Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 8 годин тому: «цитата: «Проглядається (це припущення) невідповідність між бажанням виглядати впевненою людиною і несвідомими сумнівами у спроможності дійсно БУТИ такою людиною. Через манеру висло»
question author 8 годин тому: «цитата: «Вважаю, що варто додати психотерапію. Тобто взаємодію з емоціями, бажаннями, потребами та способами їх втілення.» Це робота з психотерапевтом? Які методи більш дієві? Яки»
question author 8 годин тому: «цитата: «А якщо речі не на місці, що відчуваєте?» Є невеличка роздратованіть із-за беспорядку вдома. Можу дружині про це висказати: що коли я сам вдома в мене порядок) Але це мова»
Питання від: Катя Вік: 18

Не довіряю людям

Я не можу довіряти людям і ця проблема появилась в мене дуже давно. Особисто я пов\'язую це з псевдо друзями. Ще в дошкільному віці в дворі, в дитячому садку та в школі у мене не було друзів. У дошкільному віці я дуже соромилася та просто не хотіла ні з ким знайомитися. Коли я підросла та пішла в школу я звертала увагу на інших, що мали друзів. І сама почала їх шукати. Будучи відмінницею, це було дуже складно. Я вірила відповідній дитині та розказувала їй свої секрети, хоч і дитячі, але всеодно секрети. Усе, що я розказувала цим друзям потім знав весь клас. Єдине, що їм було потрібно це гарні оцінки. Та я навіть після цього всього, давала їм готове домашнє завдання. У підлітковому віці, я усе ще шукала друзів. Спочатку були друзі по інтернету. Усі наші розмови не тривали більше тижня. І пам\'ятаю, була дівчинка якій, я довірилась, а та злила мої фото (мені не подобався мій зовнішній вигляд) та номер у якийсь чат чи щось схоже, а потім мені ще місяць писали з незнайомих номерів з просьбою вийти заміж, чи інших знущань над моєю зовнішністю саркастичного змісту. Потім була ще одна спроба зі шкільними друзями. Але я завжди боялася, що за спиною вони з мене сміються, або мають, якийсь чат, для насмішок. І ця думка мене не полишала, в кожній їхній дії я помічала щось підозріле. Та в кінцевому результаті вирішила, що краще залишуся без друзів та без цих стресових думок. Зараз відбувається практично теж саме, я познайомилася з дуже хорошими людьми та не можу почати їм довіряти і появляються ті ж самі думки. Що робити?
Або причиною цієї недовіри також можуть бути батьки, вони часто грали на моїх секретах при сварці (особливо мама) або висміювали мої думки про те чи інше (те, що я їм не наважувалася розповідати). Як мені почати довіряти людям?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Почати звичайно треба із себе. Довіряти собі, вірити в себе, приймати себе такою як є. Не соромитись своїх думок, слів і дій. Що Ви відчуваете після того, як поділилися своїми проблемами на сайті?
...
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброго дня!
Да когда проходишь такое сложное детство - психологически сложное... то тяжело потом верить людям...
И это закономерно и естественно. Ваша реакция естественна... не корите себя за реакцию, и за то что вы теперь не верите людям.
А как тут верить когда подстава на подставе... и все шло именно от родителей, с их дурацкими подколами ... по сути недоверие вам и заложили ваши родители... они вам не доверяли... скорее всего и не принимали вас полностью... или частично принимали...
(по своим какимто уже внутренним искажениям!) Вы тут не виноваты!
Они на своем примере - вам показали - что люди могут быть лицемерными... ( извините за прямоту )

И ваша задача осознать, что люди бывают разными! И что не всем, сразу с ходу надо доверять!
Не все заслуживают вашего доверия!
( но вот эти подсознательные установки - нужно с психологом разбирать )

А дальше - вы уже хоть как то, хотели компенсировать - эту не хватку доверия в вашей семье!
Родители не давали вам базы - доверия! И вы хотели подсознательно... хотя бы от когото получить доверие и принятие! Что да меня принимают... (даже в ущерб себе... когда вас просто использовали как отличницу...) тут дружбы вообще не было с стороны одноклассников... чисто выгода ( нужно это признать, хоть и больно )
Потом снова попытка, уже в интернете ... и снова тот же сценарий... когда вас не принимают и высмеивают...
Да вы правильно сделали, что закрылись, стали в оборону.
(только так - можно было себя защитить от использования и насмешек.)

Вам важно для себя уяснить и запомнить. Не спешить с выводами... не спешите записывать новых знакомых, которых еще мало знаете ( всего месяц, или три месяца в друзья и полностью им доверять )
Не надо! Для вас это опасно!
Лучше держите умеренную дистанцию. Вам важно научится умеренности в отношениях.
С одной стороны, да общаюсь, но не рассказываю все и сразу. А чтото вообще не рассказываю.
Для своей же безопасности. ( пока точно не удостоверюсь, что человеку можно доверять )
А с другой стороны - не спешу записывать прям в друзья, и не ожидаю от них открытости - доверия и принятия меня. ( Будьте мудрыми!)
Лучший формат - приятели. А уже время покажет - можно ли их, переводить в статус друга!
Вообще пусть еще заслужат этот статус!
Хороших друзей, не так легко найти - это подарок Судьбы!
То что обычно люди называют дружбой - обычно просто взаимовыгодные отношения... но не дружба.
А дружба - это совсем другой уровень! Когда люди друг друга понимаю, и принимают и доверяют.
Когда они на одной волне.

И еще, старайтесь так сильно - (не фокусироваться на прошлом...) да знаю тяжело!
Но иначе вас это все негатив с прошлого... (подозрения...) так и будут разрывать!
Есть разные люди! Не все, такие как вам встречались в прошлом... (циничные...)
Просто вам не повезло с окружением.
Теперь же - задача вам найти, действительно близких людей!
Вы их почувствуете сердцем, душой, интуицией.
И они не будут вас высмеивать, или чтото от вас скрывать, или лицемерить вам не будут!
Ищите искренних людей! Именно искренних.
Которые тоже вранье не любят. Вот такие обманывать вас не будут.
Вот с ними, вы сможете построить гармоничные отношения - но постепенно... и без спешки!
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?