Надмірна прив’язаність до чоловіка

Доброго ранку.

я змушувала себе спілкуватись з іншими щоб не здаватись особливою

Може прийшов час дозволити собі бути особливою? Чому так страшно проявлятися?

я все не наважуюсь хоча подруг мені не вистачає і була б рада спілкуватись

І в мене страх що я не зможу підтримати розмову, що буде скучно і потім пожалкую що пішла.

Кожна людина унікальна і цікава по-своєму, і має право самостійно обирати оточення. Ви не розглядали варіант, що це Вам буде скучно з ними?
Як у Вас з самоцінністю та впевненністю?

Добрый день!
Если у вас

З самоцінністю все добре

то откуда тогда

страх комунікації з мало знайомими людьми

?
Ведь обычно страх появляется тогда, когда снижается уверенность в себе. А это в свою очередь, непосредственно связанно и с

самоцінністю

Якщо Ви уточнюєте, що "В житті я інтервент", то нічого дивного в тому, що "більше часу слухаю без підтримки в розмові".

він завжди підтримає розмову я щось додам і всім добре.

Про що вислів "всім добре"? Якось вимальовується картина, що Вам потрібно бути якоюсь, щоб жити в цьому світі - Вам потрібно спілкуватися, заводити подруг і тому подібне.
Але ж чи чесні Ви з собою?
Можливо відпустивши думки про те, що ПОТРІБНО і дозволивши собі бути СОБОЮ (інтровертом), все прийде само собою?

Доброго ранку, Katerina!

Як з цим боротись? Розумію що і чоловіку потрібно іноді відпочивати окремо не лише зі мною. Як мені перебороти страх комунікації з мало знайомими людьми?

І в мене страх що я не зможу підтримати розмову, що буде скучно і потім пожалкую що пішла.

Спочатку свідомлення того, що відбувається. А відбувається ось що. Ви собі пророкуєте негативний перебіг подій. Ви самі себе так налаштовуєте на умовну поразку - не зможу підтримати розмову. Цікаво чому не зможете? Наведіть хоча б три причини.

Далі. Буде скучно. Ніби від вас нічого не залежить, а жінки мають вас розважати, та їм це не вдасться. Погодьтесь, це дивний погляд на подію, яка ще не відбувалась?!

І третє. Потім пожалкую. Кільце замкнулось. Якщо пожалкую, то і йти нема чого.
Вуаля, приїхали.

Отже, схиляюсь до думки, що таким чином ви обслуговуєте невпененість в собі, проектуючи на інших підсвідоме бачення самої себе. Не берусь стверджувати, що так і є насправді. Це тільки припущення. Більш об'єктивно можна сказати після дослідження і спілкування з вами.

Доброго дня!
Во первых - послушайте свою интуицию.
Если уж совсем не хотите, то и не надо туда идти.
Ради кого вы это делаете? Ради мужа? ради подруг? или ради себя?
Если не хотите, не идите, не надо жертвовать... оно того не стоит.
Но - а если вам действительно интересно пообщаться с подругами, или с новыми людьми. И вы чувствуете, что вам нового общения - как нового ветра не хватает, то идите и общайтесь.
Это же всего один вечер - максимум три часа, не так уж и много.
Но если придете и не понравится... опять же насильно вас там никто не держит... вызвали такси и ухали домой!
Почему вы к встрече с подругами относитесь как к долгу или службе? Для кого? перед мужем обязательство такое или перед кем?
Так отдых должен быть отдыхом! А не задачей с геометрии ))
А насчет коммуникации, тоже не проблема. Точнее не сильная проблема!
Главное правильно себя настроить на вечер!
Одели красивое платье, каблуки, хорошие духи, и вот уже настрой для женщины.
А дальше просто идете и отдыхаете и неважно сколько там будет людей. Кому вы интересны сами с вами заговорят. Вы не обязаны там быть тамадой и всех развлекать, как делает ваш муж. Не обязаны копировать мужа))
Ощущение, что вы настолько с мужем срослись... что уже даже копируете его поведение... или постоянно оглядываетесь на него... ну тогда вопрос а где же вы сами в таком случае?
Удачи!)

Добрий день.

Як мені перебороти страх комунікації з мало знайомими людьми?

Що вас лякає у комунікації з мало знайомими людьми?