Розбіжності позицій з хлопцем щодо народження дітей

Question

Доброго вечора. Зустрічаємось з хлопцем біля року і звичайно обговорюємо наше майбутнє, пріорітети та плани, які хотілося б реалізувати. Мова зайшла за дітей. Хоч і декілька років тому я категорично була проти народження дітей у своєму житті, оскільки не любила їх і боялась відповідальності, то тепер все змінилось. У майбутньому, а саме ближче до 30 я хотіла б народити дитину і створити власну родину. Безумовно коли вже і я, і мій коханий будемо міцно стояти на ногах, тільки в такому випадку ми зможемо повністю забезпечити дитину не тільки фінансово, але й будемо в змозі виховати достойну, психологічно здорову людину для цього суспільства. Але хлопець категорично проти нащадків. Аргументує він це тим, що йому більше ніж достатньо мене і з народженням дитини життя не буде таким, яким він хоче, адже доведеться багато вкладатись в неї. Окрім цього, в нього вже є дитина від попереднього шлюбу, яка народилась коли йому було 19-20 років. Сина він бере максимум два рази на тиждень, виплачує аліменти і окрім цього також вкладається фінансово. Зі сторони він дуже хороший батько, займається уроками, грається, допомагає в усьому. Каже, що не може собі уявити, що дитина буде з ним кожен день, а він звик до іншого. 
Варто зазначити, що у разі випадкової вагітності він не проти народження і не хотів б аборту.
Насправді ця тема у нас досить часто в обговореннях і іноді він твердо стоїть на своєму, а іноді каже типу Якщо захочеш - буде. Я цього не розумію.
Дуже переживаю за це, адже цей аспект важливий. Як на мене, ми повинні дійти до компромісу і щось вирішити. Також він каже що рано думати про це, але я вважаю, що такі речі повинні узгоджуватись якраз зараз, а не на 10-му році шлюбу.

Марія Радченко · Answer

Доброго вечора.

Для вирішення таких питань добре підходить парна психотерапія, щоб в присутності психолога вдвох обговорити свої потреби і потреби чоловіка, почути одне одного і дійти до певних висновків. Яке б рішення ви не прийняли стосовно майбутнього ваших стосунків, головне, щоб воно вас влаштовувало.

А щодо Вас особисто, то радила б звернутися на індивідуальну консультацію до психолога для кращого усвідомлення себе, своїх цінностей і своїх потреб в стосунках. Наприклад, чому раніш Ви були категорично проти народження дітей, а зараз змінили свою думку? І яким Ви уявляєте нинішнього партнера в ролі батька для Вашої дитини?

Светлана Владимировна Киселевская · Answer

Добрый день!
[quote]Як на мене, ми повинні дійти до компромісу і щось вирішити.[/quote]
Вы можете, конечно, посетить вдвоем с парнем семейную консультацию и попытаться найти компромисс.
Но маловероятно, что у вас получится это сделать.
Возможно, под нажимом и/или из-за страха вас потерять (если это есть у вашего парня), он и пойдет вам на уступки, но не факт, что не переиграет это в последний момент, потому что
[quote]іноді він твердо стоїть на своєму, а іноді каже типу Якщо захочеш - буде[/quote]
и на самом деле он
[quote]категорично проти нащадків[/quote]
И чем больше вы будете настаивать на том, чтобы 
[quote]дійти до компромісу і щось вирішити[/quote]
тем больше ваш парень будет сопротивляться и пытаться уйти от этого.
Потому что сила действия равна силе противодействия.

Поэтому в вашем случае есть только 3 варианта решения проблемы (по крайней мере, в настоящее время).
1. Отпустить ситуацию и оставить все, как есть, по крайней мере, до лучших времен - с надеждой, что что-либо изменится.
Однако, с вашим устойчивым желанием добиться своего, у вас вряд ли получится ничего не делать.
2. Сделать так, как большей частью рекомендуют женщинам поступать гинекологи.
Как нам говорил один преподаватель-врач: "Если вы хотите ребенка, то вам и решать эту проблему. Мне вас что ли учить, как дети делаются?"
Думаю, по этому пункту комментарии излишни.
Тем более
[quote]що у разі випадкової вагітності він не проти народження і не хотів б аборту.[/quote]
3. Или же расстаться с этим парнем прямо сейчас, чтобы не получилось, что и через 10 лет, он так и не удосужится
[quote]узгоджувати[/quote]
[quote]такі речі[/quote]

Тетяна Штапова · Answer

[quote]Але хлопець категорично проти нащадків. Аргументує він це тим, що йому більше ніж достатньо мене і з народженням дитини життя не буде таким, яким він хоче, адже доведеться багато вкладатись в неї. Окрім цього, в нього вже є дитина від попереднього шлюбу, яка народилась коли йому було 19-20 років. [/quote]
Sophia, доброго ранку. Ваш хлопець думає в першу чергу про те, як йому буде комфортно жити. І в цьому немає нічого дивного. Але в той же час він знає, що у Вас дитини немає, і в майбутньому Ви б хотіли стати мамою. Можливо, за питанням про дитину стоїть інше. Чи мають значення для хлопця Ваші потреби і бажання? 

