Question

30-04-2022

Вітаю тих , хто поцікавився моїм запитанням!
Не знаю чи буде все написане , зрозуміло вам , бо пишу , сидячи в сльозах , в пориві.

Самотність для мене зараз , це верхівка айсберга під якою ховається багато чого цікавого . Ну як цікавого.
Насамперед , це ті відчуття які я не можу до кінця описати . Вони неначе змішані в один клубок.
Це був такий собі ліричний відступ . Тепер конкретніше.
Всім і так ясно , що зараз загальний стан у середньостатистичного українця так собі, якщо не гірше.
І цей зовнішній фактор дуже суттєво вплинув на моє життя.
Маючи і так нестабільну самооцінку , за ці пару місяців ситуація погіршилася. Я сиджу вдома вже четвертий місяць , відтоді як здала зимову сесію.
Просто сиджу дома і все . Кажуть часто :"ти корисний на тому місці де ти є , не переживай , це нормально."
Мені не нормально. В мене тупо немає життєвих орієнтирів. Нема за що триматися. Коли починаю говорити про це з мамою , щось всередині мене підказує , не варто , все це марно , все одно ніхто не зрозуміє.Якщо вже я до кінця не врубаюсь що зі мною... У друзів своє життя і вони , звісно ж , не повинні вислуховувати моє ниття , а зі своїми проблемами треба якось самому справлятися.
При цьому ком у горлі стоїть , наче хтось вхапив за шию.
Я вже давно так живу . Не можу признати того що хочу , бо я того не вартую , мені не можна , це не для мене , а для інших , щасливіших.
Тільки я уявляю щось хороше , відразу давлюсь зсередини . Такі собі ігри розуму, фантазія в мене гарна і довести себе до розпачу вмію дуже швидко. Так , погана звичка. Я борюсь з нею майже сім років, після депресії і вивченого стану жертви.
Розумію , що той захований айсберг мав би випливати на поверхню на сеансі у психотерапевта . І наче готова до цього , бо втомилася жити як живу зараз.
Проблеми в сім'ї,невизначеність , самотність як вірний супутник - в'язниця.
Але є і позитив у моїй ситуації , я багато чого корисного для себе зрозуміла рефлексуючи у самотності. Почала трохи усвідомлювати свою особистісну ідентичність , , відстоювати свою позицію( це буває рідко , але все таки хоть шось), і більше не цькую себе як раніше .
Коротко кажучи , я - поле морського бою в якому всі кораблі підбиті .
Сумбурно вийшло загалом , та маю надію , що хтось з присутніх підкаже мені з чого почати.
Заздалегідь дякую за відповіді)

Вопрос от: Наталія ; Возраст: 23

понравился вопрос?

нравится: 1 из 1

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

30-04-2022 07:58:49Дополнение от автора

Доброго дня , Світлано!
У психолога я ніколи не була, проте ,що в мене була депресія це стовідсотково. Після закінчення школи , я переїхала в інше місто , при майже повному розриві контактів зі звичайним колом людей, а побудувати стосунки в новій обстановці з оточуючими зайняло приблизно роки три . Мені було тоді сімнадцять.
. До зміни обстановки додалося й те , що я дізналась про зраду батька . В мене з ним і без того стосунки не ахті були.
Я жила одна, в квартирі.
Спочатку я там старалась часто наводити порядок , але дуже скоро здалася: гори сміття і немитого посуду .Не хотілося нічого , а розплакатися посеред вулиці було як нічого робити .
Думки про самогубство також були. Але поступово , крок за кроком вдалося вибратися з того стану.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Виталий Викторович Бондарчук (Винница) · Answer 1 · 2022-04-30 02:18:02

"При цьому ком у горлі стоїть , наче хтось вхапив за шию" - це Ваші не виражені словами емоції. Сподіваюсь, що після того, як Ви написали, Вам стало легше.

Виталий Викторович Бондарчук (Винница) · Answer 2 · 2022-04-30 03:34:34

"Не можу признати того що хочу , бо я того не вартую , мені не можна , це не для мене , а для інших , щасливіших" - якщо прибрати зайве і зосередитись лише на першій частині речення, спробуйте висловити все те що Ви хочете (принаймні пофантазувати, чому б ні?)

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 3 · 2022-04-30 05:11:44

Здравствуйте, Наталія!

цитата:

після депресії і вивченого стану жертви.

Диагноз депрессия Вам поставил психиатр?
Вы проходили медикаментозное лечение?
Была ли у Вас работа с психологом?

