Порада

Добрий день!
Хочу поділитися своєї історією та отримати пораду...
Батьки нам зі старшою сестрою залишили по квартирі, а самі на пенсії переїхали жити за місто. Сестра в своїй квартирі прожила більше 10 років, потім вирішила її продати та купити в новобудові в іншому районі, це все відбулось перед війною( в листопаді місяці). Виходячи з цього вона переїхала до мене і ми жили разом. Пройшов час і я вже зі своїм хлопцем(майбутнім чоловіком) почала жити разом. Нас троє в одній квартирі...без непорозумінь, скандалів, невподобань не обходилось... Сестрі треба було в розмові підбирати правильні слова, тон розмови, якщо щось не по її зразу ображалась...в цей час її нова квартира стоїть на місці, ремонт не відбувається. Йде час і трапляється диво, вона переїзджає до свого хлопця (але як каже не на ПМЖ), буде навідуватись іноді додому і в свою ж чергу прилаштовуватись до спільного життя з хлопцем(три тижні як вона переїхала до хлопця). Виходячи з нашою теперішньою ситуацієї в країні я зі своїм хлопцем вже прилаштувалась до домашнього побуту...нас цілий день немає вдома тому запасів їжи, води ми не робимо ..... пару пляшок стоїть на критичну ситуацію і все... трапляється випадок... сестра попереджає але не на 100% каже що я буду сьогодні у нас з ночівлею, типу буду дивитись по настрою... все ж таки вона вирішила прийти до нас і якраз траплилось те що я не очікувала.... вона почала невдоволено говорити типу, я знала що вона прийде і їй не набрали води в миски, відра і т.д., як ми взагалі живемо не запасаясь нічим... ви вже всіма способами мене виселили з дому, немає ніякою поваги до сестри і т.д. Я їй кажу що ми прилаштовуємось до включення світла та води, чекаєю або ж наводимо будильники і робимо тоді те що нам потрібно. Всерівно це все не правильно, образилась на мене і по закінченню сказала щоб я з себе неробила жертву! Честно я в шоці, причому з кожної її образи в більшому шоці...