Переживаю за маму

Мені здається, що у моєї мами є психічний розлад. Вона впевнена, що в неї вживили чіп, що всі лікарі в змові проти неї, що через неї передають якісь координати.

Ви можете викликати мамі бригаду швидкої допомоги, адже те, що з нею відбувається, дуже схоже на гострий психоз.

Я сама трохи в депресії через війну (зараз всі такі, напевно)

Навіть якщо б такими були всі, це не відміняє погіршення самопочуття конкретно у Вас. Депресію теж лікує психіатр, а з психологічною напругою допомагає впоратись психотерапевт, тому раджу навідатись до цих фахівців і Вам.

Добрий день!

"Мені здається, що у моєї мами є психічний розлад. Вона впевнена, що в неї вживили чіп, що всі лікарі в змові проти неї, що через неї передають якісь координати. Я пропонувала їй сходити до психіатра, вона категорично відмовляється"

Скорее всего вам не кажется у вашей маме необходима помощь психиатра. По описанию похоже на параноидальное расстройство, для начала проконсультируйтесь с психиатром сама, он подскажет как вам действовать в вашей ситуации. Вызов скорой помощи тоже вариант.
Так же помощь требуется и вам, так как вы проживаете с не вполне здоровым человеком.

Добрий день, Arina.
Дуже Вам співчуваю, помітно як Вам тяжко. Щодо Вашої мами - Ваше хвилювання об'єктивне, її поведінка неадекватна. Ваша мама може загрожувати собі та іншим людям, тому Ви можете зателефонувати на гарячу лінію та викликати екстренну психіатричну допомогу. Це Ваш маскимум, Ви не здатні контролювати поведінку матері.

Мені дуже важко таке чути, ми часто сваримось.

Шкода це чути. Ваша мама не критична, а Ви - так, тому і виникають конфлікти. Це ніяк не пов'язано з Вами.

Мені зовсім немає з ким поділитися своїми переживаннями. Часто згадую бабусю, яка померла восени, мені її дуже не вистачає. А це була дуже близька мені людина, якій я могла довіритись. У мене є друзі, але не настільки близькі, щоб я могла довіритись і поділитись переживаннями щодо мами. Я намагаюсь бути сильною, але все навалюється і навалюється,я боюсь таких думок і відганяю їх від себе, але іноді мені просто не хочеться жити. Прошу порадити, як мені жити з цим і що я можу зробити?

Також важливо, щоб Ви потурбувалися зараз про себе. Розумію, що Ви намагаєтеся завжди бути сильною, але сильні люди швидко стають слабкими, адже ламаються від грузу труднощів, переживань, з якими намагаються впоратися самостійно. Це нормально просити про допомогу, коли Ви її потребуєте, це не про слабкість, а психологічно зрілу, дорослу позицію контакту і близькості, тому я Вам рекомендую почати індивідуальну психотерапію із психологом-психотерапевтом. Вдягніть кисневу маску на себе, а потім на іншого - таким чином Ви врятуєте обох. Ви цінна тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе.

Вам справді зараз важко. Ви можете звернутися до психіатра разом з мамою? В будь якому випадку вам необхідна допомога психолога, щоб справитися з вашим депресивним станом.

Добрий ранок! Співчуваю …. І хочу підтримати Вас!!!!!! Скажіть , будь ласка, коли мама почала говорити про чіп, після яких подій? Як давно це почалось???

Мені здається, що у моєї мами є психічний розлад.

Вам не здається.

Вона впевнена, що в неї вживили чіп, що всі лікарі в змові проти неї, що через неї передають якісь координати.

Чим небезпечний стан мами? Які загрозливі вчинки вона робила? Кому особисто шкодить її стан?

Мені дуже важко таке чути, ми часто сваримось.

Ну от Ви приймаєте висновок - з мамою не все гаразд. То з приводу чого сваритесь? Яка взагалі нагальна потреба сваритись? Невже через те, що намагаєтесь її переконати, мовляв, вона хвора і не пристає на Вашу думку?

Я сама трохи в депресії через війну

Вважаю, не тільки через війну. Чинників негативного впливу досить багато. Тому, як на мене, то спершу необхідно Вам отримати допомогу і підтримку звідусіль, де це можливо, насампреред, від психолога.
Щодо допомоги мамі, то я погоджуюсь з пропозиціями колег.

Я дуже хочу їй допомогти, психологічно, медикаментозно, та будь-як! Але я зовсім не обізнана в медицині, можливо якісь антидепресанти?

Самолікування без постановки діагнозу, запитуючи у психологів - це не про здоров'я, а про шкоду.

Що я можу зробити для неї? Є якісь методики, як заспокоїти людину?

Єдине, що Ви можете зробити - це викликати бригаду психіатричної допомоги, щоб її продіагностували і почали лікування. Ви не здатні "заспокоїти" людину, яка некритична. Допоки Ваша мама не лікуватиметься і Ви підкріплюватимете ілюзію нормальності стану Вашої матері, доти її стан буде погіршуватися. На жаль, помітно як Ви несвідомо втягуєтеся у некритичність матері.