Инна Витальевна Гречко (Харьков) · Answer 4 · 2022-04-30 08:45:32

Доброго дня, Наталіє. Ви пишите, що 4 місяць дома - чи присутні соціальні контакти, якщо ні, то що цьому заважає? Я правильно зрозуміла, що Ви все ще навчаєтесь і зараз дистанційно?
Добре, що окрім всього Ви помічаєте позитивні моменти. Щодо відстоювання себе - це навик, тому потрібна практика. Де, чому і які моменті Вам доводиться себе відстоювати?
« я - поле морського бою в якому всі кораблі підбиті» що хотілось би змінити в цій картинці? І як ці можна було б потім перекласти на своє життя? Над цим варто подумати. І можливо, це стало б запитом на роботу з психологом/психотерапевтом.
Про те що не дозволяєте собі бажаного - хто в Вашому дитинстві був цим «заборонителем»? В цілому у вас запит на довго привалу роботу і це не формат форуму.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запорожье) · Answer 5 · 2022-04-30 18:27:12

Доброго дня, Наталія!

Почну майже з початку Вашого посту.

цитата:

Самотність для мене зараз , це верхівка айсберга під якою ховається багато чого цікавого . Ну як цікавого.
Насамперед , це ті відчуття які я не можу до кінця описати . Вони неначе змішані в один клубок.

Можливо, саме з них і треба починати, щоби розібратись в собі. Вцілому відчуваєте самотність, але поза нею багато недиференційованих почуттів. Що це може бути? Дозвольте собі приміряти на себе - образа, гнів, відраза, тривога, сум, провина... На які спостерігаєте відгук?

цитата:

Просто сиджу дома і все .

Кажете "просто", та, я бачу, не просто. Є ж користь. Ось вона

цитата:

я багато чого корисного для себе зрозуміла рефлексуючи у самотності. Почала трохи усвідомлювати свою особистісну ідентичність , , відстоювати свою позицію( це буває рідко , але все таки хоть шось), і більше не цькую себе як раніше .

На мій погляд, це вже непогано. От якби ще Ви навели приклади. Скажімо, ознаки своєї ідентичності? У яких питаннях вдається відстоювати свою позицію? Хто не зважає на Ваші думки і бажання?

цитата:

Тільки я уявляю щось хороше , відразу давлюсь зсередини . Такі собі ігри розуму, фантазія в мене гарна і довести себе до розпачу вмію дуже швидко. Так , погана звичка.

Мені здається, що Ваша фантазія звичним чином обслуговує несвідоме прагнення пригнічувати особистість. Але ж є інше застосування уяві та фантазії. Наприклад, можна уявити, як Ви долаєте цю хибну звичку. А чому б ні?!

цитата:

Я борюсь з нею майже сім років, після депресії і вивченого стану жертви.

Як саме виглядає Ваша боротьба? Що робите насправді?

Ответ отредактирован автором 30-04-2022 18:29:22

Алла Григорівна Веленко (Київ) · Answer 6 · 2022-04-30 19:01:41

Доброго дня Наталіє! Ви пишете "Мені не нормально. В мене тупо немає життєвих орієнтирів. Нема за що триматися." Як на мене, Ви самі дуже точно описали причину того, чому почуваєте себе дуже погано і періодично впадаєте у депресивний стан... Людина, як дерево, жити без коріння просто не може.. Тому, якщо не вибудована цілісна картина світу, людина починає потроху тьмяніти і самоліквідовуватися... Що з Вами і відбувається... Ваше питання, це швидше філософське питання, яке відзеркалюється вже на рівні самого життя... Тобто, насправді, проблема не у тому, що Ви сидите вдома, а у тій пустоті, яка є в Вашій душі... До речі, депресія - це стан зупинки, тупіку... Якщо у людини є внутрішнє розуміння сенсу життя, тоді порада знайомих, що людина може приносити користь там, де вона знаходиться, миттєво "включається" і стає життєвою... Правильно вибудований світогляд допоможе Вам зовсім по іншому дивитися на себе та сприймати оточуючий світ...

Светлана Владимировна Киселевская (Днепр) · Answer 7 · 2022-05-01 07:12:19

цитата:

проте ,що в мене була депресія це стовідсотково. Не хотілося нічого , а розплакатися посеред вулиці було як нічого робити .
Думки про самогубство також були. Але поступово , крок за кроком вдалося вибратися з того стану.

К сожалению, похоже, что Вы не выбрались из депрессии и она у Вас все таки есть.
Так как избавиться от нее самостоятельно невозможно.

цитата:

з чого почати.

Начните с консультации психолога. Работать со специалистом можно и онлайн, поэтому не обязательно искать его в своем городе.

Татьяна Дмитриевна Рощина (Киев) · Answer 8 · 2022-05-01 10:10:19

Добрий ранок! Наталія, це є нормальна реакція на ненормальні події!!!!!

Самотність, залежність та вихід з неї