Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Щоб довше жити, треба частіше вмирати зі сміху.»
Питання від: Оля Вік: 33

Як навчитися тримати фокуєс уваги на своему житті та собі?

Доброго дня, в мене є проблема, раніше часто варилась і інколи ще варюсь, за межами себе, за межами свого життя, вже набагато менше, але ще іноді мені важко тримати фокус уваги на собі, своєму житті, досить недавно нарешті вийшла з співзалежної дружби , життя у мене цікаве, я люблю спілкуватися, відкрита та щира до світу та людей, багато чим цікавлюсь та займаюсь, але інколи за інших людей, парюсь більше ніж про себе( більше вчусь нікого не спасати, але навіть якщо фізично не контактую, то в думках можу паритись і думати про вчинки людей в мою сторону, які взагалі щодо мене не паряться), підкажіть будь ласка, можливо є якісь книжки на цю тему, та як навчитися фокусуватися на своєму житті?)
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрий вечір. Цікавий у вас запит.
цитата:
Як навчитися фокусуватися на своєму житті?

Схоже ви вже почали це робити. А що посприяло цьому?
І напевне варто дивитися в причини того, що
цитата:
інколи за інших людей, парюсь більше ніж про себе
. Як ви так навчилися і для чого. Це запит на індивідуальну роботу з психотерапевтом.
...
Доброго ранку, Олю!
цитата:
ЯК НАВЧИТИСЯ ТРИМАТИ ФОКУЄС УВАГИ НА СВОЕМУ ЖИТТІ ТА СОБІ?

Універсальної відповіді, напевно, і не існує, бо в кожного з нас своє бачення, а що ж таке МОЄ життя. От тому завжди буже астрономічна кількість варіантів: скільки людей - стільки і способів, а, краще сказати, індивідуальних шляхів.
Для когось він почнеться з кризи. Для когось з невдолення реальністю. Хтось почне з депресії. Хтось після важливої втрати і так далі.
Проте є щось спільне між усіма варіантами. І це процес усвідомлення. Він торкається усвідомлення того, що відбувається з людиною. Тобто того, що вона сама робить із своїм життям. А це так і є насправді, навіть тоді, коли їй здається, що це така доля їй випала...

А от усвідомлення створює можливість вибору. Наприклад, сприймати світ і себе інакше. Реагувати інакше. Діяти інакше.

Далі вже людина поринає в інший процес. Він полягає у набутті нового досвіду, більш автентичного до природи самої людини.

Ось ви зазначили
цитата:
парюсь більше ніж про себе( більше вчусь нікого не спасати, але навіть якщо фізично не контактую, то в думках можу паритись і думати про вчинки людей в мою сторону, які взагалі щодо мене не паряться)

Як то кажуть, у ситуації дві сторони як у медалі. З одного боку Ваша увага буває прикута до проблем інших людей. І тим самим ви реалізуєте певну потребу, наприклад, РЯТУВАТИ. А навіщо? Що зрештою бажаєте отримати для себе - які відчуття?

З іншого боку, "рятуючи інших", дещо відкидаєте на задній план власні потреби і бажання. Знову ж таки, заради чого? Це ж ви робите, а ні хто інший. Що спонукає применшувати їх значимість? Звідки і коли народилась модель схильності до жертовності?
Чи не в дитинстві?
В цьому контексті який приклад вам давали мама й тато?
...
Тетяна Артеменко — психолог
Тетяна Артеменко психолог
Черкаси ·

Психолог більше не активний на сайті

Можливо, це й є ваша суть - турбота про інших. Можливо, це вас наповнює. Тут треба досліджувати
...
Олю, тут, на мій погляд, може критися певний "підступ ".

Ви вже усвідомили свою особливість (більше хвилюватись про інших), вже зрозуміли як змінювати це і вже певним чином змінились в цьому плані.

