Доброго дня Алмна!
Як на мене, ключові слова у Вашому питанні - це саме Ваше психо-емоційне "вигорання".
Чоловік повернувся не з прогулянки, а з жорстокої війни. На якій він змушений був витратити всі свої внутрішні ресурси заради боротьби та виживання. Тобто, повернувся повністю виснажений як фізично, так в психо-емоційно, потребуючи донора, який би зміг йому допомогти відновитися.... Але... Ви також виявилися не в ресурсі... Насправді, те, що відбувається з Вашою родиною, цілком закономірно. Адже, як на мене,
війна лише посилила та пришвидчила ті внутрішні процеси, які були і раніше...
У цьому житті всі хочуть щастя та любові, і, насправді, саме для того, щоб все це отримувати, одружуються.
Тобто, намагаються ці енергії брати один від одного і, закономірно, спустошуються тим швидше, чим більше зациклюються один на одному. Роздратування, бурчання, невдоволення та чіпляння чоловіка до Вас є лише намагання, несвідомо, отримати таку необхідну йому живильну енергію... А у Вас цієї енергії вже також немає...
Що робити?
Припинити щось у нього розпитувати - там може бути біль та відчуття безпорадності, про які жодний чоловік не стане говорити дружині. Окрім того, неправильно побудовані діалоги можуть викликати відчуття, що Ви не розумієте його, а розпитуєте лише, щоб щось там визнати через жіночу цікавість. А це дуже ображає, насправді. Не потрібно, також, зараз щось пояснювати, доводити, та сперечатися - це лише ще сильніше зробить вас залежними одне від одного,. А, натомість, зайнятися відновленням своїх сил. Ви повинні стати самодостатньою (не плутати з самостійною), і накопичити стільки внутрішніх сил, щоб вже вистачило терпіти чоловіка в такому його стані і мати сили займатися і своїм життям у тому числі. Тоді чоловік також потроху заспокоїться, і почне відходити від тих важких застарілих стресів та травм.
І ще, на мою думку, розлучення не принесе полегшення ані Вам, ані йому. Хіба що додасть ще більше невирішених внутрішніх проблем. Бо, швидше за все, проблеми в стосунках були і раніше. От, наприклад, Ви пишете, що весь час намагаєтеся підлаштовуватися... А для чого? Ви самі ставите себе в позицію приниження і потім дивуєтеся, що він Вам дорікає... Тобто, насправді, проблема не сьогоднішня... Війна просто її зробила більш видимою...
Це Ваш чоловік, який був на страшній війні, а разом з ним, на страшній війні, своєю душею, були і Ви самі.
У Вас, як на мене, елементарно, не має знань, як правильно себе поводити і як правильно відновлювати свої втрачні психо-емоційній сили.
Відредаговано автором 17-12-2023 13:58:44