Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Найпотужніша підтримка у світі — це любов, найміцніша опора у житті — це...»
Питання від: nik8f7 Вік: 18

как себя вести

добрый день, последнее время отношения с моим партнером очень ухудшились. несколько раз мы пытались разговаривать, но все заканчивалось моими слезами. он сказал, что у него пропал интерес ко всему, в том числе и ко мне. он сказал, что ничего не чувствует. причиной назвал то, что он загнался, постоянно накручивал себя из-за моих слов и теперь ничего не хочет и ничего не чувствует. последнюю неделю он постоянно работает, почти без выходных, засиживается допоздна. он говорит, что хочет побыть один. мне больно, я постоянно плачу, не могу спать. я чувствую его холод и безразличие. я понимаю, что у него проблемы, но чувствую себя брошеной. такое ощущение, что меня предали, что меня оставляют одну в сложный момент. я хочу ему помочь, но не знаю как. чтобы я не говорила, он отвечает «не знаю», я предлагаю провести время вместе, а он не хочет. хотя он и говорит, что не хочет расставаться, что в глубине души любит меня, ценит, не хочет терять. а мне очень плохо и я не знаю, что делать
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня!
Насправді, проблеми не стільки у нього, скільки в Вас самій.
Він Вам вже відкритим текстом сказав, що хоче відпочити і побути на самоті, адже, багато працює і дуже втомлюється... А замість розуміння з Вашого боку та підтримки, отримує сльози та претензії, що став до Вас холодним...
Якщо хочете зберегти стосунки, дайте йому спокій і займіться собою.
Задумайтеся, звідки у Вас така потреба так "зависати" над чоловіком? Ви емоційно його просто давите, не даєте дихати...
Адже, жінка стає привабливою лише тоді, коли самодостатня, а отже наповнена почуттям щастя та радості...
Які у Вас стосунки з батьками були в дитинстві? Чим Ви захоплюєтеся зараз? Чим займаєтеся у вільний час?
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355349 для Алла Григорівна

звичайні стосунки з батьками, нічого особливого. чим я захоплююсь, я ходжу в автошколу, працюю і навчаюсь. він не сказав, що хочу відпочити, бо втомився на роботі, він навпаки відпочиває на роботі від усього. він каже, що заплутався і його не цікавить нічого в житті. я хочу йому допомогти, але не знаю як. і від цього мені не по собі. я питаю його, як йому допомогти, а він не знає
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355349 для Алла Григорівна

можливо я наполегливо проявляю свої емоції до нього, але просто ситуація неоднозначна. так звичайно ми сварилися, були проблеми, ми намагалися обговорити все. а в цьому випадку він різко став холодним, і зрозуміло, що у мене будуть запитання, якщо він різко починає віддалятися від мене і я не розумію чому. ми намагалися обговорити це, і прийшли до висновку, що мені потрібна його підтримка, а він ігнорує мене, ми не так часто бачимось, то я занята, то він, як я можу давити на нього, якщо ми спілкуємося годину на день?
Во-первых, Вам надо успокоиться и подумать, как могло случиться, что у Вас возникла любовная зависимость.
Любовь и любовная зависимость – это совершенно разные по своей сути чувства. Подавляющее большинство людей уверены, что страдать от любви – это и есть «чувствовать любовь», а быть зависимым от любящего человека – это значит «по-настоящему его любить»..
Нужно четко осознавать, что любовная зависимость никаким образом не является тем светлым чувством, которое мы называем прекрасным словом «Любовь».
Любовная зависимость – это болезнь, во время которой человек в ситуации возможности потерять любимого, впадает в отчаяние.
Вы спрашиваете. чем помочь партнеру. А помогать ему не надо. В помощи нуждаетесь Вы. И своими слезами и разговорами Вы еще больше отталкиваете партнера. Слова Вашего партнера - это всего лишь слова. Любимую девушку бояться потерять и не прикрываются усталостью..
Я понимаю, что Вам больно, но все же постарайтесь не терять своей ценности и спокойно скажите : "Мне очень жаль, что так получилось. Но я люблю тебя и хочу, чтобы тебе было хорошо. Поэтому принимаю любое твое решение".
Ну. а дальше Вам нужно быстренько все обсудить с психологом. Чтобы такие ситуации у Вас в будущем не повторялись.
...
Я розумію Ваш страх, Ви боїтеся його втратити, але... Насправді, якщо він не захоче бути з Вами, нііякі Ваші сльози не допоможуть, хіба що тільки швидше відштовхнуть від Вас. Окрім того, чоловіки так влаштовані, що коли мають проблеми, повинні їх вирішувати самі. І бажання побути насамоті, якраз допомагає їм з ними впоратися... Чоловіки цінують тих жінок, яким самі можуть допомогти. Бо тільки з ними почувають себе сильними та реалізованими. Від тих же, хто намагається щось за них вирішувати, або йдуть, або перетворюються на байдужих та лінивих...
Ви пишете "причиной назвал то, что он загнался, постоянно накручивал себя из-за моих слов и теперь ничего не хочет и ничего не чувствует..."
Яких "слов"?
Ви пишете "я чувствую его холод и безразличие. я понимаю, что у него проблемы, но чувствую себя брошеной. такое ощущение, что меня предали, что меня оставляют одну в сложный момент. я хочу ему помочь, но не знаю как" Дуже протирічиві слова, як на мене. То, насправді, про допомогу кому Ви пишете?
Я ще раз кажу, допомога потрібна, найперше, не йому, а Вам. Чому Ви відчуваєте себе кинутою та зрадженою? У Вас вже був такий досвід? Хто Вас зрадив та кинув?