А тепер виглядає схоже на те, що ніби є мета "вдосконалитись" в цьому, зробити цю свою сторону "ідеальною".
Але ж так можна дійти і до повної нечутливості до почуттів інших. А це вже навряд чи буде проявом вашої Сутності, адже Ви вмієте відчувати інших.

Можливо тут справа в розрізненні самих ситуацій?
В деяких ситуаціях насправді варто на перше місце ставити Себе, а в деяких , можливо, комусь поруч з Вами дійсно потрібна допомога, і сами Ви, з вашою чутливістю до чужої біди, можете її надати.

Але не так, як раніше, жертовно забуваючи про Себе, а з ресурсного стану, коли Ви просто Обираєте надати допомогу, по яку до Вас звертаються.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 343211 для Наталия Горская

Я дуже сильний емпат і не зможу бути байдужою до інших, але я хочу навчитися розрізняти, де я дійсно потрібна, а де мною вже просто користуються, та не забувати про себе, хочу навчитися робити саме, як ви описали : Але не так, як раніше, жертовно забуваючи про Себе, а з ресурсного стану, коли Ви просто Обираєте надати допомогу, по яку до Вас звертаються.
Досить недавно, людина, яку я вважала найкращою подругою, перейшла межу вже не в перший раз, проабьюзила мене, і вивернула ситуацію так, що я в дураках осталась, я вирішила не підтримувати більше таку дружбу, для себе зрозуміла, що я піклуюсь про інших більше чим за себе, мене таке дуже вимотує і виснажує, в мене купа своїх проектів, своя сім'я, а я після такого не маю на них сил, мені здається, що дружба і спілкування має бути рівноцінним, тому тепер вивчаю про фокус уваги на собі та своєму житті, про співзалежні відносини, саме тому мені цікава ця тема.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 343101 для Віталія Юріївна

Я давно працюю над собою, а цьому запиту посприяла ситуація з моєю " так званою подругою", я дуже довго варилась в її житті, в її проблемах, ця людина мене не один раз абьюзила як виявилось, я все прощала і мовчала, спасала її дуже часто до психотерапії, а зараз, коли почала вивчати психологію, періодично проходити сесії в психолога, то більше не терплю такого ставлення до себе, я по чесному , спокійно сказала людині про свої почуття і що деякі її дії приносять мені дискомфорт, що мені від цього пагано, а людина в результаті мене проабьюзила і зараз мовчить вже 3 місяць, але я більше на таке не ведусь, я чітко зрозуміла, що це були співзалежні стосунки і що я ними закривала якісь свої потреби, от тепер думаю які саме і саме тому мене цікавить так фокус уваги і чому я за інших думаю більше ніж про себе...
Доповнення від автора питання ·
Я давно працюю над собою, а цьому запиту посприяла ситуація з моєю " так званою подругою", я дуже довго варилась в її житті, в її проблемах, ця людина мене не один раз абьюзила як виявилось, я все прощала і мовчала, спасала її дуже часто до психотерапії, а зараз, коли почала вивчати психологію, періодично проходити сесії в психолога, то більше не терплю такого ставлення до себе, я по чесному , спокійно сказала людині про свої почуття і що деякі її дії приносять мені дискомфорт, що мені від цього пагано, а людина в результаті мене проабьюзила і зараз мовчить вже 3 місяць, але я більше на таке не ведусь, я чітко зрозуміла, що це були співзалежні стосунки і що я ними закривала якісь свої потреби, от тепер думаю які саме і саме тому мене цікавить так фокус уваги і чому я за інших думаю більше ніж про себе...
Тетяна Артеменко — психолог
Тетяна Артеменко психолог
Черкаси ·

Психолог більше не активний на сайті

он воно що - мова лише про "подругу", а не про "всіх інших". Припускаю, що тут у Вас відбулося гіпер узагальнення. До того ж, якби у Вас не було сім"ї, власних проектів, можна було б подумати, що Ви справді не живете для себе. А так я бачу, що вповні для себе. От лише багато емоцій в сторону подруги. Але це тоді трохи інша тема - більше про відсутність контракту у стосунках і про образу. Хочу запитати Вас - "проабьюзила" - це як? що подруга зробила? яких насильницьких впливів Вам завдала?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 343350 для Тетяна Артеменко

