Правила роботи з психологом.

Доброго дня. Проблема подружньої пари у тому, що дуже часто не можуть і не хочуть почути, а відтак і зрозуміти одне одного. Завдання психолога на парній терапії створити сприятливі умови для того, щоб ви змогли порозумітися і знайти точки дотику у стосунках. Знайти золоту середину саме у вашій парі, так щоб було комфортно вам обом. Вам обом, не тількі Вашій дружині, а щоб Ваша дружина почула і зрозуміла також Вас, Ваші відчуття, очікування, бажання і потреби. Тому говорити відверто у Ваших інтересах, інакше Ви і далі, для того щоб не образити інших, будете тим самим ображати себе, що не зробить Вас задоволеним подружнім життям

Доброго дня, Юрій!

Відчуваю ваш страх, ви в першу чергу боїтесь своєї агресії, а з написаного вона точно є. Розумієте якщо дуже довго подавляти її, то якраз і відбувається розлучення. Накопичується роздратування і людина вже не ладна терпіти і вирішує рубити - розходитись, певно так і було з вашою дружиною.

А друге, ви знову боїтесь втратити свою кохану. Ніби ви тримаєтесь за можливість возз’єднання, але ж конфлікт як раз вам потрібен, щоб вміти витримувати різність один одного. Можливо саме вона не вміє витримувати вас, тому потрібно їй це побачити. Це як пережити ремонт подружній парі. Щось буде сипатись, пил і бруд в‘їдатись в очі, але все це для того щоб в вашій спільній оселі стало комфортно і затишно. Психолог буде працювати як для вас, так і для неі, це людина-модератор, яка вміє чути і відчувати емоції людей.

В мене є невеликий досвід подружнього консультування, там перші сесії - взагалі не можливо почути один одного, бо кожен гне свою правду, проте вже після цих зустрічей напруга вирівнюється, бо щось нарешті розміщено і побачено (спочатку саме психологом). Психолог буде направляти вас вчити один одного як іноземну мову. Вам може не зайти психолог, таке теж буває, тоді можна спробувати іншого. Я вважаю, що це прекрасна нагода покращити свої стосунки і зійтись в сім’ю з новими здоровими нормативами взаємодій!

Але, якщо я відповім тим самим, це буде сварка, а не терапія. Ви знаєте, що звичайні люди сприймають психологів як чарівників, і я бачу, що вона чекає від цієї терапії якогось дива.

Доброго дня )). Диво, справді, відбудеться )). Бо поряд із вашою парою буде 3-й - Психолог / психотерапевт. Людина, яка багато років навчалася налагоджувати комунікації між людьми. Спробуйте довіриться психологу та розповідайте як є, як хочеться про все говорити. Та крок за кроком почнуться зміни... Гарантую, вони вам сподобаються, але через деякий час )). Бажаю вам терпіння та успіхів.

Доброго ранку, Юрію!

Розкажіть, будь ласка, як воно все відбувається і як себе в такій ситуації поводити.

Актуальні питання ставите, ніби є бажання розвідадти брод на річці.
Щодо того, як відбувається. Відбувається по-різному(!) Попри загальні умовні канони, в кожного спеціаліста свій стиль і свій підхід, на реалізацію якого впливає багато чинників. Як от налаштованість кожного партнера, що звернулись на терапію. Їх готовність і спроможність відкриватись, усвідомлювати їх спосіб побудови стосунків і, що більш важливо, їх особистий спосіб СТВОРЮВАТИ ПРОБЛЕМИ і кризи в цих самих стосунках. А там ще про характер і темперамент, про загальний рівень розвитку тощо. Обов'язково про минуле і сучасне, про бажання і сподівання, про потреби і здатність їх задовольняти...
Психолог в тій взаємодії точно не бере на себе роль арбітра, адвоката когось з пари або всезнайки(!)

Що б я Вам порадив на старті?

Розібратись ось з цим

Я люблю її і приймаю її такою, як вона є

Ваша декларація щодо "приймаю" не відповідає дійсності, адже, якби приймали, то не було б ось цього

я реально почну на цій терапії розказувати про все, що мені не подобається в колишній дружині, з прикладами і власними відчуттями від її вчинків, то, ймовірно, ефект буде зовсім протилежним тому, якого ми прагнемо досягти.

Коли людину приймають, то приймають в цілому, без яких-небудь виключень(!) А Ви не приймаєте і замовчуєте те, що не приймаєте.
До речі, замовчуєте через власні особливості

я звик завжди згладжувати конфлікти, не звинувачувати інших, не робити якихось зауважень людям, які мені дорогі.

і страхи. Їх там, напевно, чимало. Починаючи від страху зіпсувати стосунки, та навіть втратити їх - до опасіння виглядати в очах близьких жортстоким і невдячним.
Відповідно до наведених спостережень, вважаю, було б доречно пропрацювати власні обмеження в індивідуальній роботі з психологом.

Доброго дня Юрію!
В парній терапії надзвичайно важлива роль самого сімейного психолога. Адже, саме він ( вона) повинні пояснити, насамперед, як говорити про те, що не подобається в іншому таким чином, щоб і висловити свої почуття, і при цьому, нікого не образити. Насправді, парна терапія саме з цього моменту і повинна починатися. Окрім того, парна терапія зовсім не означає, що Вас з дружиною будуть весь час "зводити" разом. Спочатку можуть бути індивідуальні зустрічі, щоб з'ясувати, загалом, основні проблеми в стосунках подружжя. При цьому, надзвичайно важливим є.фактор довіри до психолога. Психолог повинен підійти двом в парі. Інакше - це просто даремно витрачений час та фінанси. Є поняття ознайомчої безкоштовної зустрічі. Коли під час нетривалого сеансу, Ви можете задати свої питання щодо того, як буде проводитися терапія і з'ясувати всі
організаційні.
Якщо мі'ж Вами та психологом будуть недомовки, тоді не має ніякого сенсу, взагалі, в такій роботі. Професіонал керує процесом у такий спосіб, щоб ви з дружиною не лише змогли налагодити стосунки, але й пройшли трансформаційну роботу щодо своїх особистісних внутрішніх проблем. Адже, саме вони і спричиняють, як правило, проблеми між подружжям.
Окрім того, якщо Ви відчуваєте, що Вам дуже дискомфортно і Ви не можете довіритися, Ви маєте повне право зупинити процес і знайти собі з дружиною іншого спеціаліста. Або ж працювати навіть паралельно: дружина зі своїм психологом, Ви зі своїм. І в кінцевому результаті вже провести сеанси спільної терапії як з одним, так і з другим, щоб побачити "білі плями" в своїй трансформаційній роботи. Робота з психологом не означає довічний
контракт з ним. Головна мета - це не лише навчитися правильно співіснувати на одній території, але й перевести стосунки на більш довірливий, глибокий рівень. Щоб життєві перепитії перестали впливати на них.

Здравствуйте, Юра!
Прежде чем идти на семейную психотерапию, имеет смысл каждому из вас проработать свои личностные проблемы в индивидуальной психотерапии.
И уже потом встречаться вместе для совместной работы.

Иначе, вы правы -

це буде сварка, а не терапія

Потому что, как минимум, у каждого из вас есть обиды.
А у вас еще присутствуют и страхи.
И если это все не проработать, то это будет сильно мешать семейной психотерапии.