Question

07-08-2023

Відчуття, що я більше говорю із собою,він поверхнево та однотипно відповідає мені,немає про що розмовляти,він завжди зайнятий на роботі,це мені нагадує на батьків,коли не мали часу уділити мені увагу,і лише фінансово підтримували, чомусь не допомагають його слова при труднощах,він ніби не переживає їх зі мною,а уникає,я відчуваю самотність якусь,бо не маю ні друзів,нікого. Я ніби говорю із глухою стіною, в нього своє життя, і йому якось ніби байдуже трохи на мене, він не вникає в мої проблеми а просто каже «не звертати увагу» і «все буде добре»,коли розповідаю про свої проблеми та переживання.Ми на відстані,він багато працює,але не вистачає чогось у стосунках,не розумію що саме.Я з ним про це розмовляю,але він завжди говорить, що в нас все добре і не треба переживати.
Коли ми бачимось вживу, мене не влаштовує наш секс, я просто не хочу ним займатися, я не відчуваю задоволення, він наче старається, але все одно не то, він хоче все швидко, щоб я його ласкала довго, мені він не може дати задоволення. Розходитись важко, бо якась любов таки є до нього та прив’язаність.

Питання від: Софія; Вік: 21

подобається запитання?

Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 07-08-2023 18:43:02

Как давно вы в отношениях?
Как часто видитесь?
Вы пишите, что сейчас на расстоянии. А как давно?
Чем наполнена ваша жизнь, помимо отношений?
Почему нет друзей?

👍 радити психолога:

Віталій Медведєв психолог 07-08-2023 18:44:14

Це прикро чути...А так було завжди чи ви почали помічати це нещодавно? І коли зрозуміли що "накипіло" мати таке ставлення в стосунках? Дякую

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

07-08-2023 19:31:04Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348336 для Валентина Михайловна

У стосунках ми вже рік,якщо загалом порахувати скільки ми були разом вживу це місяць,решта місяці це спілкування по камері,оскільки ми в різних країнах і важко зараз оприділитися як буде далі,бо я недавно завершила університет,я у пошуках роботи,він доволі багато взяв роботи на дві зміни,він працює практично цілодобово,а на вихідних займається та допомагає по ремонті квартири своїй матері.На початку якось було нормально на відстані,але з кожним разом ми поступово не бачимось навіть по камері,бо він взяв собі багато годин на роботі,в нього є плани та цілі,я його прекрасно підтримую у цьому і розумію,але я відчуваю якусь пустоту.Можливо,коли я буду багато працювати,то теж не буду мати вас зациклюватися над цим. Із друзями в мене є труднощі,якось так склалося що розчарувалась у багатьох подругах,з якими дружила практично все життя,просто з роками збагнула що я не у своєму оточенні,я переросла їх і були певні випадки,коли мною маніпулювали та підставляли,намагаючись розійти мене із хлопцем.Я замкнулась у собі і не можу довіритися новим людям. Наче якийсь переломний момент у житті. Я зараз не можу так просто кинути усе і поїхати до нього зараз.

07-08-2023 19:36:27Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348337 для Віталій Медведєв

Я це почала відчувати найближчих три місяці, відколи він почав практично цілодобово працювати, можливо через нестачу часу та сил він мало відповідає та якось не вникає.Завжди з розумінням ставлюсь,але буває кипить і виписую йому,але якось не відчуваю що у цьому є сенс,то він пише не накручуй все буде добре.Із інтимом були завжди такі нюанси,із самого початку відносин якось не має бажання з ним мати інтимний зв’язок.Наче обговорили це,але толку нуль.

Наталия Горская психолог Київ 07-08-2023 19:39:54

1

Владимир Анатольевич Тарасенко

Важливіше за все- ваші відчуття.
Це і є основа, на яку можна спиратися.
Єдине- вони можуть стосуватись ваших стосунків з батьками, а не хлопця.
Якщо те відчуття непотрібності "вросло " у Вас, так сильно, що Ви не можете в принципі вірити, що ваші почуття або проблеми насправді можуть когось хвилювати.
Чи були подібні відчуття в інших стосунках, або з друзями?
Дуже важливо проаналізувати і реальність і ваші відчуття. Зрозуміти, чи відповідають відчуття реальності, або ж перебільшують її.
З того, що Ви описали стосовно секса- виглядає так, ніби хлопець старається, але не вміє? Чи відкриті Ви до нього, щоб скерувати, сказати прямо, що не подобається, що хотілося б.
Стосовно стосунків на відстані- загалом це "не дуже справжні" стосунки, бо в пари немає шансів саме проживати разом різні сторони життя (радісні, проблемні, конфліктні). А коли людина не поруч, то ,можливо, хлопець дійсно не вникає, звідси і стандартні фрази про "все буде добре ".
Важливо розібратися в багатьох моментах.
А як довго тривають ці стосунки і чи були вони раніше не на відстані?
Чи до цих стосунків у Вас були інші?
Якщо були, то як Вам в них було і чому вони закінчились?

