цитата:
Я не розумію: це я неадекватна і тому дитина така неспокійна, чи з дитиною (не дай Боже) щось не так? Підкажіть.
Не Ви неадекватна, а ситуація у Вас в родині НЕ ДУЖЕ і це м'яко кажучи:
цитата:
Пишу і плачу: чоловік думав, що це мої примхи і наробив дурниць і в собі замкнувся, зі мною майже не розмовляв. Ми без грошей залишилися і я з дитиною поїхала до батьків. Мама з малою допомагати відмовилася, сказала, що не впорається моїми методами
Чоловік Вам попався не дуже кмітливий і не розуміє Вас, не вміє або не хоче підтримувати. Та й мама теж і підтримувати не вміє, і не має потрібного розуміння та терпіння.
цитата:
Лікарі відхилень не бачили, казали все добре.
Так і є, відхилень в прямому розумінні нема, але присутні певні впізнавані неврологічні особливості:
цитата:
Вона дуже рухлива і активна, постійно щось белькоче, хоч слів ще не так багато говорить. Коли лягаємо спати, важко вкласти її ноги, постійно мусить ними махати і щось перебирати руками. На голову мені лізе, на ногах повисає в прямому розумінні. Ночей нормальних від її народження може з півтора десятка набереться!!!
Вона й так коли ноги їй вкладаю, щоб не пацала плаче. Хоча іноді глажу по голові, розказую, що якусь річ дітям брати небезпечно і відчуваю, що не витримую вже її присутності, бо ж кожне пояснення по десять разів і перші рази обов'язково з істериками... я милуюсь її сном, танцями, белькотінням і захоплююсь тим наскільки цікаво вона мислить. Вона додумається до таких речей, що мої батьки часом не вірять, що вона сама. Вона дуже розумною мені здається на свій вік...Крім того вночі сильно скригоче зубами і часом плаче увісні.
Все, що Ви описали дуже нагадує Синдром Дефіциту Уваги з Гіперактивністю (СДУГ), що вважається психічним розладом і який часто діагностується серед дітей. Діти зі СДУГ можуть бути гіперактивними, непосидючими та не вміють контролювати свої імпульси. Але я хочу наголосити: насправді, хоча подібний діагноз і ставиться лікарем-психіатром, СДУГ - НЕ Є психічним розладом в прямому розумінні. Кажу це, щоб Ви дарма не лякались самі і не лякали родичів. Але і Вам, і їм треба ЗНАТИ і ВРАХОВУВАТИ особливості своєї дитини.
Тому треба ОБОВ'ЯЗКОВО, окрім невролога показати дитину дитячому психіатру. Але НІЯКОГО лікування приймати скоріш за все буде не треба.
цитата:
(я не б'ю, стараюсь не кричати, а пояснювати і прокричатися не залишаю, коли їй погано, я просто відчуваю, що маю бути поруч і пояснити чому щось не так). А карати за те що вона заснути не може... Взагалі ідіотизм, по моєму!
Так і є, ідіотизм. Тому Ви все правильно робите, Ви - гарна мама, для Вашої доньки це неймовірне везіння.
цитата:
Я люблю дочку, але потроху доходжу до стану, коли задушити її готова.
цитата:
Мені вже не хочеться мамою бути
цитата:
Але я так хочу відпочити
Це ВСЕ від перевтоми. Накопичилося багато негативних почуттів, а що з ними робити Ви не знаєте і не вмієте. З гіперактивними діточками батькам завжди важко, тим більше коли Ви сама, без підтримки чоловіка та своїх батьків. А насправді Ви дуже гарна, розумна, терпляча і любляча мама.