Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Навчився говорити — значить виріс, навчився мовчати — значить поумнів.»
Питання від: Олександр Вік: 42

Приступи відчуття що вмираю

Перехворів рік тому на Ковід. Почалися приступи серцебиття ,тиск ,трясуться руки ,страх що помру зараз.Кожен день ,сильна втома сонливість ,тягне крутить всі мязи,дуже сильне безсилля в руках печуть очі ,постійна думка що зі мною щось не то ,що я хворий і щось станеться зі мною.Нічого не хочу нема настрою до нічого бо прималому хвилюванні,стає погано .Екг,Ехо Холтер 24 год ,Мрт голови ,біохімії аналізи все в нормі .Є екстрассистоли 3000 від добових скорочень 3% кардіолог сказав що це не проблема. Порадьте щось бо відчуття що не живу а існую, все болить як розсипаюся.Простійна думка в голові що зі мною щось станеться в звязку з тим що мене все болить і я думаю що це дуже серйозно .Дякую.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Краща відповідь
цитата:
Зараз таке відчуття що незнаю що буде дальше тут я жити в майбутньому нехочу а в Україну незнаю коли повернемось в зв'зку з війною.

Співпрацюючи з психологом, упевнений, зможете повернутись до повноцінного життя. Це не легко, не просто, проте МОЖЛИВО. Головне - почати рух в той бік.
Поступово зникатиме розгубленість і невизначеність. Неодмінно з'являтиметься ПРИЙНЯТТЯ ситуації в усіх її проявах. А, отже, і визначеність, принаймні на ТЕПЕР.

Фахівець допоможе відкрити для Вас і всередині Вас ті речі, за які варто зачепитись на шляху одужання.

Раджу не гаяти час, адже кожен день зволікання обертатиметься додатковим напруженням по виходу з цього гнітючого становища.

При цьому зауважу, що співпраця з психологом може бути як у форматі очних зустрічей, так і в онлайні.

цитата:
все життя займався спортом навіть ще зараз через день 7-10 км пробігаю

На мою думку, це гарна запорука подолання проблеми.
Добрий день. Симптоми, які ви описуєте, правда схожі на постковідні, але далі це про високий рівень тривоги, можливо до панічних атак.
Чи приймали якісь ви заспокійливі? Чи плануєте працювати з психологом над вирішенням вашого питання?
Доповнення від автора питання ·
Не пив заспокійливих крім валер'яни,барбовал,і магній антистрес.
Олександр, будь ласка, заспокойтеся. У Вас типова картина панічних атак.
Це часто буває після ковіда.
Загострюється стан, коли Ви хвилюєтеся, тому що в цей момент посилено виробляється наднирниками адреналін.
Але це теж не є небезпечним. Через 10-15 хвилин адреналін в організмі розпадається, але може залишитися тривога, тому що Ви лякаєтесь.
Від панічних атак ніхто не вмирає. І їх можна подолати.
Вам потрібна допомога психолога, який працює з тривожними розладами.
Нора Маркман — психолог
Нора Маркман психолог
Київ ·
Вітаю! Шкода, що це сталося з вами і що ви маєте такі наслідки. Насправді, ковід може викликати ще довгий час ряд неприємних симптомів, в тому числі тривожні чи апатичні стани. Скажіть, чи є у вас можливість звернутися до психотерапевта, щоб зрозуміти краще як ви самі змогли б змінити своє життя щоб скоріше досягти повного відновлення? Знайти свій ритм відновленя, та зменшити шкоду, емоційну і фізичну, за можливістю. Чи не берете ви на себе зараз всю ту ж працю, в тому обсязі, доречі? Ви відчуваєте втому і біль - завжди, чи є якісь ситуації коли вам краще?
...
Доповнення від автора питання ·
Переаажно такий стан кожен день.
Доповнення від автора питання ·
Мені колись лікар порадив попробувати пропити Адаптол.Я його маю але не пив ще бо боявся починати. Чи можу я попити його трохи?
Доброго дня, Олександре!
цитата:
Простійна думка в голові що зі мною щось станеться в звязку з тим що мене все болить і я думаю що це дуже серйозно

Скажіть відверто, чого Ви боїтесь? Якщо смерті, то Ви не вмрете, в усякому разі не тепер. Тоді чого? Можливо, тривалого болю?

З Вашого допису помітно, що Вас охоплює страх. Тривога зростає, емоційний стан суттєво погіршується. Але результати об'єктивних досліджень мають заспокоювати, проте психіка на них не зважає, навпаки, продовжує розкручувати негативний сценарій.

Тому на даному етапі раджу звернутись до лікаря невролога або психотерапевта. Вони зроблять відповідні призначення. Точно не адаптол, а щось біль ефективне.

І ще у мене до Вас кілька питань.
З ким Ви зараз живете? Які між вами стосунки?
Чим займаєтесь впродовж дня?
Чи є щось, що Вас радує? Відволікає? Надихає?

Відредаговано автором 06-03-2024 10:44:20

...
Доповнення від автора питання ·
Дякую.Живу з жінкою і з сином.Стосунки добрі.А от про натхнення чи радість її мало тому що війна все перевернла з ніг на голову.
цитата:
А от про натхнення чи радість її мало тому що війна все перевернла з ніг на голову.

Так, війна на всіх вплинула. Проте в різній мірі. Як вважаєте, чому саме на Вас вона так потужно вплинула? Через які місця вразливості?

Знаю людей, які попри війну, не ставили життя на паузу. Не переводили себе в режим незрозумілого очікування. На Вашу думку, завдяки чому вони так змогли?

До речі, раніше у Вашому житті що радувало і приносило задоволення?