👍 радити психолога:

07-08-2023 20:20:33Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348340 для Наталия Горская

Так,ви праві,стосунки на відстані справді багато чого віднімає,не проживаємо разом емоції та моменти.Ми на відстані завжди були,відколи разом,вживу були зовсім мало як для року відносин.Оскільки в різних країнах. Відчуття, що я не потрібна були ще із дитинства, коли батьки були багато часу на роботу,вони не дуже брали участі у моєму житті,не дуже цікавились мною,особливо батько,якого цікавить лише те,чи відповідаю я його очікуванням та багато вимог,може багато чого говорити прямо в лице.Взагалі життя завжди підкидувало мені випробовування у стосунках із людьми,хлопців до того я не мала,зазвичай якось не складалося або не відповідали взаємністю, завжди думала, чому так, я завжди стараюсь бути доброзичливою та порядною із людьми, і хочеться аби я отримала від людей такі поступки. З друзями теж були непорозуміння,то потрапляла у компанії,де сприймали не серйозно,обговорювали за спиною, підколювали,то згодом наче найкращу подругу мала,але пізніше почала претензії представляти, чому я недостатньо помагаю їй морально,була як енергетичний вампір,та й інші були неприємні люди.Не виходить якось мати достойних друзів,яким не байдуже на мене та знають,що таке здорова дружба. Можливо я перебільшую,але не можу просто так відчувати, що щось не те, мабуть я завжди у позиції жертви і маю низьку самооцінку. Ходила до психолога,наче трохи допомогло, але теж по відчуттям не згодом ставало гірше після терапій і я припинила. Виходить, що людям я даю більше,ніж вони мені,а треба видно теж так відноситися.

07-08-2023 20:22:46Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348340 для Наталия Горская

На рахунок сексу,я теж підозрюю,що партнер просто не дуже зрілий у цьому,оскільки він сам не дуже то й був у відносинах. Мабуть я не дуже відкрита,бо повністю не проговорила йому про нюанси,але моментами казала,коли от зовсім неприємно, він теж казав що все буде добре,коли я зізналася,що мені складно із цим. І зазвичай у сексі він був вдоволений,а я ні.

07-08-2023 23:20:16Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348350 для Наталия Горская

Ні,у мене є почуття звісно до нього,можливо по тексту не уточнила про це.Страх самотності теж є,але любов таки є.Я з вами повністю зі всім згідна, ви дуже добре далі мені зрозуміти,що я на етапі,коли розумію,що саме мене не влаштовує і що я догоджаю людям більше,і ведуся з тими,лиш б бути не одній. Дякую за те,що виділили мені час,аби навіть так розібратися в собі,я поговорю на рахунок сексу із хлопцем більше,оскільки не могла кожного разу поговорити про те детальніше і розібратися.

07-08-2023 23:28:03Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 348350 для Наталия Горская

Недавно я наприклад образилась на нього за таке відношення,він починав багато разів вибачатись,казати я все розумію,все буде добре,почав злитися,що він робить це все заради мене і що він будує наше майбутнє і через то працює.І буває я себе виню,що ображаюсь на нього,бо він віддає свої сили заради тої роботи і фінансово так старається мені допомагати в разі чого,у подарунки різні дарує дорогі.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Наталия Горская психолог Київ · Accepted Answer · 2023-08-07 21:30:24

Важливо відрізняти доброзичливість і порядність від намагання догодити.
Але дуже добре, що Ви відчуваєте те, що Вам не подобається (з подругою, з цим хлопцем).
Самооцінка, безумовно, є основою вашого небажання змінювати щось, щоб не залишитись одною.
Щось на кшталт "хоч такий хай буде, бо раптом іншим я не буду потрібна ".
Дуже важливо, що Ви пішли далі, ніж просто розуміння. Результати співпраці з психологом це не зміни вашого зовнішнього життя, їх так швидко не побачити. Якщо Ви бачили внутрішні зміни (можливо, це саме вони і дозволили Вам побачити все те, що Вас не влаштовує тепер), то є сенс повернутися до того ж спеціаліста, або продовжити співпрацювати з іншим, якщо це неможливо.
В тому, що Ви описали з цих стосунків, щиро кажучи, я не побачила вашого "люблю ", хоч до того Ви писали, що любите його.
Якось це більше про "боюсь залишитись сама".
Насправді, хлопець дійсно може бути хороший, але все це мало схоже на стосунки, а "цілодобова робота" якось виглядає більше як повід не спілкуватись. Людина, яка хоче спілкування, знайде мільйон можливостей для цього. Це ж не стосунки через 40 років, а тільки початок.
Щодо сексу- важливо обговорювати все, що хвилює. Хлопець залишає Вас незадоволеною.
Він про це знає?
Якщо знає, і не пропонує виправити - це про те, що йому байдуже на ваші почуття.

Якщо він не знає- це про те, що на ваші почуття байдуже Вам, і на перше місце Ви ставите " бути зручною ".

У стосунках чогось не вистачає