Проблеми в спілкуванні з іншими людьми
- боялась говорити зі старшими
-мало говорила , більше цікаво було слухати
В садік не ходила (бабуся доглядала ) і в школі було важко комунікувати з дітьми. Я була дуже сором язливою дитиною , але мала декількох друзів .
Мені всі постійно про це говорили, що я сором язлива , мало говорю , натомість в шкільні роки я постійно займалась з репетиторами і мала найвищий iq серед одноліків (це до того що мені часом здається що в планні спілкування я не дорозвинута ).
В підлітковому віці якось мені хтось з однокласників ще раз на це наголосив і тоді я чітко зрозуміла , що хочу змінитись . З того часу я постійно намагаюсь підтримати тему і боюсь оцих моментів мовчання , намагаюсь що не будь говорити аби говорити , бистро говорю.
І досі в 27років ця боязнь присутня , про що поговорити , що придумати , ми довго мовчимо , не можу знайти теми для розмови і мені знову здається що я не дорозвинута в спілкуванні і мені здається що це бачать інші. Також ще коли бистро говорю слова летять швидше чим думки , і часом виходить що підставляю трішки не ті слова , або коли повільно говорю часом заїкаюся … По життю я інтроверт , але поруч із сімєю і близькими почуваюсь комфортно і немає цих проблем , а ось із знайомими , колегами ось так виходить
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.