І ви мене зрозумійте, я не можу рідну маму заслати в псіхушку.

ОК, тоді що пропонуєте? До якої точки має дійти стан Вашої матері, щоб Ви нарешті почали робити реалістичні кроки до її видужання? І головне - навіщо доводити до цієї точки? Коли у Вас болять зуби, Ви навряд чи п'єте обезболюючі, а йдете до стоматолога, коли перелом ноги - до травматолога, а не шукаєте в інтернеті ролики як зробити самостійно шину і накласти її. Тут так само.

Я б не назвала стан небезпечним.

На жаль, Ви не оцінюєте динаміку її стану. Якщо її прояви будуть наростати (а із Ваших слів вона вже зросла), то скоро дійде до того, що Ваша мама може взяти ніж і вирізати той "вживлений чіп" з тіла, або ж напасти на людину, яка хоче "вставити їй чіп, бо переслідує її". Це питання безпеки, тому не обезцінюєйте ці моменти.

ак, у мене є і свої проблеми, але зараз не на часі з ними розбиратись.

А коли ж буде на часі?)

Наразі найближчою людиною є мама, я хочу якось допомогти їй, а як це зробити я просто не знаю!

Насправді, Ваш стан опосередковано впливає і на стан Вашої матері. Ви пишете, що це єдина найближча людина у Вашому житті, скоріш за все Вам страшно визнавати, що ця людина неадекватна і потребує допомоги психіатра, тому Ви продовжуєте шукати "знеболюючі, коли у людини гострий апендецит", що лише погіршує стан Вашої матері. На жаль, Ваша матір не здатна підтримати Вас через свій стан, тому Вам потрібна підтримка від інших. Замість того, щоб шукати цих "інших", Ви тримаєтеся за людину, яка не може Вам цього дати і, найсумніше, втягуєтеся у її неадекватну систему, погіршуючи її і своє життя.

В будь-якому разі, спеціалісти дали вам свій фідбек, а вибір за Вами: чи Ви і далі житимете в ілюзіях, що може призвести до безповоротних трагічних наслідків, або ж почнете діяти.

Ответ отредактирован автором 17-05-2022 10:36:17

"Наразі найближчою людиною є мама, я хочу якось допомогти їй, а як це зробити я просто не знаю!"

Вам буде надано багато рекомендацій спеціалістами сайту. Що заважає вам скористатися ними?

Я б не назвала стан небезпечним.

Якщо так, то навіщо

я її переконую, що потрібно завершити лікування, вона каже, що причина в чіпі, я не витримую, кричу, що вона це видумала і прошу заспокоїтись і логічно це зрозуміти. Вона говорить, що я її не розумію, так і виникають сварки.

????
Будь-яке намагання переконати сприймається як НАСИЛЛЯ. У різних психічних станах знаходитесь. Вона істотно Вам НЕ МОЖЕ зрозуміти.

Ви або кличте психіатричну бригаду, або залиште маму в спокої. І займіться собою.

Так, у мене є і свої проблеми, але зараз не на часі з ними розбиратись. У мене є друзі, але не настільки близькі. Немає поруч чоловіка, на якого покластися, як на сильне плече.

Тобто, на Вашу думку, треба займатись мамою, щоб не займатись впорядкуванням власного життя? Між тим Ви і мамі нічим зарадити не можете, бо Ваші можливості вельми обмежені.

Я дуже хочу їй допомогти, психологічно, медикаментозно, та будь-як! Але я зовсім не обізнана в медицині, можливо якісь антидепресанти? У мене немає сил, я відчуваю вже в фізичному плані погіршення і свого здоров*я, болить серце. Що я можу зробити для неї?

Усі можливі поради Ви вже отримали. Проте вони Вас, судячи з усього, не влаштовують. Тому вбачаю, що, окрім маминих проблем, є не менш актуальні особисто Ваші питання, до вирішення яких руки у Вас не доходять. От чому - з цим треба розбиратись.

Але вона відчуває, що проти неї якась змова, каже, що всі лікарі проти неї, переконує їх, що у неї цей чіп.

К сожалению, это вероятнее всего симптом серьезного психического расстройства.
При котором будет требоваться медикаментозное лечение.

Що я можу зробити для неї?

Вы можете сходить на прием к психиатру в ПНД по месту вашего проживания и договориться с врачом, чтобы он пришел к вам домой (бесплатно, если Вы напишете заявление). Маме Вы можете не говорить об этом, но она должна быть дома и просто поговорить с психиатром. После чего врач назначит лечение.
Не исключено, что психиатр будет настаивать на госпитализации в стационар.
Так как при том заболевании, которое возможно есть у Вашей мамы, подбор медикаментов происходит именно там.

Є якісь методики, як заспокоїти людину?

Вы должны понимать, что мама больна. И ее надо лечить.
И методик для успокоения в этом случае не существует.
Если ничего не делать, то такое заболевание обычно прогрессирует, вплоть до полного распада личности.