Question

05-01-2024

Доброї ночі. В мене померла мама.
03.01.23 мама зранку почувала себе добре. Потім почалось гірше, подумали захворіла. Десь в 2 години ночі ми почули хрипіння і піну з роту. Вона тоді вже померла. Папа викликав швидку. Ми з моїм хлопцем сиділи біля неї, бо думали що вона ще жива. Вона була блідою, опухшою та вже не дихала. Потім я бачила те як медики намагались привести її до тями аж 40 хвилин. Через комендантську годину вона пробула мертвою на підлозі(батько їй робив штучне дихання коли вона вже була мертвою) приблизно 4 години. Коли приїхали ритуальні послуги, їм довелось їй зв'язувати руки бо вони не сходились. Я це все чула та бачила. Батько плакав, мій хлопець теж. Я це розповіла своїй старшій сестрі, яка відмовилася від спілкування з мамою ще 2 роки тому. Я постійно бачила як мама плакала через це. Вона намагалась мене підбадьорити. Я , хлопець та батько не спали цілу добу. Потім виявили причину смерті. Рак яєчників з кровотечею. Мама була людиною, яка завжди казала що в неї ніколи нічого не болить і все віддала нам, а на собі економила. Я розумію що їй було боляче та погано, але вона нічого про це не казала. Я відчуваю образу на неї через це, бо зараз вона могла бути живою, але вона залишила мене без мами в 18 років. Мені дуже школа, бо вона навіть не знала про те, що вона помре. Мама сказала що відлежиться і завтра вже піде на роботу. Вона не була готова до цього, їй було всього 46 років. Я пам'ятаю як вона постійно плакала через те що її мама померла в 54. Мама постійно думала що вона нікому не потрібна. Мені дуже боляче від цього. Я не знаю що робити.

Питання від: Kristina ; Вік: 18

подобається запитання?

подобається: 1 з 1

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

05-01-2024 01:50:01Доповнення від автора

Я помилилась з датою. 03.01.24

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

04-01-2024 Як перестати себе звинувачувати?

03-01-2024 Як відпустити?

14-12-2023 Обвиняю себя в смерти мамы

02-12-2023 Помер батько

30-11-2023 Как пережить смерть мамы, разобраться в себе

30-11-2023 Втрата близької людини

18-10-2023 Постоянно снится умершая бабушка

17-09-2023 Как справится с утратой

01-09-2023 Втрата домашнього улюбленця. Собаки

30-08-2023 Я убила любимую кошку

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 1 · 2024-01-05 02:28:11

Доброї ночі, Kristina!
Приміть мої співчуття в зв'язку з цим горем. Будь-яка втрата - болісна, а тим більше втрата матері. Ще й в такому віці. Ви пережили багато важкого й жахливого в ці дні. І до цього не були готові, бо це сталося зненацька. Це дало додатковий стрес, який ще буде лунати довгий час.

цитата:

Я не знаю що робити.

По-перше, дозвольте собі переживати та проживати всі ті емоції та почуття, які будуть утворюватись в душі, які б вони не були - Ви маєте на них право. І на образу, і на злість, і на шкодування за її долею, і на страх за майбутнє, і на почуття жаху від побаченного, і на почуття самотності, і на багато чого іншого. Тільки почуття провини женіть від себе, хоча воно обов'язково прийде - такі психологічні закони проживання втрати: людина починає себе звинувачувати, що не все зробила заради близької людини і вона винна в тому, що не догледіла або прогледіла. Але це почуття частіш за все - ХИБНЕ, надумане. Бо, якщо б ми знали чим обернеться те або інше, то обов'язково зробили б все умовно "правильно", але ж ми не знаємо, як це і не знаємо майбутнього, і не бачимо того, що приховано. Тому що ми - звичайні люди, не боги. І цю свою обмеженість як людей теж треба прийняти.
Тримайтесь! І бережіть себе та близьких, що лишилися. Бо життя таке тендітне та крихке...

Як пережити смерть матері у 18 років

Поради відвідувачів