Доброго ранку!
цитата:
Він не проявляє зовсім до мене ласкавих емоцій,зачинений сам у собі і раніше казав,що просто така людина,але зараз визнав,що це через ту ситуацію.
Співчуваю Вам і складно собі уявляю Ваш стан на фоні такого сімейного життя. Однак, маємо те, що є. І шукаємо відповіді, щоби потім, на їх основі, знайти вихід.
Щодо закритості і холодності чоловіка. Скоріше за все, на нього вплинули ті давні відносини, але не стільки вони самі по собі. У Вашого чоловіка, напевно, присутня схильність залипати/застрягати емоційно. Також перебільшувати значення юнацької закоханості, плюс складнощі з прийняттям реальності і здатністю жити актуальним життям, тобто новими сенсами, бажаннями, прагненнями...
Тому бажано б було йому звернутись до психолога на індивідуальну, ймовірно, тривалу співпрацю.
Друга складова проблеми міститься вже особисто у Вашому способі вибору партнера(!) Схиляюсь до думки, що він і на початку ваших стосунків був закритим і не дуже емоційним. Проте Ви погодились поєднати з ним свою долю. Через це припускаю, що Ваша модель побудови прив'язаності сфокусована на пошук чоловіка переважно холодного і закритого. Вірогідно, такого, який буде схожим на когось значимого з Вашого дитинтства. Можливо, батька. До речі, які у Вас були тоді стосунки з ним?
З цього приводу постає питання Вашої співпраці з психологом. Причому не листування у форматі форуму, а особистісна взаємодія. Така, яка забезпечить результат(!)
цитата:
Як діяти в такому випадку?
Точно складне питання. Однак, перш, ніж, діяти, потрібно розібратись грунтовно в тому, що відбувається. Вам, відверто кажучи, дуже не добре
цитата:
від всього цього, мені дуже боляче,мені здається ,що перше кохання він любив більш ніж мене)
А як Ви себе поводите? Що робите? Що йому кажете? Які перспективи розглядаєте?
Якщо узяти можливу Вашу допомогу, то в який спосіб її можна надати?