А щодо тривоги і можливих панічних атак, раджу ознайомитись з матеріалом у відео. Він допоможе зорієнтуватись і звернутись до психолога.
ТРЕВОГА КАК ПРЕРВАННОЕ ВОЗБУЖДЕНИЕ.
https://upsihologa.com.ua/audio-video-653

ПАНИЧЕСКИЕ АТАКИ. КАК ПРИРУЧИТЬ "ДРАКОНА"
https://upsihologa.com.ua/audio-video-460

Відредаговано автором 06-03-2024 13:12:26

Доповнення від автора питання ·
Я 15 років їзджу за кордон але на короткі відрізки часу зажди повертають а Україну і дуже радію цьому так сталось що я був за кордоном і почалася війна до мене переїхала сім'я і ми вже більше 2 років за кордоном .Зараз таке відчуття що незнаю що буде дальше тут я жити в майбутньому нехочу а в Україну незнаю коли повернемось в зв'зку з війною. Задоволення приносила рибалка,майже все життя займався спортом навіть ще зараз через день 7-10 км пробігаю.За залізо неберусь тому що боюсь про за ці напади і серцебиття .Від коли почалася війна пропав інтерес майже до всього.
Доповнення від автора питання ·
Я 15 років їзджу за кордон але на короткі відрізки часу зажди повертають а Україну і дуже радію цьому так сталось що я був за кордоном і почалася війна до мене переїхала сім'я і ми вже більше 2 років за кордоном .Зараз таке відчуття що незнаю що буде дальше тут я жити в майбутньому нехочу а в Україну незнаю коли повернемось в зв'зку з війною. Задоволення приносила рибалка,майже все життя займався спортом навіть ще зараз через день 7-10 км пробігаю.За залізо неберусь тому що боюсь про за ці напади і серцебиття .Від коли почалася війна пропав інтерес майже до всього.
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

цитата:
Перехворів рік тому на Ковід. Почалися приступи серцебиття ,тиск ,трясуться руки ,страх що помру зараз.Кожен день ,сильна втома сонливість ,тягне крутить всі мязи,дуже сильне безсилля в руках печуть очі ,постійна думка що зі мною щось не то ,що я хворий і щось станеться зі мною.Нічого не хочу нема настрою до нічого бо прималому хвилюванні,стає погано

Олександр, ковід сильно вплинув на всіх людей. Це було справжнє випробування на рівень самосвідомості, на якість відносин у парах, а також на вирішення екзистенційних питань: сенс життя, суть смерті, віра, духовність тощо. Вочевидь, що Ви не відповіли собі на всі ці питання - тому Вас і накрило так сильно і відкинуло в дитячий безпорадний стан - в якому хочеться тільки сховатись і нічогго не вирішувати. Але ж так не вийде.
цитата:
Я 15 років їзджу за кордон але на короткі відрізки часу зажди повертають а Україну і дуже радію цьому так сталось що я був за кордоном і почалася війна до мене переїхала сім'я і ми вже більше 2 років за кордоном .Зараз таке відчуття що незнаю що буде дальше тут я жити в майбутньому нехочу а в Україну незнаю коли повернемось в зв'зку з війною. Задоволення приносила рибалка,майже все життя займався спортом навіть ще зараз через день 7-10 км пробігаю.За залізо неберусь тому що боюсь про за ці напади і серцебиття .Від коли почалася війна пропав інтерес майже до всього

І ось почалася війна. Другий виклик на вирішення всіх цих екзистенційних питань: сенс життя, суть смерті, віра, духовність. І назад в минуле - не повернутись. І як раніше вже НІКОЛИ НЕ БУДЕ.
І що робите Ви, Олександр? Ви їх вирішуєте для себе, ці всі питання буття? Чи знову намагаєтеся сховатись від цього всього, як від загрози стабільності? З допомогою лікарів та пігулок - за принципом "випив і все пройшло саме". Але ж так НЕ БУДЕ.
Або Ви переможете свій страх СМЕРТІ, або цей страх Вас і вб'є.
Вибір за Вами.
В психотерапії з психологом для того, щоб був результат треба буде працювати саме з цими глибокими питаннями. А не просто з техніками штучного припинення панічних атак.
Ірина Миколенко — психолог
Полтава ·
Доброй ночи!

То что вы описали... похоже на панические атаки... и самовнушение... плюс как следствие психосоматика.
Ну и возможно еще ковид свое додал.
А вы всегда так - еще до кивида, относились к своему здоровью трепетно?
И накручивали себя?
Тут однозначно нужен психотерапевт ( лучше с мед образованием)
Слишком много у вас переживаний.
Что понятно большой стресс... ( но он сейчас у всех у нас - особенно, те кто в Украине остался)
Сами себя еще сильно пугаете... чуть по легче надо относиться к происходящему.
Да проходим тяжелый путь... но проходим!
Делаемся сильнее!

А что вас расслабляет - еще кроме рыбалки?
Надо максимально - найти источники расслабления и радости.
( хотя бы в мелочах - хорошая погода, приятная музыка, вкусный чай и т д )
Совет больше спите. Сон поможет восстановить силы.
Режим дня надо наладить и питание.
А еще снизить желание все контролировать - даже свое тело.
Дать себе расслабиться уже наконец!
Тут главное в мыслях себе это разрешить! Довериться Судьбе! Довериться себе и своему телу!
Вопрос доверия с психологом проработать.
И чаще себе повторять - что все будет хорошо! Что я выдержу и стану сильнее!
Что я все это пройду и отпущу!
Отпустить надо лишний негатив!
( понимаю это тяжело когда все болит и нет сил - но надо )
Возможно, вам тяжело принимать все эти перемены - которые происходят в мире, и в Украине.
Потому психика как бы так защищается - психосоматикой.
Надо научится принимать перемены - находить в них свой смысл!
Но это с психологом.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?