Не запросила на свято

Добрій вечер!

Насправді над моєю ситуацією можна посміятися, але вона не дає мені спокою та я постійно про це думаю.
Загалом я не запросила на свято, яке буде найближчим часом доволі близьких людей, кумів мого чоловіка. По причині невдоволеності на попередніх святкуваннях.

Если я правильно понимаю, то Вас сейчас мучает чувство вины и сомнения, правильно ли Вы поступили. Вы имеете право поступать так, как Вам комфортно и видеть тех людей, которых Вы хотите. Это Ваш праздник и не нужно терпеть, если Вам что-то не нравится. Это потом все выливается в подавленную агрессию и срывы на самых близких людях, а так же в соматические заболевания.

Добрий день. Яке у вас питання до психологів сайту?

Доброго дня!

Тепер я вважаю себе останньою паскудою, бо я їх не запросила.

Співчуваю Вам, відчувати себе паскудою не кращий емоційний стан людини.
Натомість зверніть увагу - Ваше рішення не запрошувати кумів свого чоловіка - це ВАШЕ РІШЕННЯ. В нього було обгрунтування.

По причині невдоволеності на попередніх святкуваннях.
Також одним з факторів був їх 4річний син, який веде себе дуже гучно та заважає в спілкуванні всим учасникам свята.

Так куди згодом зникло Ваше обгрунтування? Невже випарилось?
Чому не вдається поважати власне рішення і мати повагу до себе через те рішення?

Тепер я вважаю себе останньою паскудою, бо я їх не запросила.

Не можу не запитати - а були ЗОБОВ'ЯЗАНІ запросити? Може, клятву колись давали завжди запрошувати і тепер соромно, що її порушили?

Накрутила себе, що вони образяться

От з цією схильністю себе накручувати варто було б розібратись разом з психологом. Здається, ця схильність має коріння у Вашому дитинстві і з того часу тягнеться в доросле життя. Тягнеться і отруює зсередини.

Доброго дня! Так, вони можуть образитись, але це їх відповідальність за їх почуття. Ваше свято - ваші правила, ваші побажання. Насправді ви про себе потурбувались і зробили якнайкраще, проте всередині вмикається самоосудливий голос, який атакує вашу індивідуальність, бо є колективні правила, норми. Ми всі родом з радянського союзу і його ехо досі гучне. Що люди скажуть! Це неправильно! Образяться! Все для всіх! Але ви обрали себе в цьому вчинку і можливо це вдалось нелегко, але вдалось! Я вітаю! Коли ви будете самі себе обирати, то і інші будуть з вами рахуватись.
А тепер уявіть, що все таки будуть ті люди і ніхто не образився, але чи буде у вас настрій?
Правди та щирості багато в вашому рішенні. А це завжди цінно та справедливо по відношенню до себе!

Доброго дня! Ваш запит будується навколо приватних кордонів. Нормально їх мати і захищати безпеку власного затишку в тому числі свята, в тому числі від неприємних кумів/родичів.
Ненормально, навпаки, дозволяти забруднювати свій простір, свою оселю, свій психологічний стан.
Бережіть себе, та поважайте власні кордони.
А що подумають ваші знайомі - то їхня проблема. Так і будується кордон власної безпеки. Можливі і інші варіанти спілкування - призначити зустріч на найтральній території нормальна практика. Ви збережете свій спокій та підтримаєте зв'язок на безпечній для вас дистанції.
Психолого зможе Вам допомогти побудувати комфортні саме для Вас кордони.