступить в музыкальное училище.
Что в таком случае Вам мешает?Ответ отредактирован автором 29-04-2022 04:12:10

Ответ отредактирован автором 29-04-2022 04:16:18

...
цитата:
Що мені робити? Як позбавитись батьківського контролю і стати вільним?

Как только вам исполнится 18 лет вы свободны. Но чтобы делать то, что хочется и родители не могли вами манипулировать, придется становится финансово независимым и жить отдельно (хотя бы комнату арендовать либо в общежитии жить).
Кроме того, сепарация важна еще и психологическая, не только финансовая.
У меня на страничке есть две статьи про сепарацию. Почитайте, возможно будет полезно
...
Доповнення від автора питання ·
Світлана Володимирівна, ми з батьками були у лікарні, ходили до лікаря-психотерапевта. Діагноз ще остаточно не підтверджений, потрібно ще 1-2 сеанси, але лікар сказав батькам, що в мене підозра на "параноїдальний розлад особистості". Якщо діагноз підтвердиться, то мене мабуть все життя будуть лікувати як психа, я не зможу жити повноцінно. Я цього не хочу, я хочу бути гітаристом
Доповнення від автора питання ·
Как только вам исполнится 18 лет вы свободны. Но чтобы делать то, что хочется и родители не могли вами манипулировать, придется становится финансово независимым и жить отдельно (хотя бы комнату арендовать либо в общежитии жить).
Або у психушці лежати решту життя
цитата:
Якщо діагноз підтвердиться, то мене мабуть все життя будуть лікувати як психа

Если диагноз подтвердится, то медикаментозное лечение позволит Вам выйти в ремиссию.
То есть заболевание стабилизируется и не будет прогрессировать.
Поэтому лечиться надо будет обязательно.
Но это никак не помешает Вам стать гитаристом, если Вы этого будете хотеть.
Только учтите, что кроме поступления в музыкальное училище, там же еще и учиться надо. И есть вероятность, что Вы просто не осилите программу, так как пока даже не умеете играть.

цитата:
Або у психушці лежати решту життя

Никто Вас в "психушке" держать не будет. В стационар ложатся только для того, чтобы была возможность подобрать адекватное лечение.
...
Доповнення від автора питання ·
Я просто хочу бути гітаристом, це мета всього мого життя. Я не можу більше ні за що думати. Я думаю про це постійно: і вдома, і в школі, я не здатен виконувати домашні завдання через ці думки
Доповнення від автора питання ·
Только учтите, что кроме поступления в музыкальное училище, там же еще и учиться надо. И есть вероятность, что Вы просто не осилите программу, так как пока даже не умеете играть.
Я це знаю, і я хочу там вчитися. Тільки як виконувати домашні завдання там, якщо в мене залишаться думки щодо"хочу стати гітаристом"? Риторичне питання
То есть заболевание стабилизируется и не будет прогрессировать. Поэтому лечиться надо будет обязательно.
А чому в мене виникла ця хвороба два місяці тому? Які причини? До того все було добре, мені не хотілося бути гітаристом, а потім...
цитата:
Я просто хочу бути гітаристом, це мета всього мого життя.

К сожалению, для осуществления мечты одного "хочу" недостаточно.
Должно быть еще и "могу" - это умение играть на гитаре, которого у Вас пока совсем нет.

цитата:
Я думаю про це постійно: і вдома, і в школі, я не здатен виконувати домашні завдання через ці думки

Вот эти навязчивые мысли как раз и являются проявлением болезни.
Но после того, как Вы начнёте медикаментозное лечение, Вам станет намного легче.
Поэтому о желании стать гитаристом надо думать не сейчас, а хотя бы через 2-4 недели лечения.

цитата:
чому в мене виникла ця хвороба два місяці тому? Які причини?

О причине никто Вам ничего не скажет, так как факторов влияющих на развитие психического расстройства может быть очень много.
Главное - начать лечение, чтобы стабилизировать состояние.
Тогда есть вероятность, что Вы вернётесь в исходную точку -
цитата:
До того все було добре, мені не хотілося бути гітаристом
...
Доповнення від автора питання ·
Дуже дякую всім психологам за змістовні відповіді!
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?