Question

15-06-2023

Доброго дня.
Останнім часом не можу балакати по телефону. Коли це дзвінок по справі, наприклад телефонує чоловік щось уточнити, вчителі дітей, по роботі, тощо, то все норм, я можу відповідати і розмовляти. А коли це дзвінки від людей які полюбляють теревенити і використовують мене як вільні вуха, які все вислухають – то ні, теревенити я вже не можу. До того ж мені не зручно спілкуватися в форматі телефонної розмови довгий час. По-перше в мене багато справ і щодо роботи і щодо дому і сім'ї, це потребує багато часу, по-друге якщо я з дітьми, то дуже часто діти випрошують увагу саме під час моєї розмови по телефону. Також я перестала хотіти розмовляти з деякими людьми коли зрозуміла, що від мене хочуть уваги, розуміння, співчуття, залученості, а от через мої емоційні потреби в спілкуванні переступають. А ще тому що при зустрічах помітила, що наживо спілкування дуже відрізняється від того що по телефону і в переписках – наживо менш делікатне і доброзичливе. З іншого боку і з цими людьми я теж певні радощі в спілкуванні раніше отримувала - і від того відчуття що потрібна їм, що зі мною хочуть говорити, і обговорюючи те, що мене хвилює, і що мене теж вислуховували іноді.
Все ж я відмовляюся від розмов по телефону і погоджуюсь з ними лише на переписку, щоб я могла відповідати коли мені зручно. Ініціатива від мене пропала. Цих людей я періодично вважала досить близькими як мінімум приятельками чи навіть подругами. Зараз здається в мене немає друзів. Коли виникають в спілкуванні ситуації, що можна було б зблизитися з людьми і потоваришувати, то я тримаюся подалі, часто помічаю негативні моменти в людях, які я не можу прийняти. Раніше терпіла б заради спілкування, а зараз вже немає ресурсу пересилювати себе.

Чи нормально те що я відмовляюся від спілкування і тримаюсь з людьми так
обережно? Ще є люди, до яких я відкрита, ініціативна любляча, це чоловік, діти і сестра, але і з нею розумію, що можу лише трохи і періодично щиро спілкуватися, відчуваю бар'єр у спілкуванні.

Побоююся що в мене якісь психічні порушення, що я не здатна до дружби і стабільного близького спілкування. Деякі люди називали мене соціопаткою. Хоча я з цим не згодна – я не ненавиджу людей, а люблю і прагну спілкування. Але трішки остерігаюся, зближуюся обережно. Шкода що зараз в моєму оточенні немає людей, з ким я могла б бути близькою і почувалася б розслаблено і спокійно в спілкуванні, я б цього хотіла.

Питання від: Анютка; Вік: 30

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Витальевна Якименко психолог Дніпро · Answer 1 · 2023-06-16 09:54:47

Здравствуйте!
У Вас не хватает ресурса распылять свое внимание на "людей які полюбляють теревенити", Вы выставляете свои границы и это нормально, ведь каждый человек имеет право выбора, как ему распоряжаться своим временем. "Раніше терпіла б заради спілкування, а зараз вже немає ресурсу пересилювати себе." Вы правильно поступаете по отношению к себе, абсолютно здраво оценивать свои возможности-ресурс, и свои ограничения!
"Шкода що зараз в моєму оточенні немає людей, з ким я могла б бути близькою і почувалася б розслаблено і спокійно в спілкуванні, я б цього хотіла." да, очень жаль, что нет таких людей, Вам и самой бы разместить свои переживания и доверить то, что накопилось внутри, почувствовать облегчение, в таком случае Вы можете обратится к психологу и получить поддержку!

score 1 · Answer 2 · 2023-06-16 10:33:40

Доброго ранку!

цитата:

Чи нормально те що я відмовляюся від спілкування і тримаюсь з людьми так обережно?

Я б сказав природньо. А чому? Напевно, тому, що відбувся деякою мірою злам вашого звичного ставлення до спілкування. А отже і до способу його реалізації. Більше не актульними стали потреби за будь-яку ціну терпіти те, що напружує і не подобається. І навпаки - набули цінності інші потреби. Наприклад, з повагою ставитись до своїх ресурсів енергії, часу, життєвих сил тощо.
Також змінились пріоритети.
Тому не дивно, що новий період супроводжується трохи розгубленістю і намаганням відчути підтримку з боку авторитетних людей, зокрема, психологів.

цитата:

Побоююся що в мене якісь психічні порушення, що я не здатна до дружби і стабільного близького спілкування.

Раджу вам не поспішати з пошуком в собі паталогій і виставлянням діагнозів. Замість цього включайте внутрішнього дослідника, з цікавістю спостерігайте за процесом, за плином часу і тими змінами, що відбуваються. До речі, на цей процес ви маєте право і можливість впливати.

цитата:

люблю і прагну спілкування. Але трішки остерігаюся, зближуюся обережно

Як на мене, то це ознаки, притаманні моделі психологічно здоровї людини.
Виважена обережність ще нікому не наробила шкоди. Причому, кроки назустріч йдуть одночасно з обох боків.

цитата:

Шкода що зараз в моєму оточенні немає людей, з ким я могла б бути близькою і почувалася б розслаблено і спокійно в спілкуванні, я б цього хотіла.

Дійсно, шкода. Але ж, як то кажуть, ще не вечір. Коли будете готові, доля подарує вам зустріч. Все прийде у свій час.
А як "доля дарує" - з цим феноменом можна розібратись під час консультації з психологом. Звісно, за вашим бажанням.

Не можу балакати по телефону