Добрий вечір, я Валерія, мені 12, живу я в Україні, та якщо коротко то в мене все добре навіть чудово, займаюсь спортом навчаюсь у школі.. У мене є на щастя сім'я мама, тато, брат, сестра, бабуся та ін. Тиждень назад брат закінчив 11 клас, та після літніх канікул планує поступати в університет який знаходиться дуже далеко від нас з цього і починається моя мініпроблема я б не сказала що у мене ВЕЛИКІ проблеми але просто хочу комусь виговоритися, у нас в сім'ї дуже хороші відносини тому до брат я дуже прив'язана і мені важко його відпустити, я розумію що він не буде завжди біля мене, але через це я плачу майже кожен вечір мені важко усвідомити те що ми не будемо з ним бачитись у школі, грати в дома в ігри і так далі від цього мені ще важче, я його люблю та дуже до нього прив'язана хоча й менша на 5 років і мені важко його відпустити, я часто плачу та коли за це йде мова у мене завжди комок в горлі і я не знаю що з цим робити.. У мене є ще сестра яка теж поступила в університет ще давно у 9 класі мені на той момент було 4 роки тому я майже не пам'ятаю життя з нею, бо тоді я не дуже все усвідомлювала а коли росла її вже не було біля мене тому відносини між нами добрі але не такі як з Богданом, одного разу коли він був у 9 класі він теж поступив у ліцей який був у іншому місці він жив у гуртожитку, та у нього було день народження у вівторок додому він не приїхав бо там з цим всім було дуже суворо, тому вітали ми через телефон я йому дзвоню вітаю і так далі а він мене чуть не проігнорував сказав ага, добре, дякую та на добраніч бо у мене тут навал не встигаю, я все розумію та якраз через це ще боюсь що коли він поступить відносини у мене з ним погіршаться через це тому що він не буде мати на мене часу через навчання, якщо коротко я боюсь що погіршаться відносини та мені важко його відпустити через прив'язаність, що робити? Та як відпустити? Вибачте за незручності))