Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Не важливо, скільки дверей зачиняться перед твоїм носом, — пам’ятай, що ...»
Питання від: Eva Вік: 16

Постоянно причиняю боль любимому человеку

Здравствуйте.
У нас с молодым человеком регулярно происходят какие-то ссоры и недопонимания, в основном причина заключается во мне.
Дело в том, что я постоянно причиняю ему боль, и обижаю своими словами и поступками. Я очень люблю этого человека, он делает меня счастливой и помог выбраться из ужасного состояния.
После моего первого опыта в отношениях, это была моя первая любовь, долго не могла прийти в себя. Было очень больно, т.к бывший м.ч меня обманывал, наобещал много всего, говорил о чувствах и неземной любви, а в итоге сказал, что не любил меня никогда, а я была лишь заменой его бывшей девушки. Долго не могла его отпустить, просила прощения (хотя не была ни в чем виновата) писала ему, но он меня каждый раз слал куда подальше.
Сейчас встречаюсь с замечательным человеком, который по-настоящему любит и ценит меня. Он прекрасно ко мне относится. И я чувствую, что не достойна его. Очень часто обижаю, отношусь грубо, или холодно по отношению к нему. Практически не проявляю инициативу. Ему часто приходится вытягивать меня из каких-то депрессивных периодов, когда я полностью закрываюсь в себе и отталкиваю его. Не понимаю почему так происходит.. Не хочу делать ему больно, но не могу измениться. Повторяю одно и то же постоянно. Чаще всего проблема состоит в моей низкой самооценке. Я говорю не самые приятные вещи про себя, считаю себя ужасным человеком, а он каждый раз переубеждает меня, что это не так. Просит, чтобы я больше не говорила про себя такое, потому что ему неприятно, я каждый раз обещаю измениться, но через какое-то время это опять повторяется. Не знаю что делать с собой. Он чувствует свою вину в этом, потому что не может мне никак помочь, а я ещё больше себя начинаю ненавидеть. Он старается, делает всё для меня, а я не могу ради него измениться. Делаю это всё конечно не со зла, потом жалею и извиняюсь, но не меняюсь. Хочу, но не могу. Понимаю, что этот человек не заслужил плохого отношения к себе, но сама не замечаю, как бывает ужасно к нему отношусь. Во мне как будто борется две личности, одна – не хочет делать больно и безумно любит, а вторая – не смотря на всю любовь и банально чувство благодарности за всё, что он сделал для меня, постоянно делает больно. Не понимаю что мне делать. И как избавиться от этого. Очень хочу чтобы у нас было всё хорошо, но боюсь, что мы расстанемся из-за меня.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрий день, Eva.
У Вас запит на індивідуальну терапію, а не для формату форуму в режимі переписки. Потрібно проаналізувати багато моментів: як саме Ви йому робите боляче, як це протікає, що ж лежить в основі цієї комунікації. Що можу сказати від себе - Ви назавали важливі критерії, які описують психологічну гру: постійно одне і те саме протікання, це призводить до негативних почуттів, думок, чи поведінки; важко зрозуміти чому це відбувається. Щодо "двох особистостей" - це скоріш за все про внутрішній конфлікт, який також можна лише розібрати індивідуально у комунікації.

Тому так як Ви неповнолітня, рекомендую заручитися підтримкою батьків і звернутися до спеціаліста.
...
Доповнення від автора питання ·
Спасибо Вам большое за ответ.
Проблема в том, что у меня достаточно напряжённые отношения с родителями, поэтому обратиться к специалисту достаточно проблематично. Они практически ничего не знают о моей жизни. А если и начинаю рассказывать о чём-то, что меня волнует, мне говорят, что я выдумываю или хочу, чтобы меня пожалели.
Співчуваю щодо батьків, припускаю, що це відбивається і у Ваших стосунках з хлопцем, тому що ми несвідомо повторюємо першу модель конатку в партнерських стосунках. Водночас, що Ви втратите, якщо запитаєте про таку можливість? Якщо Ви запитаєте у батьків і вони не погодояться, скажете, що звернитеся у соц. службу чи шкільного психолога і звернетеся туди.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?