Як правильно виховувати доньку сестри , що зараз на війні ?

Доброго ранку, Марія!

Я відношусь до неї дуже терпляче та з розумінням .

Прийміть мої слова поваги до Вас. Сподіваюсь, у свій час Ви станете гарною мамою для власних діточок)

А щодо племінниці, то Ви і так ставитесь нормально.
Варто не вимагати від себе чогось надмірного і не включатись в роль тимчасової мами аж так сильно, щоби потім нервувати і картати себе за якісь дії(!)

Фундаментом стосунків з дітьми - своїими, чи іншими - слугують любов/симпатія, інтерес, повага і справедливість.

Спосіб взаємин твердий по суті і м'який за формою.

Звісно, треба враховувати обставини та особливості характеру дитини, який продовжує формуватись.
До речі, якого віку племінниця?

Проїхавши в племінниці почалися зміни в поведінці ( не слухається , б'ється , підвищує голос , матюкається , а іноді просто кричить одні і ті ж слова нічого не чуючи навкруги ) , у неї і раніше був не дуже легкий характер але зараз ....

Напевно, дитина страждає від розлучення з мамою. Тому і в такий спосіб виражає свій душевний біль, адже по-іншому поки що не може - ще не напрацьовані моделі опанування негативних почуттів.

Намагайтесь розмовляти. Пропонуйте їй відкриватись і відкривайтесь самі. Говоріть про свої емоції в тій чи іншій ситуації.

Водночас пам'ятайте, що бов'язок встановлювати правила спільного проживання лежить на дорослому. Ці правила потрібно чітко озвучити, пояснити і потім допомагати дитині їх дотримуватись. Згодом ці правила переглядаються у бік більшої свободи дитини і, відповідно, більшої відповідальності.

Хотіла б запитати поради , що робити в таких випадках , приділяти більше уваги чи навпаки буде твердою в свої рішеннях та покараннях ( відбираю телефон) ?

І уваги, і послідовності в забезпеченні рішень щодо певних обмежень.

Можливо потрібно звернутись офлайн до фахівця ,щоб більш детально розглядати цю проблему ?

Це вже на Ваш розсуд. Думаю, що за деяких обставин не завадить.

Тяжелая ситуация. Искренне жаль девочку, которая столкнулась с такой ситуацией.
А как сестра объяснила такой выбор?
Лучший вариант для вас и племянницы это обратиться к детскому психологу, который будет и работать с переживаниями девочки, и вам будет помогать строить с ней взаимоотношения. Ведь психолог будет видеть конкретно ребенка, что с ней происходит, как реально она проживает данный поступок матери (а это очень тяжело для ребенка) и будет подсказывать вам исходя из этих наблюдений, а не абстрактно, как мы тут. Плюс вы своими страхами и переживаниями можете поделиться на родительских консультациях.
Обычно идет родительская встреча, на котором все ваши проблемы и запросы обсуждаются, потом 5-6 встреч с ребенком, и дальше родительская встреча и так далее и происходит 5-6 встреч и снова вы общаетесь с психологом.
Если вы с Киева, могу посоветовать в личке детских психологов хороших, либо есть онлайн варианты.

Відредаговано автором 09-11-2023 12:11:04