Чувство вины перед мамой,срываюсь на сына
Приехала в гости к родителям с сыном(ему 5 лет),пошли вместе с мамой и сыном на прогулку,по дороге я купила 2 бутылки воды,я посчитала ,что нам на 3-их хватит с головой воды,мы шли назад домой и моя мама попросила у моего сына воды ,он сказал,что не хочет делиться своей водой,я сразу предложила свою воду моя мама обиделась и ушла ,сказав ,что он маленькое хамло и жлобяра.не разговаривал ни с ним,ни со мной целый день,демонстративно лежала в кровати ,мой сын намыл ей клубники,она сказала,что не будет у него ничего брать. Я очень отрицательно к этому отнеслась и сказала ей ,что она взрослая женщина ,а ведет себя как маленькое дитя.Но это даже не то ,что меня тревожит ,а меня тревожит мое отношение к этому.Я чувствую вину и тревогу из-за этого ,мне хочется уехать , ощущаю психологический террор(а живу я в другой стране если что ,из-за этого не могу так резко уехать ,я приехала по делам)
Из-за этого еще и сорвалась на сына к концу дня из-за ерунды.Прекрасно понимаю ,что он ни в чем не виноват,а просто у меня накопилось напряжение из-за ситуацией с мамой
Как перестать так реагировать на манипуляции мамы и жить счастливо,как перестать срываться на сына из-за конфликтов с другими людьми ,очень стыдно за себя из-за этого
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.