Проблеми в спілкуванні з іншими людьми
- боялась говорити зі старшими
-мало говорила , більше цікаво було слухати
В садік не ходила (бабуся доглядала ) і в школі було важко комунікувати з дітьми. Я була дуже сором язливою дитиною , але мала декількох друзів .
Мені всі постійно про це говорили, що я сором язлива , мало говорю , натомість в шкільні роки я постійно займалась з репетиторами і мала найвищий iq серед одноліків (це до того що мені часом здається що в планні спілкування я не дорозвинута ).
В підлітковому віці якось мені хтось з однокласників ще раз на це наголосив і тоді я чітко зрозуміла , що хочу змінитись . З того часу я постійно намагаюсь підтримати тему і боюсь оцих моментів мовчання , намагаюсь що не будь говорити аби говорити , бистро говорю.
І досі в 27років ця боязнь присутня , про що поговорити , що придумати , ми довго мовчимо , не можу знайти теми для розмови і мені знову здається що я не дорозвинута в спілкуванні і мені здається що це бачать інші. Також ще коли бистро говорю слова летять швидше чим думки , і часом виходить що підставляю трішки не ті слова , або коли повільно говорю часом заїкаюся … По життю я інтроверт , але поруч із сімєю і близькими почуваюсь комфортно і немає цих проблем , а ось із знайомими , колегами ось так виходить
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.