Таке відношення з її сторони відбувається вже давно, періодично виникали різні ситуації, де вона себе вела не добре по відношенню до мене, але раніше я все прощала, шукала виправдання, а коли пішла в терапію, то відкрились очі на все що відбувається, вона вела себе токсично, підставляла, оббріхувала мене аеред моїми батьками, маніпулювала, перевертала ситуації в протилежну сторону, викликала у мене прочуття провини, знаючи як я буду реагувати і що мені буде неприємно, вона все рівно приймала рішення робити по своєму, казала мені прямо у вічі, що заздрить мені, що я маю власну справу і саморозвиваюсь, а вона в декреті з дитиною, хотіла мене копіювати і займатись тим що і я, і останнього разу знову хотіла займатись тим чим і я, але на цей раз, я їй сказала правду в відвертій розмові, коли відстояла свої границі, то вона різко почала агресивно спілкуватись і написала, що їй треба подумати над нашим спілкуванням, ось думає з лютого, ми не спілкуємось, я багато чого аереосмислила за цей час, побувала на терапії, але "подруга" ще живе в моїй голові, хочу чого позбутись, хочу навчитись фокусуватись на собі, не привязуватись до людей, бути самодостатньою))
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 343350 для Тетяна Артеменко

Маєте наувазі відсутність контакту саме в нашій дружбі з нею чи в цілому з людьми?)
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

Доброго ранку, Оля!
цитата:
з лютого, ми не спілкуємось, я багато чого аереосмислила за цей час, побувала на терапії, але "подруга" ще живе в моїй голові, хочу чого позбутись, хочу навчитись фокусуватись на собі, не привязуватись до людей, бути самодостатньою))

Ви захистили свої кордони, сказали правду, але колишня (я так вважаю) "подруга" буде жити в Вашій голові до тих пір, доки Ви не відпрацюєте в терапії мінімум 4 речі:
- прощення себе за те, що так довго підставлялися під її удари і наївно терпіли-виправдовували те, що терпіти було не можна;
- відносини з тими рідними-близькими, кого вона Вам нагадує (гарно подумайте, повинні бути такі);
- установку на спасіння інших та
- можливе очікування вдячності за допомогу (і у разі її неотримання - сильну образу).

Це все гачочки, які й можуть тримати в голові тих, кого давно вже можна було б відпустити з миром.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 343424 для Павел Леонидович

Дуже вам дякую, дійсно, я кожного разу, ще досі згадую всі ті ситуації і ображаюся на неї, прокручую ці діалоги в голові. Тепер буду знати в якому напрямку працювати над собою))
Тетяна Артеменко — психолог
Тетяна Артеменко психолог
Черкаси ·

Психолог більше не активний на сайті

"Маєте наувазі відсутність контакту саме в нашій дружбі з нею...." - Ні. Я не говорила "контакту". Я писала "КОНТРАКТУ", тобто, домовленості. У вас з подругою неунормовані стосунки, скоріш за все. Тому варто унормувати
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 343462 для Тетяна Артеменко

А як їх можна унормувати, бо я не зовсім зрозуміла, як можна в дружбі укладати контракт)) Чи могли б привести декілька прикладів будь ласка?)) Як це робиться?)
Тетяна Артеменко — психолог
Тетяна Артеменко психолог
Черкаси ·

Психолог більше не активний на сайті

Ну, є п"ять видів так званих контрактів довіри. Види контрактів: про турботу, про утримання від розпаду, про спільні веселощі, про терпіння (адаптацію) і про саму здатість укладати контракти з позиції дорослого. Ви можете погуглити. Якщо дуже простими словами і в загальному - то варто про все домовлятись. Тут краще перестаратись, ніж недостаратись
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?