Question

17-08-2024

У мене є наречений, мені 19, йому 22.
Але зараз в нас тяжкий період .
Щоб вам було краще зрозуміти
Опишу так:
Плюси мого нареченого:
Він турботливий, уважний до мене, не зраджує , в цьому впевнена на всі 100, кохає мене , коли погано підтримує , згоден на всі мої авантюри,робить все як я хочу , або чого забажаю, робить компліменти , коли роблю йому зауваження що мені там мало уваги або ще щось , він відразу прислухається і відразу діє , я в нього на першому місці , казав раніше що я на першому, батьки на другому .
Сімʼянин, не любить клуби, гучні тусовки і тд .
А тепер мінуси:
Він перфекціоніст трохи, у нього все має бути правильно , він розкажу мені завжди як робити правильно те як робити правильно се , перекидує той свій перфекціонізм і на мене. Паро разів було таке що він казав мені як одягатися , тобто, чому ти не ходиш в лосинах? Чому вдома не носиш шортики? Робить з мене малу дитину , ніби я нічого не можу сама . Кожен раз коли я наприклад воду розіллю чи щось таке , закатує очі ніби це катастрофа. Коли був злий штовхнув мене (ми сварились ) і сказав шо вдарить . Після того вибачався переді мною , плакав , падав на коліна , клявся що не буде . Йому настільки було важко після цього що він пішов до психолога . Признаюсь я його сама виводила на емоції і пригала до нього коли бачила що він вже все… я теж була маніпулятором. Після того реально такого більше не було . Але в мене впала самооцінка через те що він оце сказав що вдягати , каже як що робити , як мені жити , я відчуваю себе біля нього тупою малою дитиною . Я сказала що я не можу так , що ти мені оце все розказуєш як краще . Я хотіла розійтися або пожити окремо. Він сказав шо для нього це нормально бо для нього це піклування казати як і що робити. Питався мене зупинити , сказав шо буде мінятися , вибачався , каже що я його весь світ і він буде боротись за мене. Я все відмовляла відмовляла . Ми сіли , він сказав якщо все так погано, давай підемо до сімейного психолога .
Чи є шанс в такий відносинах ?
Чи можна тут щось врятувати?
Я заплуталась , незнаю що робити , ми багато разом пройшли .

Питання від: Іра; Вік: 19

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Схожі онлайн консультації

14-08-2024 Що мені з цим робити?

12-08-2024 Що мені робити,допоможіть

11-08-2024 Що мені робити?

02-08-2024 Що робити мені та дитині в цій ситуації?

31-07-2024 Чому мені неприємні пестощі і інтим?

30-07-2024 Чому мені так складно написати привітання з днем народження?

26-07-2024 Мені потрібна порада, щодо стосунків

24-07-2024 Що мені робити якщо мама агресивно відноситься до мене

20-07-2024 Що мені робити? Чи є в мене рхп?

18-07-2024 Я мені бути

Ірина Миколенко психолог Полтава · Answer 1 · 2024-08-17 14:13:43

Доброго дня!

Вы описали как пределяет внимание ваш парень, и о чувствах вашего парня.
А о своих чувствах вы как то... и не рассказали к нему...
Вы его любите? Или любите его внимание к себе? ( это разные вещи)
Как вы о нем заботитесь? Уступаете ли ему?
Знаете о его желаниях? Он для вас на первом месте?

"Він перфекціоніст трохи, у нього все має бути правильно , він розкажу мені завжди як робити правильно те як робити правильно се , перекидує той свій перфекціонізм і на мене. Паро разів було таке що він казав мені як одягатися , тобто, чому ти не ходиш в лосинах? Чому вдома не носиш шортики? Робить з мене малу дитину , ніби я нічого не можу сама ."
Потому что вы и есть еще не зрелая девушка - вы же сами написали - что он полностью под ваши желания подстраивается - что вы захотите - то он и делает - это инфантилизм и как раз так поступают маленькие дети - когда хочу и хочу...
В том то и дело, что вы именно себя так и ведете инфантильно еще - вот он вас и воспринимает так - и старается уже вам указывать и командовать вами ( даже в мелочах) на что у него нет права - но если б вы вели себя более по взрослому - то и он бы наверняка вами б так не поныкал...

Вам надо взрослеть, и менять тактику поведения - не под меня все подстраивайтесь - а я готова к компромиссу - но чтоб мной не руководили - то есть с одной стороны не жду чтоб, все мои желания исполняли - и сама чтото начинаю делать и выбирать. Иначе таким способом вы всю власть ему отдаете - когда ждете, чтоб он все ваши желания исполнял ( он это фиксирует для себя и видимо думает - что теперь может вами управлять).
"я теж була маніпулятором." - если честно вы оба манипуляторы - каждый в своем.
Но хорошо, что вы сейчас это признаете! Не каждый манипулятор это признает))
Вы им пытаетесь управлять - а он вами. Потому и тяжело вам договариваться - не умеете еще нормально договариваться - каждый свое пытается прогнуть - не умеете вставать на место друг друга ( плюс темперамент и молодость)
Напоминает ли ваш парень когото с родителей ваших? или родственников?
Ктото уже пытался вами раньше управлять, и ставить в детскую позицию?
"Слушай меня! Я лучше знаю! Что ты снова натворила и т д" - вот ктото подобное вам говорил ранее?
Ваш парень может и искренне хочет вам советовать как лучше - но он перебарщивает с указаниями - не видит в вас взрослой позиции - потому что вы сами не берете на себя ответственность, за себя и свои решения. ( вам удобнее на когото это все перекинуть на парня, или еще когото - плюс упиваетесь эмоционально - когда он виноват перед вами... когда просит прощения - тогда вы меняетесь ролями - тогда уже вы главная - ну такие роли у вас - родитель - ребенок)
Да лучше всего, вам сходить к семейному психологу.

score 1 · Answer 2 · 2024-08-17 18:28:21

Іра, вітаю!

Ваші стосунки відображають ваші дитячі комплекси, які є у вас і вашого хлопця. При кожній нагоді - вони спалахують. Тому і вам, і вашому хлопцеві треба працювати над собою, усвідомлювати себе, заглядати у свій внутрішній світ і не чекати від іншого його заповнення.
Ваші стосунки подібні до співзалежних, де будь-яке відокремлення сприймається як розлучення, що терміново сприймається загрозою з боку хлопця. Не кінець світу пожити окремо і на відстані знову вибудувати довіру, стосунки. Можливо саме відстані вам і не вистачає для розвитку, бо дуже душно від того, що ви описуєте.
Що окрім того, що ви є один у одного є ще у вас? Можливо у вас трапилось просто замикання один на одному? Іноді власне невдоволення сильно проектується на іншого у вигляді контролю і замасковується в «турботу», якою не пахне зовсім.

Ніхто не скаже чи є у вас майбутнє, бо це ваша відповідальність і ваша внутрішня робота, яку за вас ніхто не зробить.

Допоможіть мені