Заздрість

Question

Як перестати порівнювати себе з кимось та заздрити іншим? Усе життя вибираю себе якусь людину з мого оточення по танцям і починаю порівнювати себе з нею та заздрити, якщо ця людина, добивається чогось. Через це дуже засмучуюсь, не можу спокійно спати, почуваю себе невдахою.Читала багато психологічної літератури та дивилася відео на цю тему, але не допомогло. Мала 1 раз сеанс с психологом про це, але теж не допомогло. Що робити в даній ситуації?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Accepted Answer

[quote]Ну вообще я не считаю, что есть вина родителей в этом, только крестной может быть. Родители реагировали вполне адекватно.
[/quote]
Я Вас почув. Насправді, про почуття вини не йдеться. Лише про відповідальність. Причому як хрещеної, так і батьків. Їх ніхто не засуджує і не звинувачує. Вони разом (напевно, несвідомо, бо хотіли іншого) спромоглися закласти у Вашу особистість ПОТРЕБУ порівнювати себе з більш успішними. А в цій моделі як раз і міститься база для відчуття себе нікчемною або невдахою. Не змагальність і бажання розвиватись, а схильність відчувати біль. 
Отже, Вам потрібно  перебудувати психіку таким чином, щоби не було ані потреби, ані спокуси зазирати в чужу тарілку(!) Лише в свою.

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Работать с психологом. 1 сессия это вообще ни о чем, это знакомство просто.
В зависти самой по себе нет ничего плохого. Зависть это просто показатель того, что я хочу чего-то, что есть у другого. 
А вот ваше ощущение, что вы неудачница это требует разбора и это тема самооценки, самоценности.
По каким критериям вы меряете успешность?
Ваши ли это ценности и критерии? Или мама с папой когда-то так говорили?
Чего вы добились? Что у вас есть?

Тетяна Артеменко · Answer

Лариса, можливо, треба розширити зону ваших активностей і, крім танців, зайнятись ще чимось? Мені здається, що Ви занадто сильно сконцентровані на одній сфері, тому такі насичені емоції. Якщо будете займатись ще чимось, де немає конкурсів, перемог, а є просто задоволення від заняття, то, можливо, ваш світогляд дещо зміниться. Це моя версія

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

А как родители реагировали на ваши победы/проигрыши?
Я так понимаю, вы профессионально занимались и занимаетесь дальше танцами?
Проф.спорт достаточно сильно калечит психику, если честно. Как и здоровье. 
Что кроме спорта есть в вашей жизни?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Никак не реагировали это как? Не совсем понимаю, как это. Вы приехали с соревнований, говорите, что проиграли или 20-30-50 место и? Родители молча ушли или перевели тему на другую?

Кто вы, если не танцор?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго вечора, Larisa!
[quote]Що робити в даній ситуації?[/quote]
Визнати, що коріння проблеми сидить глибше поверхового рівня.
По-друге, визнати і усвідомити, що порадами в даному випадку не обійтись(!)

Оскільки питання для Вас доленосне, в усякому разі на теперішній час, то поставитись до нього максимально виважено і конструктивно. Мається на увазі повноцінна співпраця з психологом.

Зрозумійте - ганебна программа порівнювати себе з іншими записана на Вашій підкорці. Причому порівнювати з метою... тут Ви, мабуть, здивуєтесь - аби відчути себе слабкою, гіршою за інших, зрештою, невдахою(!) 
Вам допомогли в лапках вибудовати саме таке ставлення до себе, а Ваша психіка на цьому буквально запрограмована.  [quote]Крестная была моим тренером, была тираном по отношению ко мне, и для нее победы много значили, а за проигрыши я получала.[/quote]
[quote]на проигрыши никак не реагировали[/quote]
Тобто не підтримували. 

[quote]Меряю успешность по победам на соревнованиях и подписанных контрактов. Скорее мои ценности[/quote]
Як бачимо, Ви запозичили спотворені цінності. Тягнулись до них. Сповідували їх. Марили ними. А тепер вони карають Вас таку схиблену залежність.  

[quote]преподаю уроки английского и танцы.[/quote]
Цікаво, що Ви зараз транслюєте своїм вихованцям? На що їх налаштовуєте? Чим підтримуєте в разі невдалих виступів? Можливо втішаєте?
Які слова ім кажете з переліку тих, які так і не почули свого часу від батьків? Відредаговано автором 17-12-2023 19:26:22

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

И как вам было их удивление?

Вы не ответили, кто вы, если не танцор?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Насколько успешной вы себя чувствуете как мама, жена и учитель?
Для чего вам быть успешным танцором?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Родители говорили, что победы не главное. И даже удивлялись когда я проигрывала.[/quote]
Не значит ли это, что ожидали неминуемый Ваш успех?

Ну, и актуальный вопрос остается - сравнивать себя с более успешными и удачливыми, чтобы что в итоге испытать? Какие чувства?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Да, наверное ожидали успех.[/quote]
И тем самым изначально Вас настраивали на неизменный успех. Мол, проигрывать нельзя. Это позорно и недопустимо.
А Вы их выражение лиц помните? Как оно на Вас отражалось? Какими мыслями сопровождалось? К каким выводам подталкивало? 

[quote]Чувство несправедливости, нереализованности.[/quote]
А эти чувства с какого возраста помните? Да что я спрашиваю?! Вы ведь в стартопике сразу отметили[quote]Усе життя вибираю себе якусь людину з мого оточення по танцям і починаю порівнювати себе з нею та заздрити, якщо ця людина, добивається чогось. [/quote]
Тобто з батьківської родини, де закладалась всередину Вас оця руйнуюча самооцінку і почуття власної цінності модель(!)

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Заздрість

Відповіді психологів