Відредаговано автором 26-11-2023 15:34:07

Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355354 для Алла Григорівна

я не можу впоратися зі сльозам, вони неконтрольовані. я стараюсь нормально себе вести, не виходить у мене. просто до цього було декілька схожих ситуацій. іноді він робив мені боляче своїми вчинками, замість того, щоб обговорити він кричав, і завжди звинувачував мене у всьому хоч і непрямо. я просила його ставитися до мене інакше, він погоджувався, деякий час було все добре, потім знову по кругу, але я бачила, як він змінювався, хоч і трішки, основна наша проблема була в тому, що ми не чуємо один одного, і зациклюємося тільки над своїми проблемами, я відчуваю себе покинутою, тому що він дуже мало часу мені приділяє, я не вимагаю від нього проводи час 24/7, але хоча б іноді бути вдвох, а коли у нього зʼявлявся вільний час, він не проводив його зі мною, завжди є щось важливіше, то друзі, то волейбол, але не я, останнім часом ось так все відбувається, тому я себе так відчуваю. я б не сказала, що у нього є бажання допомагати мені, коли у мене були деякі проблеми, він так само мене залишав одну, але я вірю, що ще можна виправити ситуацію, він сам говорить, що хочу бути кращим для мене, але в нього не виходить, він постійно повторював, що любить мене, що цінує, що я важлива і рідна людина для нього, ці слова дають мені надію
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355353 для Ирина Константиновна

чи є надія, що цю любовну залежність можна змінити на любов? я люблю його, не хочу втрачати, він говорить те саме, але ми заплутались і не знаємо, що робити далі
Дякую за щирість.
Ви пишете "ми не чуємо один одного, і зациклюємося тільки над своїми проблемами, я відчуваю себе покинутою, тому що він дуже мало часу мені приділяє..."
Те, що Ви вже усвідомлюєте, що насправді, не вмієте поводити себе правильно вдвох - прекрасно! Отже, здатні до саморефлексії, тому і здатні навчатися... Інша справа, що поки не бачите зв'язку між почуттям покинутості в стосунках з хлопцем і стосунками з батьками, вцілому.
Якщо дівчинка живе в гармонійних стосунках з батьками та між батьками, вона підсвідомо знає, як себе правильно поводити з чоловіками. Окрім того, навряд чи, захоче будувати стосунки з тим, хто її ігнорує і не прагне допомогти.
Найбільша жіноча омана - сподіватися, що можна чоловіка кардинально змінити, особливо, якщо він - безвідповідальний. Вам потрібний хлопець, який Вас ігнорує?
І ще раз, хто ігнорував Вас в дитинстві на стільки, що Ви шукаєте любові саме в такій людині? Чиєї любові Вам насправді не вистачає?
...
Ничего невозможного не существует. Все зависит от Вас, от Вашего образа мышления, видения ситуации. Сейчас Вами управляют эмоции.
Но с психологом Вы все структурируете, выяснится то, о чем сейчас даже и не думаете.
Необходимо успокоиться и двигаться в нужном направлении.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355358 для Алла Григорівна

можливо це повʼязано з тим, що у мене є молодша сестра, і звичайно коли вона народилася, мені стали часу приділяти менше, я особливо ніколи не задумувалась, про відношення з батьками, у моїх батьків гарні стосунки, вони люблять один одного і майже ніколи сильно не сварилися, мама не працює, з моменту народження другої дитини, тому вона майже весь час вдома, батько працював на заводі, було у нього 2 вихідних, ми намагалися проводити час разом, зараз ми з батьком бачимось дуже рідко, тому що він в зсу, і нема можливості бачитись з ним, я сумую і це зрозуміло
Можливо саме цей досвід появи молодшої сестри породив відчуття, що вас вже не обирають на підсвідомому рівні. Ви можете повернутись до себе маленької в уяві і заспокоїти її, давши почуття цінності та важливості від себе дорослої. Ваші реакції - сльози, а це дуже дитячий спосіб реагування на відсторонення та невибраність, які не прожиті і можливо навіть витіснені. Коли ви закриєте цю дитячу історію - ви не будете так гостро реагувати на хлопця свого.
Рекомендую роботу з психологом!
...
Дякую за щиру відповідь. То, можливо, проблема саме в тому, що Вам не вистачає батьківської уваги та підтримки? І Ви несвідомо перенесли свої почуття до батька на хлопця? Окрім того, зачасти, ми відчуваємо себе покинутими тоді, коли рідна людина нас зовсім не кидала... От як у ситуації з батьком який в ЗСУ.
Як на мене, швидше за все, саме так. Але ж хлопець - це не Ваш батько і ніколи ним не буде.
Я б щиро радила Вам "прожити" свої почуття разом із психологом. Щоб відокремити стосунки з хлопцем від стосунків з батьком. А ще, Вам елементарно не вистачає внутрішнього ресурсу, схоже, що Ви психо-емоційно виснажена, отже, потребуєте ще й знань, як відновлюватися... Бо, насправді, допомога потрібна зараз Вам, а через Вас, Вашому батьку... Розберетеся з цим, заспокоїтеся і тоді, повірте, прийде і розуміння того, що відбувається у Ваших стосунках з хлопцем ..

Відредаговано автором 26-11-2023 17:20:27

...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?