[quote]Сина він бере максимум два рази на тиждень, виплачує аліменти і окрім цього також вкладається фінансово. Зі сторони він дуже хороший батько, займається уроками, грається, допомагає в усьому. Каже, що не може собі уявити, що дитина буде з ним кожен день, а він звик до іншого.[/quote]
Можливо, до Ваших 30 років його відношення до дітей зміниться. Але не факт. Бажання мати дитину залежить як від стосунків в парі, так і від особистості чоловіка. Можливо, у нього немає ресурсу для того, щоб вкладати його в дитину більше, ніж зараз. А через 5-10 років у нього буде ще менше енергії. Вам вирішувати, чи будете очікувати, що колись у хлопця з'явиться бажання мати спільну з Вами дитину.

Марія Радченко · Answer

Щодо сімейної консультації.

ЇЇ мета не в тому, щоб змусити хлопця стати батьком під Вашим натиском. З Вашої оповіді я бачу, що він туди не поспішає, а силувати людину робити те, що вона не хоче - в будь-якому випадку марна справа. Тим паче, я як психолог таким не займаюся.

Мета сімейної консультації - це вивчення потреб одне одного і вирішення, що далі робити зі стосунками. Іноді в ході сімейних консультацій пари приходять до рішення розійтися, і це теж нормально. Адже якщо компроміс неможливий, то люди далі шукають щастя вже з іншими, але це не єдиний вихід з ситуації, а один з можливих.

Робити дитину, коли хтось в парі не готовий, я б теж не радила. Бо достатньо хорошим батьком може бути лиш чоловік, що готовий нести за дитину відповідальність. А коли йому важко дається нести відповідальність за дитину від першого шлюбу, то як він потягне ще й вашу спільну дитину в майбутньому?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго ранку, Sophia!

[quote]Насправді ця тема у нас досить часто в обговореннях і іноді він твердо стоїть на своєму, а іноді каже типу Якщо захочеш - буде. Я цього не розумію.[/quote]
А що тут, власне, незрозуміло? Хлопець поки що хитається. Його позиція 50/50. І, маю, сподівання, що Ваше бажання почуте і воно для нього важливе. А чи зважаєте Ви на його думки і ставлення?

Якщо, і його позицію берете до уваги, то, може, й варто йти у цей бік - зміцнювати стосунки, ставати ближе одне одному, без тиску і нагадувань про дитину саме зараз? Вкладатись у той зв'язок між вами, який дозволить обом якомога краще задовольняти свої бажання і потреби.

[quote]Як на мене, ми повинні дійти до компромісу і щось вирішити.[/quote]
Я особисто противник компромісів у відносинах між партнерами. Варіант неприйнятний з усих боків, адже, насправді, ніхто не задоволений(!) Словом, поганий варіант.

А що замість? - дійти порозуміння через спробу дивитись відповідально на реальність. А що відбувається? А ось що - Ви ставите питання руба зараз, вирішення якого відкладається на 7-8 років у майбутнє. Що буде на той час, хтось може впевнено або навіть невпевнено сказати тепер?! Єдине, що видається реальним - так це творення таких взаємин між вами, аби кожному щиро 
 і природньо хотілось бути РАЗОМ(!)

Припустимо, що дівчина вирвала клятву про дитину в хлопця на початку стосунків, а народжувати ще довго не збирається, не готова, як Ви самі визнаєте. То чи буде актуальна та клятва через роки? Чи не наївною є поведінка дівчини? Які її власні страхи змушують так себе поводити?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Answer

Скажите, а вы сейчас прямо 100% уверены, что он тот единственный, с которым вы создадите семью? 
Вы пишите про семью и детей ближе к 30 годам. Зачем вам прямо сейчас, в 21 год, планировать то, что не актуально ни сейчас, ни похоже в ближайшие лет 5 минимум.
Я не про то, чтобы не слушать МЧ, но скорее про то, зачем сейчас вам переживать про это? Вы ж понимаете, что теоретически можно рассуждать о чем угодно, но гарантий никаких. Даже если мужчина вам скажет, что хочу детей, это не значит, что спустя несколько лет он не передумает.

Какой возраст МЧ?
Вы в Украине проживаете?

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Розбіжності позицій з хлопцем щодо народження дітей

Відповіді психологів